Рішення

від 06.03.2013 по справі 159/876/13-ц

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/876/13-ц

Провадження № 2/159/376/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 06.03.2013

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Бондара В.М.

за участю секретаря Рижко О.М.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України, Державної казначейської служби України про стягнення розрахункових виплат при звільненні працівника та середнього заробітку за час затримки у виплаті розрахункових, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Міністерства охорони здоров'я України, Ліквідаційної комісії Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України, Державної казначейської служби України про стягнення розрахункових виплат при звільненні працівника. На обґрунтування своїх вимог вказала, що 28 грудня 2012 року, наказом № 121 від 27 грудня 2012 року голови ліквідаційної комісії ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці», на виконання наказу в.о. міністра охорони здоров'я О. Толстанова від 21 вересня 2012 року №176-0 «Про ліквідацію бюджетних закладів і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України» позивача було звільнено з роботи у Державному закладі «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» МОЗ України на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з ліквідацією вказаної установи. Разом з тим позивачеві до теперішнього часу не виплачено всіх сум, що належать їй при звільненні. З посиланням на норми ч.1 ст.116, ч.1 ст.117 КЗпП України позивач просить стягнути з відповідачів у справі на її користь заборгованість із сум, належних позивачеві при звільненні в розмірі 3371,16 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з дати звільнення по день ухвалення судом рішення.

Під час судового розгляду справи було проведено заміну неналежного відповідача ліквідаційної комісії державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці», належним відповідачем - державний заклад «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці».

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги змінила. Просить суд увалити рішення, яким стягнути з відповідачів у справі на її користь заборгованість із сум, належних позивачеві при звільненні у розмірі 3371,16 грн., від інших позовних вимог відмовилась.

Представник відповідача Міністерства охорони здоров'я України у судове засідання не з'явилась, подала суду заперечення проти позову в якому зазначила, що обов'язок щодо виплати вихідної допомоги при звільненні, передбаченої ст. 44 КЗпП та інших виплат покладено на Державний заклад «Ковельська лінійна СЕС», що повністю узгоджується із наказом вказаного закладу від 27.12.2012 року №116 та свідчить про відсутність порушення Міністерством охорони здоров'я України прав позивача. Просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у частині позовних вимог, що стосуються Міністерства охорони здоров'я України, справу розглядати за відсутності представника Міністерства охорони здоров'я України.

Представники відповідачів - Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України, Державної казначейської служби України, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що неявка представників відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті у їх відсутності у заочному порядку проти чого не заперечила позивач .

Суд, заслухавши пояснення позивача, зважаючи на позицію відповідачів, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення із таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі. Кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, ст.ст. 116, 117 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлені і не заперечуються відповідачами у справі обставини, якими позивач обґрунтував позовні вимоги, зокрема що на час звільнення, позивач перебував у трудових відносинах з ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці», а саме обіймала посаду чергового помічника лікаря - епідеміолога санітарно-контрольного пункту ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» МОЗ України і наказом № 121 від 27 грудня 2012 року голови ліквідаційної комісії ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці», на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, у зв'язку з ліквідацією державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» МОЗ України, була звільнена з роботи з 28 грудня 2012 року.

Довідкою ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» МОЗ України № 61/03 від 04.03.2013 року доводиться та обставина, що суми, належні позивачеві від установи при звільненні, а саме матеріальна допомога, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, на час розгляду даної справи не виплачені і становлять 3371,160 грн. Відповідач не надав суду заперечень щодо вказаних обставин.

Наказом МОЗ України від 21.09.2012 року № 176-0 «Про ліквідацію бюджетних закладів установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України» прийнято рішення про ліквідацію державного закладу «Ковельська лінійна санітарно епідеміологічна станція на Львівській залізниці».

Відповідно до положень ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державний заклад «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» є юридичною особою і перебуває в стадії припинення діяльності.

Частинами 1 та 2 ст. 96 ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до положень ст. 105 ЦК України орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію (ліквідаційну комісію, ліквідатора, тощо) з припинення юридичної особи та встановлюють порядок та строки припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Відтак, за час роботи ліквідаційної комісії установа, яка ліквідується, вважається діючою зі всіма наслідками.

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що обов'язок по виплаті всіх сум, що належать при звільненні позивачеві, лежить на комісії з ліквідації ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України, а не на Міністерстві охорони здоров'я України і не на Державній казначейській службі України, як зазначає позивач, а належним відповідачем за позовними вимогами є Державний заклад «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України, повноваження по управлінню яким виконує зазначена ліквідаційна комісія.

Отже, заявлені позивачем до Міністерства охорони здоров'я України, Державної казначейської служби України, ліквідаційної комісії ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України позовні вимоги про стягнення сум, належних позивачеві при звільненні та стягнення середнього заробітку за час затримки у виплаті розрахункових є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Таким чином, з ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» на користь позивача слід стягнути належну останній до виплати при звільненні суму 3371,16 коп..

Згідно ч.3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, з відповідача - ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» в дохід держави слід стягнути судовий збір в сумі 229,40 грн.

Керуючись ст.10,11,15,30, 60-62, 85, 212, 213, 215, 218, 224 ЦПК України на підставі ст.ст. 40,47, 116 КЗпП України, ст. 104, 105 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я, Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці», Міністерства охорони здоров'я України, Державної казначейської служби України про стягнення розрахункових виплат при звільненні працівника та середнього заробітку за час затримки у виплаті розрахункових.

Стягнути з Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України (р.н. ЄДР 10002263207 і.к. 20133832) на користь ОСОБА_1 належну позивачеві при звільненні розрахункову суму у розмірі 3 371 (три тисячі триста сімдесят одну) гривень 16 копійок.

Стягнути в дохід держави з Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України (р.н. ЄДР 10002263207 і.к. 20133832) 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення в частині стягнення розрахункових виплат при звільненні в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: В. М. Бондар