Постанова

від 07.03.2013 по справі 804/2591/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2013 р. Справа № 804/2591/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Дніпроагропром" про надання дозволу на погашення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ :

15.02.2013 р. Східно-Дніпровська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Дніпроагропром» (далі - Відповідач).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач має податкову заборгованість перед бюджетом у розмірі 56135,88 грн., яка виникла внаслідок несплати в установлені законом строки самостійно узгодженого податкового зобов'язання. Враховуючи, що податковий борг не погашений платником податків добровільно, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Відповідач про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся, але повернувся конверт з ухвалою про відкриття провадження, призначення справи до розгляду та судовою повісткою з відміткою "немає кому одержувати".

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Всупереч вимогам ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" про зміну місцезнаходження Відповідач контролюючі органи не повідомив, тому відповідних змін до Єдиного державного реєстру внесено не було.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення Відповідача про дату, час та місце розгляду судової справи за його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч. ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Дніпроагропром» зареєстровано Солонянською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 07.03.2001 р. та перебуває на обліку у Східно-Дніпровській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби як платник окремих податків за не основним місцем обліку.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. п. 288.1, 288.2 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Згідно п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями.

Згідно вимог п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частинами власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктами 95.1, 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України закріплено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Дніпроагропром» станом на 31.01.2013 р. має заборгованість перед бюджетом зі сплати орендної плати за землі державної та комунальної власності в сумі 56135,88 грн., яка утворилась внаслідок такого.

31.01.2011 р. підприємством до податкової подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності №3961, якою самостійно задекларовано суму сплати за 2011 р. в розмірі 30651,44 грн., щомісячні платежі становлять 2554,28 грн., крім грудня 2011 р. за який встановлено суму сплати у розмірі 2554,36 грн.

07.02.2012 р. підприємством до податкової подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної чи комунальної власності) №1695, якою самостійно задекларовано суму сплати за 2012 р. в розмірі 49369,74 грн., щомісячні платежі становлять 4114,14 грн., крім грудня 2012 р. за який встановлено суму сплати у розмірі 4114,20 грн.

Суми вищезазначених податкових зобов'язань задекларовані платником у податкових деклараціях самостійно, а отже є узгодженими.

Як свідчить Розрахунок податкового боргу та зворотній бік облікової картки платника Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби станом на 08.02.2013 р., які містяться у справі, у визначені законодавством терміни суми податкових зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Дніпроагропром» добровільно у повному обсязі не сплачені.

За таких обставин, податковий борг виник внаслідок несплати в установлені законом строки сум узгоджених податкових зобовязань згідно податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності №3961 від 31.01.2011 р. та податкової декларації з плати за землю від 07.02.2012 р. №1695, а саме:

-30.10.2011 р. нараховано по податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності №3961 від 31.01.2011 р. суму 1636,76 грн.;

-13.12.2011 р. нараховано пені суму 20,74 грн.;

-30.12.2011 р. нараховано по податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності №3961 від 31.01.2011 р. суму 2554,28 грн.;

-30.01.2012 р. нараховано по податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності №3961 від 31.01.2011 р. суму 2554,36 грн.;

-01.03.2012 р. нараховано по податковій декларації з плати за землю №1695 від 07.02.2012 р. суму 4114,14 грн.;

-30.03.2012 р. нараховано по податковій декларації з плати за землю №1695 від 07.02.2012 р. суму 4114,14 грн.;

-30.04.2012 р. нараховано по податковій декларації з плати за землю №1695 від 07.02.2012 р. суму 4114,14 грн.;

-30.05.2012 р. нараховано по податковій декларації з плати за землю №1695 від 07.02.2012 р. суму 4114,14 грн.;

-30.06.2012 р. нараховано по податковій декларації з плати за землю №1695 від 07.02.2012 р. суму 4114,14 грн.;

-30.07.2012 р. нараховано по податковій декларації з плати за землю №1695 від 07.02.2012 р. суму 4114,14 грн.;

-30.08.2012 р. нараховано по податковій декларації з плати за землю №1695 від 07.02.2012 р. суму 4114,14 грн.;

-30.09.2012 р. нараховано по податковій декларації з плати за землю №1695 від 07.02.2012 р. суму 4114,14 грн.;

-30.10.2012 р. нараховано по податковій декларації з плати за землю №1695 від 07.02.2012 р. суму 4114,14 грн.;

-30.11.2012 р. нараховано по податковій декларації з плати за землю №1695 від 07.02.2012 р. суму 4114,14 грн.;

-30.12.2012 р. нараховано по податковій декларації з плати за землю №1695 від 07.02.2012 р. суму 4114,14 грн.;

-30.01.2013 р. нараховано по податковій декларації з плати за землю №1695 від 07.02.2012 р. суму 4114,20 грн.

Таким чином, загальна сума податкового зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Дніпроагропром» з орендної плати за землі державної та комунальної власності становить 56135,88 грн. (56115,14 грн. основного платіжу + 20,74 грн. пені).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення боргу та відповідно до п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України податковою була виставлена підприємству податкова вимога №791 від 31.10.2011 р. на суму 1636,76 грн.

Крім того, як свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 25.01.2013 р. та лист господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2012 р., які містяться у справі, 26.05.2011 р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено справу про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Дніпроагропром» банкрутом. Також цим рішенням суду введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2011 р. введено процедуру розпорядження майном.

06.10.2011 р. постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Дніпроагропром» задоволено частково, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2011 р. скасовано, провадження у справі припинено.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

-забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

-забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

-не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

-зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

-не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, дія мораторія припинилась 06.10.2011 р.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Статтею 88 Податкового кодексу України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п. п. 89.1.1 п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Згідно з п. 89.2, п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

09.12.2011 р. податковим керуючим Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби складено акт опису майна Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Дніпроагропром». Також наявність майна підтверджена інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно, з якої вбачається, що підприємству на праві приватної власності належить: будівля ресторану «Україна», гараж Б, склад В, огорожа №1-3.

Про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Дніпроагропром» відкритих рахунків у банках свідчить довідка Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, яка знаходиться у матеріалах справи.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене та заборгованість з орендної плати за землі державної та комунальної власності в сумі 56135,88 грн., суд задовольняє адміністративний позов.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 86, 128, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Дніпроагропром» про надання дозволу на погашення податкового боргу - задовольнити.

Надати Східно-Дніпровській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (ЄДРПОУ 38081594) дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Дніпроагропром» (ЄДРПОУ 31270857) .

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський