Рішення

від 20.03.2013 по справі 909/78/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2013 р. Справа № 909/78/13-г

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., при секретарі судового засідання Ломей Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

"Колективний спортивний клуб "Форум",

вул.Промислова,2Б, м. Івано-Франківськ,76019

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Памук Хілмі

вул. Лепкого,49А/6, м. Івано-Франківськ,76018

про розірвання договору

за участю представників сторін:

Від позивача: Мізунський М.М.- представник, (довіреність № б/н від 25.02.13р.)

Від відповідача: Памук Ю.І.- представник, (довіреність б/н від 04.02.13р.)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Колективний спортивний клуб "Форум" заявило позовну вимогу до Фізичної особи підприємця Памук Хілмі про розірвання договору.

Ухвалою суду від 28.01.2013 порушено провадження у справі і призначено розгляд справи на 12.02.2013. Ухвалою суду від 12.02.2013 та від 26.02.2013 відкладено розгляд справи на 26.02.2013 та на 12.03.2013 через неявку в судове засідання повноважного представника відповідача. В судовому засіданні 12.03.2013 судом оголошено перерву до 20.03.2013.

В судовому засіданні 20.03.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечив згідно підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне. У своїх позовних вимогах позивач посилається на те, що 1 червня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю колективний спортивний клуб "Форум" та фізичною особою-підприємцем Памук Хілмі було укладено договір № 01-1/06, відповідно до якого Памук Хілмі прийняв в орендне користування приміщення кафе-магазину площею 87,4 кв. м., яке розташоване за адресою: вул. Довженка, 27 "г", с. Крихівці Івано-Франківської міської ради та зобов'язався сплачувати орендну плату за таке користування.

Пунктом 1.5. договору передбачено, що за користування орендованим приміщенням орендар сплачує орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої становить 3320 грн. з ПДВ.

Орендна плата, як визначено п.1.6. договору, сплачується орендарем щомісячно, наперед, за поточний місяць строк сплати складає з "1" по "5" число поточного місяця. Однак, за словами позивача, свого зобов'язання щодо своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати відповідач не виконав.

За період з червня 2012 року по жовтень 2012 року у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 16 600 грн.

Відповідач з твердженнями позивача не погоджується. Надіслав суду відзив на позовну заяву (вх. № 3283/13 від 25.02.2013), в якому посилається на те, що відповідачем орендна плата сплачувалась в повному обсязі, але жодних посвідчувальних документів позивачем не видавалось. Відповідач вказує у своєму відзиві, що факт оплати орендних платежів може бути підтверджено показами його співробітників.

Позивач, у свою чергу, не погодившись з відзивом відповідача, надав суду пояснення по справі (вх. № 4144/13 від 11.03.2013). В такому поясненні з боку позивача йдеться про те, що твердження відповідача є безпідставними. Безпідставність тверджень відповідача позивач пояснює тим, що про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником. Відповідач, за твердженнями позивача, не надав суду належних доказів, передбачених законодавством якими є квитанція про підтвердження фактів здійснення оплати орендної плати по договору. Крім того, позивачем зазначено, що в тексті спірного договору оренди міститься інформація про платіжні реквізити позивача і він (відповідач) не мав жодних перешкод для внесення сум орендної плати на поточний рахунок позивача з відповідним отриманням квитанції банківської установи.

Внаслідок вищевказаних суперечок між сторонами, відповідач подав до суду зустрічний позов про повернення майна з незаконного володіння та відшкодування заподіяної шкоди (вх. № 1069/13 від 12.03.2013). В контексті ст. 60 Господарського процесуального кодексу України суд відмовив у прийнятті зустрічної позовної заяви з причин відсутності підстав щодо спільного розгляду зустрічного позову з первісним.

Таким чином, виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України. З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди приміщення кафе-магазину № 02-1/06 від 01.06.2012 року.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами. Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 6 ст. 283 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) вказує на те, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно умов вказаного договору, орендодавець (позивач) здав, а орендар (відповідач) прийняв в орендне користування приміщення кафе-магазину, орієнтовною площею (разом із технічним приміщенням) 87,4 кв. м., яке розташоване за адресою: вул. Довженка, 27 "г" в м. Івано-Франківськ.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п.1.5 договору орендна плата по цьому договору з урахуванням ПДВ сплачується в наступному порядку: починаючи із 01.06.2012 р. і по 08.02.2015 р. сума орендної плати складає 3320 грн. за календарний місяць разом з ПДВ 20%. Дана сума орендної плати індексується на підставі договору відповідно до встановленого індексу інфляції. Пункт 1.6 вказує, що орендна плата здійснюється, наперед, за поточний місяць строк сплати складає з "1" по "5" число поточного місяця.

В силу статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином і відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання і одностороння зміна його умов не допускається. За словами позивача, відповідач не виконував належним чином свої зобов'язання за договором оренди, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 16 600 грн., що підтверджується Довідкою на суму заборгованості № 22/01-13 від 22.01.2013 р.

Частина 2 ст. 651 ЦК України стверджує, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Пункт 4.4 договору оренди, укладеного між сторонами, закріплює положення про те, що договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду в разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та на інших підставах, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 284 ГК України орендна плата є однією з істотних умов договору оренди.

В даному випадку, звернення позивача до суду з вимогою розірвати договір оренди є його правом згідно чинного законодавства України.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. В спірному випадку, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не подав суду належних доказів, які б підтверджували належне виконання ним договірних зобов'язань, посилаючись при цьому лише на покази співробітників, які до уваги суду братися не можуть. За таких обставин, суд не знайшов підстав для відмови в задоволенні позовних вимог позивача.

Суд, дослідивши подані позивачем докази і на підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про обгрунтованість вимог позивача.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В силу статті 49 ГПК України, судові витрати покладають на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 629, ч.2 ст. 651, 759, 762 Цивільного кодексу України, ч.6 ст.283, ст. 284 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 34, 43, 44, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити

Розірвати Договір від 01.06.2012 № 01-1/06 оренди приміщення кафе-магазину по вул. Довженка, 27 "г", площею 87,4 кв. м., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю колективний спортивний клуб "Форум" та Фізичною особою-підприємцем Памук Хілмі.

Стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця Памук Хілмі / 76000, м.Івано-Франківськ, вул. Лепкого, 49а/6, ідентифікаційний код 2831024472 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю колективний спортивний клуб "Форум" / 75003, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 2Б, ЄДРПОУ 32605990, п/р 260017345 в ІФ від.№1 ВАТ "Ерсте Банк", МФО 380009, ІПН 326059909150 / судовий збір у розмірі 1147 грн. 00 коп. (одна тисяча сто сорок сім грн. 00 коп.).

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.03.13

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"