Ухвала

від 21.03.2013 по справі 01/1871

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21 березня 2013 року Справа №01/1871

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Чевгуза О.В. , при секретарі судового засідання Пастуховій О.С., за участю:

ліквідатора банкрута - Пилипенко Т.В.,

представника за довіреністю - Щербакова М.А. (від ліквідатора банкрута),

не з'явились - представники від управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України,

ОСОБА_3, ОСОБА_4, державної податкової інспекції у м. Черкасах,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області у м. Черкаси заяву ліквідатора банкрута про визнання договору недійсним

у справі за заявою державної податкової інспекції у м. Черкаси

до відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство «Меліоратор», м. Черкаси

про визнання банкрутом відсутнього боржника, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Черкаської області від 07 жовтня 2010 року боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Пилипенко Тетяну Вікторівну.

Ліквідатор банкрута звернулась до суду з заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.02.2007, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Автотранспортне підприємство «Меліоратор» та громадянами ОСОБА_4 і ОСОБА_3

В судовому засіданні ліквідатор та її представник заяву підтримали та просили задовольнити з підстав та мотивів, зазначених у заяві.

Представник державної податкової інспекції у м. Черкасах у судовому засіданні пояснив, що дозвіл на продаж майна за спірним договором від 21.02.2007 був наданий відкритому акціонерному товариству «Автотранспортне підприємство «Меліоратор» державною податковою інспекцією у м. Черкаси.

ОСОБА_4 - покупець за спірним договором від 21.02.2007, проти заяви ліквідатора заперечив та пояснив, що майно він придбав відповідно до дозволу державної податкової інспекції у м. Черкаси та державної податкової інспекції у Маньківському районі, про що маються відповідні листи. Майно відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство «Меліоратор» було продане за ціною, визначеною експертом, погодженою з податковим органом, який надав дозвіл на продаж цього майна.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 21 березня 2013 року.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву ліквідатора банкрута такою, що не підлягає до задоволення з таких правових підстав та мотивів.

21.02.2007 між відкритим акціонерним товариством «Автотранспортне підприємство «Меліоратор» (продавець) та ОСОБА_4 і ОСОБА_3 (покупці) укладено договір купівлі - продажу, відповідно до умов якого останні придбали у боржника у даній справі комплекс нерухомого майна: гараж, позначений у плані літерою «А», маслосклад «Б», нафтосклад з ганком «В», сторожка з ганком «Г», насосна станція «Д», заправ очні острівки ІІІ, фундамент під резервуар IV, замощення V, криниця «К», огорожа 1, ворота з хвірткою 2, вбиральня «Е», розташованого в АДРЕСА_1.

Згідно з п. 2.1 договору за погодженням сторін продаж вищевказаного комплексу вчиняється за 145000 грн., з яких 140000 грн. покупці внесли на розрахунковий рахунок управління Державного казначейства в м Черкаси, а 5000 грн. в касу продавця.

Відповідно до п. 2.2 договору експертна оцінка нерухомого майна згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №13544684 від 13.02.2007 100000 грн.

Факт отримання покупцями зазначеного вище майна підприємства-банкрута та оплати придбаного покупцями майна підтверджується наявними матеріалами справи та представниками сторін і ліквідатором не заперечується.

Постановою господарського суду Черкаської області від 07 жовтня 2010 року боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Пилипенко Тетяну Вікторівну.

Ліквідатор банкрута звернулась до суду з заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.02.2007, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Автотранспортне підприємство «Меліоратор» та громадянами ОСОБА_4 і ОСОБА_3

Заява про визнання недійсним спірного договору мотивована тим, що на думку ліквідатора підприємство-банкрут продало майно самочинно, без дозволу державної податкової інспекції, у заставі якої майно перебувало; продаж майна був вчинений за ціною, нижчою його реальної вартості.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії листа від 21.02.2007 №1084/24-014 ДПІ у Маньківському районі відповідно до дозволу ДПІ у м. Черкаси №2045/24-109 від 31.01.2007 не заперечує проти продажу ВАТ «АТП «Меліоратор», ідентифікаційний номер 01034969, належного йому комплексу, розташованого по АДРЕСА_1.

Як йдеться з копії листа державної податкової інспекції у м. Черкаси від 31.01.2007 №2045/24-109 податковий керуючий Ярош С.В. надає дозвіл платнику податків ВАТ «АТП «Меліоратор» самостійно реалізувати не описані активи, які знаходяться у податковій заставі, за умови реалізації активів по вартості не менше експертної оцінки, проведеної оцінювачем Борейко В.А., та спрямування у повному обсязі (100%) одержаної від реалізації активів в рахунок погашення податкового боргу виручки на рахунок, відкритий в управлінні Державного казначейства, за таким переліком:

· Бензоколонка ОК з фундаментом;

· Бензоколонки ОК з фундаментом (острівки) 2 шт.;

· Гараж зі стоянкою автомобілів;

· Грозозахист;

· Насосна станція;

· Маслосклад;

· Нафтосклад з ганком;

· Огорожа з воротами;

· Під'їзна дорога;

· Розливна;

· Замощення;

· Вбиральня;

· Фундамент під резервуари;

· Колодязь;

· Сторожка з ганком.

Вартість майна за оцінкою суб'єкта оціночної діяльності становить 100000 грн.

Отже, майно підприємство-банкрута за спірним договором від 21.02.2007 було продане у відповідності до дозволу податкового органу та по ціні, встановленій суб'єктом оціночної діяльності, узгодженій податковим органом.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній на момент порушення провадження у даній справі та визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, (далі-Закон) ліквідатор має право з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.

Частиною десятою статті 17 Закону встановлено, що Керуючий санацією в трьохмісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо:

виконання договору завдає збитків боржнику;

договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника;

виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.

Згідно з частиною 11 статті 17 Закону угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо:

угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки;

угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію, і надає перевагу одному кредитору перед іншими або пов'язана з виплатою (видачею) частки (паю) в майні боржника у зв'язку з його виходом зі складу учасників боржника.

Пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону в редакції від 02.10.2012р. встановлено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушене після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, господарський суд розглядає заяву ліквідатора про визнання недійсним спірного договору відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній на момент порушення провадження у даній справі та визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, в межах справи про банкрутство.

Таким чином, господарський суд вважає, що укладеним договором купівлі-продажу від 21.02.2007 вимоги чинного законодавства не порушені, виконання договору не завдає збитків боржнику та кредиторам, не створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника, а тому підстави для визнання спірного договору недійсним із зазначених ліквідатором підстав відсутні.

Окрім того, судом не встановлено інших підстав для визнання недійсним спірного договору, встановлених Цивільним кодексом України.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 17, 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 86 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ліквідатора банкрута про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного 21.02.2007 між відкритим акціонерним товариством «Автотранспортне підприємство «Меліоратор» та ОСОБА_4 і ОСОБА_3, відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.В. Чевгуз