Постанова

від 19.03.2013 по справі 5015/2823/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2013 р. Справа № 5015/2823/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

Плотніцький Б.Д.

розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»

на ухвалу господарського суду Львівської області від 12.07.2012р.

у справі № 5015/2823/12

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Обабіч», м.Львів

про визнання банкрутом,

з участю представників :

від скаржника - Фот А.Є. - начальник відділу правового забезпечення

від боржника - не з"явився

від ДПІ у Галицькому районі м.Львова - Гейвич М.М. - головний державний податковий інспектор

арбітражний керуючий - не з»явився

В ході судового засідання сторонам права і обов"язки, передбачені ст.22 ГПК України роз"яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.

Боржник та арбітражний керуючий належним чином були повідомлені про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерували, в зв"язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.07.2012р. порушено провадження у справі № 5015/2823/12 (суддя Чорній Л.З.) про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Обабіч», м.Львів в порядку статті 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон), відкрито процедуру санації боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючим санацією боржника керівника підприємства Шумова О.В., призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Куліченка М.В. тощо.

Не погоджуючись з даною ухвалою скаржник - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що суд першої інстанції безпідставно порушив провадження у справі, оскільки до заяви про порушення справи про банкрутство не додано усі необхідні докази, що підтверджують неплатоспроможність боржника та можливість застосування судових процедур передбачених Законом. Крім того, як зазначає скаржник, керівник боржника, звертаючись до суду із заявою про порушення справи про банкрутство, належним чином не виконав вимог статті 53 Закону про те, що керівник боржника має право подати заяву про порушення справи про банкрутство боржника за наявності плану санації та письмової згоди кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує п»ятдесят відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.07.2012 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Обабіч», м.Львів порушено справу про банкрутство в порядку статті 53 Закону, відкрито процедуру санації боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючим санацією боржника керівника підприємства Шумова О.В., призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Куліченка М.В. тощо.

Заява про порушення справи про банкрутство заявником обґрунтована тим, що 11.06.2012р. загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Обабіч» прийняли рішення про звернення до господарського суду Львівської області з заявою про порушення справи про банкрутство з метою проведення керівником процедури санації. Підставою для прийняття такого рішення стало те, що баланс товариства має незадовільну структуру; очевидна неплатоспроможність товариства станом на 01.04.2012р.; товариство не забезпечене жодним з джерел формування запасів; через відсутність ліквідних активів, погашення грошових зобов»язань перед кредиторами після настання встановленого строку їх сплати, у тому числі із заробітної плати, а також виконання зобов»язань щодо сплати податків і зборів можливе не інакше, як через відновлення платоспроможності; задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов»язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Згідно ч.2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника.

Відповідно до ч.ч. 1-3 статті 53 Закону керівник боржника має право подати згідно з вимогами ст. 7 цього Закону заяву про порушення справи про банкрутство боржника з метою проведення керівником процедури санації до подання кредиторами заяви про порушення справи про банкрутство за таких умов:

за наявності рішення органу, до повноваження якого, згідно з законодавством або установчими документами боржника, віднесено право приймати рішення щодо звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, а у випадку, якщо такі повноваження не визначені, - за наявності рішення органу боржника, до повноваження якого віднесено прийняття рішення щодо реорганізації чи ліквідації боржника;

за наявності плану санації та письмової згоди кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує п'ятдесят відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку, на впровадження зазначеного плану та на призначення керуючим санації керівника боржника.

Для проведення санації боржника його керівником, керівник боржника звертається у встановленому Законом порядку до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство для проведення санації з урахуванням особливостей, передбачених ст. 53 Закону. До заяви керівника боржника додаються план санації боржника, погоджений з кредиторами, що дали згоду на її проведення, письмова згода кредиторів на призначення керуючим санацією керівника боржника та пропозиція щодо кандидатури розпорядника майна.

Після розгляду заяви боржника у разі, якщо заява і додані до неї документи відповідають вимогам, установленим Законом, суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство боржника і відкриття процедури санації, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначає розпорядника майна і керуючого санацією - керівника боржника, які діють відповідно до вимог вказаного Закону з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.

Крім того, ст. 53 Закону передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство, боржника з метою проведення керівником боржника процедури санації повинна відповідати вимогам ст. 7 вказаного Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону, заява про порушення справи про банкрутство повинна містити виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, із зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання. Частиною другою вказаної статті передбачено, що заява боржника додатково повинна містити відомості про суму вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у розмірі, який не оспорюється боржником, розмір заборгованості по страхових внесках, відшкодуванню шкоди, заробітної плати, відомості про дебіторську заборгованість, тощо.

Однак, керівник боржника при зверненні до суду в порушення ст.7 Закону її вимог в належному обсязі не виконав і не навів обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Крім того, боржник, звертаючись до суду із заявою про порушення справи про банкрутство, належно не виконав вимог ст. 53 Закону про те, що керівник боржника має право подати заяву про порушення справи про банкрутство боржника за наявності плану санації та письмової згоди кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує п'ятдесят відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку.

До заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Обабіч» додано протокол зборів учасників товариства, з якого вбачається, що рішення про звернення до господарського суду Львівської області з заявою про порушення справи про банкрутство прийнято одним учасником товариства: Шумовим О.В., без погодження даного питання з кредиторами боржника.

Таким чином, саме лише рішення загальних зборів учасників товариства про звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство товариства, не є достатньою підставою для порушення справи про банкрутство в порядку ст. 53 названого вище закону, оскільки не виконано однієї з вимог даної статті, а саме - відсутні відомості про погодження питання банкрутства та плану санації кредиторами, загальна сума вимог яких складає більше 50%.

У підготовчому засіданні суд остаточно з»ясовує наявність всіх необхідних підстав для порушення справи, перевіряє наявність ознак неплатоспроможності боржника, визначає розмір боргу кредитора (кредиторів) та з»ясовує безспірність цих вимог.

В провадженні по справі про банкрутство за ст.53 Закону відсутнє підготовче засідання, за результатами якого, відповідно даного Закону, перевіряється обгрунтованість порушення провадження по справі про банкрутство. Таким чином, всі ці обставини покладають певний обов"язок на зміст ухвали про порушення провадження по справі.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Статтею 1 Закону визначено поняття безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до вимог закону порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою, оскільки, відповідно до чинного законодавства списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою. А відлік тримісячного терміну починається з дати відкриття виконавчого провадження.

За приписами ч. 3 ст. 7 Закону документи в підтвердження неплатоспроможності боржника повинні бути додані боржником до його заяви про порушення справи про банкрутство.

Втім, додані боржником до заяви про порушення справи про банкрутство документи є недостатніми доказами неплатоспроможності боржника або її загрози.

Також за змістом оскаржуваного судового акту вбачається, що судом першої інстанції не дано жодного аналізу поданих доказів на обґрунтування порушення провадження у справі про банкрутство з особливостями, передбаченими статтею 53 Закону. План санації боржника, який подано до суду разом з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство не відповідає вимогам ст. 18 Закону, даний план санації не є комплексною програмою фінансового оздоровлення боржника та застосування спеціальних заходів по відновленню платоспроможності боржника, а також строк їх реалізації, як того вимагає зазначений Закон.

Колегія суддів зазначає, що план санації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника, у плані санації з послідовністю, шляхом конкретних розрахунків з посиланням на реальні документи, що підтверджують право власності на майно боржника, повинні бути визначені: заходи та строк відновлення платоспроможності боржника; строк, об'єм та черговість виплати боргу кредиторам.

Встановлення зазначених обставин згідно з статтею 53 Закону має істотне значення для обґрунтування законності введення санації боржника з моменту порушення провадження у справі та призначення керуючим санацією керівника боржника.

Частиною 3 статті 53 Закону передбачено, що після розгляду заяви божника у разі, якщо заява і додані до неї документи відповідають вимогам, установленим цим Законом суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство боржника і відкриття процедури санації.

Оскільки ні заява боржника, ні додані до неї документи не відповідають вимогам Закону, у суду не було достатніх правових підстав для порушення провадження в справі про банкрутство та введення процедури санації боржника.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що здійснене у справі провадження є незаконним з моменту його порушення, тому ухвала господарського суду Львівської області від 12.07.2012р, якою було відкрито процедуру санації, призначено розпорядника майна та керуючого санацією боржника, підлягає скасуванню, а провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Обабіч» підлягає припиненню, як безпідставно порушене.

Відповідно до п. 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 15 "Про судову практику в правах про банкрутство" від 18.12.2009 року законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

На підставі наведеного та відповідно до вимог п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.91,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 12.07.2012 року у справі № 5015/2823/12 скасувати. Провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Обабіч», м.Львів - припинити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Обабіч» ( 79014, м.Львів, вул.Ніщинського, 35 ідентифікаційний код 23269532) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» (01001, м.Київ, вул.Хрещатик, 8а ідентифікаційний код 193642 59) 536,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.

7. Повний текст постанови складено « 21» березня 2013р.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Новосад Д.Ф.

суддя Плотніцький Б.Д.