Рішення

від 21.03.2013 по справі 278/265/13- ц

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/265/13ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 березня 2013 року, Житомирський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Мокрецького В.І. ,

з участю секретаря судового засідання - Фурман О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач просить суд визнати за ним право особистої власності на земельну ділянку площею 1,1095 га, кадастровий номер 1822084100:01:000:0008, яка розташована на території Левківської сільської ради Житомирського району. Свої вимоги мотивує тим, що після смерті його батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, він успадкував земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Левківське» розміром 1,84 в умовних кадастрових гектарах. В подальшому цю земельну частку (пай) визначено в натурі та позивачу видано державний акт земельну ділянку, розмір якої після виділення склав - 2,4302 га. Як власник даної землі 19 грудня 2007 року позивач уклав договір міни, згідно якого відчужив частину цієї земельної ділянки розміром 0,1744 га взамін на земельну ділянку площею 1,1095 га, що належала ОСОБА_4 Однак, 04 грудня 2012 року приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу ОСОБА_5 відмовила позивачеві у посвідченні договору-купівлі продажу наведеної земельної ділянки площею 1,1095 га, оскільки на думку нотаріуса дана земельна ділянка є спільною сумісною власністю сторін.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з тих же підстав.

Представник відповідачки - ОСОБА_6 позов не визнав, оскільки спірна земельна ділянка є спільною сумісною власністю сторін. Однак, визнав той факт, що дана земельна ділянка набута позивачем за рахунок відчуження частини успадкованої ним земельної ділянки, розмір якої становить 0,1744 га, тобто за рахунок відчуження особистої земельної ділянки.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько позивача ОСОБА_3, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть (а.с. 7).

Після смерті батька позивач успадкував право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Левківське» розміром 1,84 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с. 8).

24 грудня 2004 року на підставі розпорядження Житомирської районної державної адміністрації №477 від 06.10.2004 року «Про затвердження протоколів виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) зборів власників земельних часток (паїв), та видачі державних актів на право власності на землю членам реформованого КСП «Левківське» Левківської сільської ради», позивач отримав державний акт серії ЯБ №222311 на право власності на земельну ділянку площею 2,4302 га, яка призначена для ведення особистого селянського господарства (а.с. 10, 11).

Відповідно до договору міни земельних ділянок від 19 грудня 2007 року, укладеного між ОСОБА_4 та позивачем, останній обміняв частину вищевказаної успадкованої земельної ділянки в розмірі 0,1744 га на земельну ділянку площею 1,1095 га, що розташована на території Левківської сільської ради Житомирського району та призначена для ведення особистого селянського господарства (а.с. 12).

На підставі наведеного договору міни 22.02.2008 року позивач отримав державний акт серії ЯГ №422873 на право власності на земельну ділянку площею 1,1095 га (а.с. 15).

Окрім цього, судом встановлено, що постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №616/02-31 від 04.12.2012 року приватний нотаріус ОСОБА_5 відмовила позивачеві у посвідченні договору купівлі-продажу згаданої земельної ділянки площею 1,1095 га, оскільки позивач не надав письмову згоду відповідачки, як колишньої дружини, на відчуження цієї земельної ділянки, оскільки вона була набута позивачем під час шлюбу, а тому є спільною сумісною власністю сторін (а.с. 16).

Отже, судом встановлено, що між сторонами діють цивільні правовідносини.

У відповідності до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пунктів 2 та 3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування, а також майно набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Згідно ж ст. 715 ЦК України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

Таким чином, враховуючи той факт, що позивач за договором міни отримав у власність земельну ділянку площею 1,1095 га за рахунок особистої земельної ділянки розміром 0,1744 га, суд вважає, що спірна земельна ділянка є особистою приватною власністю позивача, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 368, 715 ЦК України, ст. 57 СК України та ст. ст. 213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на земельну ділянку площею 1,1095 га, кадастровий номер 1822084100:01:000:0008, яка розташована на території Левківської сільської ради Житомирського району.

На рішення протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні під час проголошення рішення з моменту отримання його копії, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд.

Суддя: