Постанова

від 12.03.2013 по справі 827/418/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Севастополь

12 березня 2013 рокуСправа №827/418/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання Ополєва О.Г.,

за участю: представника позивача - Головашкіної О.А., представник відповідача у судове засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Ален» про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків,

в с т а н о в и в:

У лютому 2013 року до Окружного адміністративного суду міста Севастополя звернулася Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя Державної податкової служби (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя) із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ален» (далі - ТОВ «Ален») про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків.

У позовній заяві ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя зазначила, що ТОВ «Ален» є юридичною особою та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя. За відповідачем утворилась заборгованість перед бюджетом з орендної плати юридичних осіб у розмірі 94892 грн та з пені у розмірі 1472 грн 34 коп. У зв'язку з виявленням під час опису майна відповідача фактів відсутності майна для внесення в податкову заставу, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, у зв'язку з чим ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя ДПС просить накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банках.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки представника у судове засідання не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши представника позивача, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

ТОВ «Ален» зареєстровано у Ленінській районній державній адміністрації в м.Севастополі ДПС та перебуває на обліку як платник податків і зборів в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (а.с. 5, 6).

За наслідками здійснення господарської діяльності на обліковій картці платника податків ТОВ «Ален» станом на 17 січня 2013 року утворилась податкова заборгованість з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 94892 грн, з пені у сумі 1472 грн 34 коп., що підтверджується довідкою (а.с.6).

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Відповідно до статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. У разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.

Згідно з положеннями пунктів 89.1, 89.2 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Пунктом 91.3 статті 91 Податкового кодексу України передбачено, що податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

4 листопада 2009 року податковим керуючим Шмагайло О.І було здійснено опис активів, на які поширюється право податкової застави, про що складений акт опису від 4 листопада 2009 року № 761/24-048, відповідно до вказаного акту залишкова вартість активів платника податків складала 2215 грн 9 коп. (а.с. 14).

Активи платника було введено у податкову заставу, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 25236045 від 5 листопада 2009 року (а.с. 9).

31 березня 2010 року податковим керуючим було здійснено перевірку ТОВ «Ален» на предмет відповідності місцезнаходження у зв'язку з наявністю заборгованості по податкам, зборам, обов'язковим платежам. В акті обстеження місцезнаходження суб'єкта господарської діяльності № 173/24048 був встановлений факт, що за юридичною адресою підприємство не знаходиться (а.с. 18).

3 січня 2013 року податковим керуючим повторно було здійснено перевірку ТОВ «Ален» на предмет відповідності місцезнаходження у зв'язку з наявністю заборгованості по податкам, зборам, обов'язковим платежам. В акті обстеження місцезнаходження суб'єкта господарської діяльності № 1/190 був встановлений факт, що за юридичною адресою підприємство не знаходиться (а.с. 17).

Оскільки ні підприємства, ні активів працівниками податкової виявлено не було, то не підтверджено і ціну активу у розмірі 2215 грн 67 коп., введеного у податкову заставу. Відсутність права власності у товариства на майно підтверджується також довідкою комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» від 15 лютого 2012 вих. 1774 (а.с. 16).

Відповідно до підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно з положеннями підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Пунктом 7.1 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 7 листопада 2011 року № 1398, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 січня 2012 року за №9/20322 арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Однак, у позовній заяві позивач просить накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків ТОВ «Ален», що знаходяться у банках. При цьому сума боргу ТОВ «Ален» становить 96364 грн 34 коп., тому суд вважає за необхідне накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків ТОВ «Ален», що знаходяться в установах банків у межах суми боргу, а саме у межах суми у розмірі 96364 грн 34 коп.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позов ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя ДПС підлягає задоволенню частково.

Керуючись статями 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків - товариства з обмеженою відповідальністю «Ален», ідентифікаційний код 19182647, що знаходяться в установах банків у межах суми боргу, а саме у межах суми у розмірі 96364 грн 34 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно зі статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін

Постанову складено у повному обсязі

18 березня 2013 року