32/359
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
06.12.06 р. Справа № 32/359
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді О.М. Сковородіної
при секретарі судового засідання: Бахмет А.В
за участю представників сторін:
від позивача: Шарий А.М. – довіреність від 28.08.06р.
від відповідача: Василенко С.М. – довіреність від 05.12.06р.
Овсяннікова О.В. – довіреність від 05.12.06р.
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “РосУкрОйл” м. Донецьк
до відповідача: Комунального підприємства “Біон” м. Іловайськ
про стягнення заборгованості, індексу інфляції, 3% річних, пені в сумі 55717, 33грн.
В судовому засіданні оголошена
перерва з 05.12.-06.12.06р.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “РосУкрОйл” м. Донецьк, 07.11.2006р., звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства “Біон” м. Іловайськ про стягнення заборгованості, індексу інфляції, 3% річних, пені в сумі 55717, 33грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на видаткові накладні № РН-003667 від 28.04.06р., РН-003874 від 31.05.06р., РН-004084 від 30.06.06р., РН-004125 від 30.06.06р., РН-004335 від 31.07.06р., РН-004444 від 03.08.06р., довіреності № 944390 від 01.04.06р. серії ЯКП, № 944396 від 01.05.06р. серії ЯКП, № 881501 від 01.06.06р. серії ЯЛХ, № 881504 від 03.07.06р. серії ЯЛХ, відомості на відпуск ПММ, лист від 22.08.06р. № 01-440, акт звірки взаємних розрахунків від 22.08.06р.
Відповідач позовні вимоги визнає, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Просив позивача надати йому відстрочку до 01.02.07р., оскільки відповідача є комунальною власністю Іловайської міської ради, яка має перед відповідачем заборгованість в сумі 160000,00грн., погашення якої останній зобов'язувався погасити до 01.02.07р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що відповідач прийняв від позивача товар на суму 54203,40грн. Факт постачання позивачем товару, а також обсяг і вартість поставленого товару та відповідно прийняття відповідачем товару у власність підтверджується видатковими накладними № РН-003667 від 28.04.06р., РН-003874 від 31.05.06р., РН-004084 від 30.06.06р., РН-004125 від 30.06.06р., РН-004335 від 31.07.06р., РН-004444 від 03.08.06р., довіреностями № 944390 від 01.04.06р. серії ЯКП, № 944396 від 01.05.06р. серії ЯКП, № 881501 від 01.06.06р. серії ЯЛХ, № 881504 від 03.07.06р. серії ЯЛХ, відомостями на відпуск ПММ. Відповідач виконав свої зобов'язання не в повному обсязі, лише в сумі 1435,41грн.
Постачання продукції та відповідний обов'язок відповідача провести їх оплату, суд розцінює, як правовідношення між сторонами, що виникли за усною угодою (угодами), яка є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків відповідно до відповідно до ст. 11 ЦК України.
Вимогою від 22.08.06р. № 01-440 позивач звернувся до відповідача з вимогою про виконання зобов'язань, яка залишена відповідачем без розгляду.
Пунктом 2 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Проте, свої зобов'язання, як про це заявлено позивачем, відповідач, всупереч ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, належним чином не виконав. Внаслідок цього, утворилась заборгованість в розмірі 52768,00грн., факт чого позивач підтверджує наданими документами, зокрема, актом звірки взаємних розрахунків від 22.08.06р., та не заперечується відповідачем.
З урахуванням обставин справи та наданих позивачем доказів, вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню в сумі 52768,00грн.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних, суд виходить з наступного. Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 1055,36грн., 3% річних за прострочку виконання грошових зобов'язань в сумі 281,91грн. підлягають задоволенню.
Стосовно вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1612,06грн., суд виходить з наступного.
Вимоги Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, на які посилається позивач, наполягаючи на стягненні з відповідача пені, не можуть бути застосовані, оскільки закон передбачає застосування відповідальності тільки якщо це визначено договором.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, угода між сторонами була усною, та відповідно наявності умови, щодо встановлення такої міри відповідальності за договором – не підтверджено.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення пені необґрунтовані, та не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про відстрочку стягнення боргу. Проте, жодними доказами відповідач не підтвердив неможливість виконання рішення суду в строк або встановленим господарським судом способом. Як слід, клопотання про відстрочку до 01.02.07р. – не підлягає задоволенню.
Ухвалою суду від 23.11.06р. були застосовані заходи забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу проводити реорганізацію або ліквідацію підприємства. Суд вважає за необхідне залишити забезпечення позову до повного виконання рішення суду.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 193, 198 ГК України, ст. ст. 11, 525, 526, 530, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “РосУкрОйл” м. Донецьк до Комунального підприємства “Біон” м. Іловайськ про стягнення заборгованості, індексу інфляції, 3% річних, пені в сумі 55717, 33грн.
Стягнути з Комунального підприємства “Біон” м. Іловайськ (Донецька область, м. Іловайськ, вул. Донецька, 13, ЄДРПОУ 20315556, п/р 26001301687409, п/р 26003302687409 у філії відділення ПІБ у м. Харцизьку, код банку334345) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “РосУкрОйл” м. Донецьк (01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, 28/2, ЄДРПОУ 32208910, п/р 260013728201 в ЗАТ „Банк Петрокомерц Україна”, код банку 300120) заборгованість в сумі 52768,00грн., індекс інфляції в сумі 1055,36грн., 3% річних в сумі 281,91грн., витрати з державного мита в сумі 541,04грн., та 114,58грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Повний текст рішення підписаний 08.12.06р.
Рішення набирає законної сили 19.12.2006р.
Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Сковородіна О.М.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2006 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 300942 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Васильєв Олег Юрійович
Господарське
Господарський суд Донецької області
Сковородіна О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні