Рішення

від 18.03.2013 по справі 913/245/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

Іменем України

18 березня 2013 року Справа № 913/245/13-г

Провадження №20/913/245/13-г

За позовом

Приватного підприємства Служби безпеки «Фенікс-Луганськ», м. Луганськ

до Публічного акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка»,

м. Луганськ

про стягнення 12021 грн. 62 коп.

суддя Кірпа Т.С.,

представники:

від позивача - Берест Д.О., дов. №б/н від 11.10.2012, ПП СБ «Фенікс-Луганськ»;

від відповідача - Седньов М.Ю., дов. № 13/2 від 08.01.2013, ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка»,

суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 12021,62грн., в тому числі суми основного боргу 11030,40грн., пені - 779,92грн., трьох відсотків річних - 211,30грн. та відшкодування витрат по сплаті судового збору - 1609,5грн. і витрат на послуги адвоката - 2500,00грн.,

в с т а н о в и в:

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11.03.2013 оголошувалася перерва до 18.03.2013, до 15 год. 00 хв.

04.11.2011, між ПП Служба безпеки „Фенікс-Луганськ" та ПАТ „Трест Луганськшахтопроходка" був укладений договір № 21 про надання охоронного обслуговування строком дії до 08.11.2012 з можливістю пролонгації за відсутності претензій у сторін .

Згідно істотних умов вказаного вище договору (Розділ 1 п. 1.1.), позивач прийняв на себе зобов'язання забезпечувати охоронне обслуговування, в тому числі організацію пропускного режиму та охорону майна відповідача за адресою: м. Луганськ, вул. Новосьолова, 2а.

Відповідач, згідно розділів 2 та 4 договору прийняв на себе зобов'язання забезпечувати технічну та практичну можливість ПП СБ „Фенікс-Луганськ" виконувати свої функції за договором, а також зобов'язання вчасно сплачувати за надані згідно істотних умов договору послуги (п. 4.8. договору).

Так, у відповідності до договору № 21, згідно актів про надання послуг, підписаних ПП СБ „Фенікс-Луганськ" та ПАТ „Трест Луганськшахтопроходка" , за період з 04.11.2011 по 18.05.2012, позивачем було виконано, а відповідачем прийнято послуги з охорони об'єкта, на загальну суму 39186 грн. 40 коп.

Загалом відповідачем було сплачено послуги за вказаним договором: 10.01.2012 -8052,00 грн.; 23.02.2012 -8052,00 грн.; 20.03.2012 - 8052,00 грн., та 18.05.2012 - 4000,00 грн. - а всього суму 24156,00 грн.

Внаслідок порушення умов договору № 21 від 04.11.2011 року, не виконання його істотних умов, за надані послуги відповідач не розрахувався у повному обсязі, що підтверджується актом звірення взаємних розрахунків б/н від 18.05.2012, підписаним представниками відповідача, згідно якого заборгованість відповідача перед ПП СБ „Фенікс-Луганськ" станом на 05.12.2012 становить 11030 грн. 40 коп..

Сума основного боргу відповідача станом на 05.12.2012 становить 11030 грн. 40 коп. частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання, або вико нання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Розділом 5 договору , а саме п. 5.9. передбачено, що в разі несвоєчасного перерахування грошових коштів за надані послуги, ПАТ „Трест Луганськшахтопроходка" виплачує пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ за кожен день прострочення, на прострочену суму.

Тому, на думку позивача, станом на момент звернення до суду, відповідач має заборгованість перед ПП СБ „Фенікс-Луганськ" по сплаті пені в сумі 779 грн. 92 коп.

Також, частина 3 ст.692 ЦК України передбачає, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Як зазначено в ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором чи Законом.

Загальна сума заборгованості відповідача перед ПП СБ „Фенікс-Луганськ", з урахуванням суми основного боргу - 11030 грн. 40 коп., пені - 779 грн. 92 коп., 3% річних - 211 грн. 30 коп., становить 12021 грн. 62 коп.

Крім того, з метою організації та здійснення заходів щодо повернення заборгованості відповідача перед ПП СБ „Фенікс-Луганськ", позивач був змушений звернутись до послуг спеціаліста в галузі права - адвоката, гонорар якого за здійснену роботу, згідно договору про надання юридичної допомоги № 12/2012 від 30.11.2012, складає 2500 грн.00 коп.

Тому позивач вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 44 ГПК України, стягнути з відповідача на користь ПП СБ „Фенікс-Луганськ" судові витрати, в тому числі витрати на послуги адвоката.

Враховуючи викладене позивач просить суд стягнути з ПАТ „Трест Луганськшахтопроходка" на користь Приватного підприємства Служба безпеки „Фенікс-Луганськ" суму основного боргу - 11030 грн. 40 коп., пені - 779 грн. 92 коп.. 3% річних - 211 грн. 30 коп., а всього 12021 грн. 62 коп., та суму відшкодування витрат по оплаті судового збору у розмірі - 1609 грн. 50 коп. і витрати на послуги адвоката в сумі 2500 грн. 00 коп.

Відповідач відзивом на позовну заяву № 13/164 від 18.02.2013 повідомив про наступне:

Відповідач має заборгованість перед позивачем за договором на виконання робіт № 21 від 04.11.2011 у сумі 11 030, 40 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення пені, 3 % річних та правової допомоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідач є суб'єктом провадження в справі про банкрутство. Вказаний факт підтверджується ухвалою господарського суду Луганської області від 13.12.2010 по справі № 20/1296.

Вказаною ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника та знаходженням його майна.

Відповідно до ч. З ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Також, відповідач додатково повідомив, що позивачем не спрямовано претензію до відповідача в порядку ст. 6 ГПК України.

Таким чином, на думку відповідача, позивачем не здійснено заходів по досудовому врегулюванню спору в порядку розділу II ГПК України.

Вказаний факт призвів до розгляду вимог позивача в судовому порядку без досудового врегулювання та пред'явлення відповідачу додаткових і безпідставних грошових вимог по стягненню на користь позивача витрат на правову допомогу.

З огляду на вищенаведене, відповідач просить суд задовольнити позов в частині стягнення 11 030, 40 грн. основного боргу за договором виконання робіт № 21 від 04.11.2011 та у задоволенні позову щодо решти позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, на адресу господарського суду 18.03.2013 надійшла заява позивача у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення розміру позовних вимог, а саме, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу 11030,40грн., три відсотки річних 249,37грн., судовий збір 1609,05грн. та послуги адвоката 1700,00грн.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши та оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським судом визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися незалежним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Матеріалами справи підтверджено виконання позивачем зобов'язань за договором від 04.11.2011 за №21, укладеним між сторонами у справі про надання охоронного обслуговування, в тому числі актами про надання послуг за підписами сторін у справі на загальну суму 39186,40грн.

Проте станом на день розгляду справи відповідач розрахувався за надані послуги частково, у сумі 24156,00грн., залишок заборгованості складає 11030,40грн., що не спростовано та визнано відповідачем.

Позивач також просить суд стягнути три відсотки річних у сумі 249,37грн. за період з 05.04.2012 по 17.01.2013.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або Законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 249,37грн. відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо сплати 3% річних з посиланням на ч. 3 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.11.2012 №4212-VI суд до уваги не приймає, оскільки справа про банкрутство стосовно ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» порушена господарським судом з підстав, передбачених ст. ст. 6, 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-ХІ, в редакції від 30.06.1999 №784-ХІV.

Оскільки відповідачем було здійснено прострочення виконання зобов'язання по оплаті і спір доведено до суду через його дії, суд покладає судові витрати на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1720 грн. 50 коп. (сплачений за платіжними дорученнями №№ 75 та 9, відповідно від 13.12.2012 та 04.02.2013).

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо недотримання позивачем положень про досудове врегулювання спору, оскільки ст. 8 Господарського процесуального кодексу України не передбачено застосування положень досудового врегулювання спору з вказаної категорії спору.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які належать до сплати за послуги адвоката, пов'язані з розглядом справи, відносяться при задоволенні позову на відповідача.

Як вбачається із матеріалів справи, заявлена позивачем сума за послуги адвоката 1700,00грн. підтверджена документально, в тому числі договором №12/2012 від 30.11.2012 про надання юридичної допомоги, Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №488 від 15.04.1998 на ім'я Береста О.О., видатковим касовим ордером від 03.12.2012, актом здачі-приймання робіт від 11.03.2013, розрахунком наданих послуг.

Враховуючи зазначене, заявлена вимога про стягнення з відповідача відшкодування витрат на послуги адвоката в сумі 1700 грн. 00 коп. підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка», м. Луганськ, вул. Новосьолова, 2а, ідентифікаційний код 00181668 на користь Приватного підприємства Служба безпеки «Фенікс-Луганськ», м. Луганськ, вул. Карла Маркса, 47, ідентифікаційний код 36485311 заборгованість в сумі 11030 грн. 40 коп., 3% річних - 249 грн. 37 коп., судовий збір - 1720 грн. 50 коп., послуги адвоката - 1700 грн. 00 коп., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.03.2013.

Суддя Т.С. Кірпа