Постанова

від 04.03.2013 по справі 2а-16793/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 березня 2013 року 16:03 № 2а-16793/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б. при секретарі Паньків В.В. розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторитет-2010"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної

податкової служби

про скасування повідомлення - рішення № 00007072230 від 30.11.2012 р.

за участю представників сторін:

від позивача: Жила А.А., Саліков С.О.

від відповідача: Марченко Р.В.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04.03.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторитет-2010", звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 листопада 2012 року №0007072230, прийняте ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС, про визнання податкового зобов'язання ТОВ «Авторитет-2010» з податку на додану вартість у сумі 513 722 грн. та штрафу у сумі 118 072,50 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене Податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що в ході перевірки встановлено, що Позивачем придбано товар (роботи, послуги) у осіб, які не сплачувала податки та не підтверджено первинною документацією, дія.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Авторитет-2010" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 29.01.2010 р. по 30.06.2012 р. валютного та іншого законодавства за період з 29.01.2010 р. по 30.06.2012 р. За результатами якої складено акт перевірки від 20.11.2012 р. №505/1-22-30-36884645.

В акті перевірки зазначено наступні порушення вимог законодавства: п.198.1. п.198.2 п.198.3. ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2 п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 513722 грн., а саме за травень 2011 року на суму 37456 грн.; червень 2011 року на суму 3976 грн.; липень 2011 року на суму 11090 грн.; листопад 2011 року на суму 6445 грн.; грудень 2011 року на суму 92632 грн., січень 2012 року на суму 180219 грн.; лютий 2012 року на суму 74476 грн.; березень 2012 року на суму 16765 грн.; квітень 2012 року на суму 36013 грн.; травень 2012 року на суму 52669 грн.; червень 2012 року на суму 1981 грн.; п.п.4.2.1 п.4.2 ст. 4, п.7.1 ст.7, абз."а" п.17.2 ст.17 та абз."а" п.19.2 ст.19 Закону №889-ІV із змінами і доповненнями, та п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14, п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.п."а" п.171.2 ст.171, п.п."а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, із змінами і доповненнями, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 1790,04 грн., в т.ч. по періодах: 2010 рік - 1617,40 грн.; 2011 рік - 172,64 грн.

На підставі висновків акту перевірки Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012 р. №0007072230, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 631 794,50 грн., з них за основним платежем збільшено на суму 513 722 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 118 072,50 грн.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між Позивачем (Замовник), з одного боку, та ТОВ «ВАЙПЕРГРУП» (Виконавець), з іншого боку, було укладено Договір №03/11 про надання послуг від 01.03.2011 року (надалі по тексту Договір №03/11).

У відповідності до п. 1.1 Договору №03/11, Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати маркетингові та рекламні послуги, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п. 2.1 вищезазначеного Договору, згідно з цього Договору, Виконавець надає Замовнику наступні послуги: 2.1.1. Провести розробку, створення, виготовлення рекламно-інформаційного матеріалу (прас-листів) згідно затвердженого оригінала-макету. 2.1.2. Провести розміщення в узгоджений термін та обсяг реклами та рекламно-інформаційного матеріалу в засобах ЗМІ, Інтернет ресурсах, рекламних щитах міста. 2.1.3 Провести виготовлення та розміщення рекламних стендів. 2.1.4. Провести розповсюдження інформації та рекламного матеріалу про товарний асортимент магазин «Особливий». 2.1.5 Провести презентацію в торгівельному залі магазина.

Відповідно до пп. 3.1., пп. 3.2, пп.3.3 п. 3 даного Договору, Вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця та фіксується в актах о наданих послуг. Акт о наданих послугах підписується Сторонами до 5 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги. Замовник зобов'язується перерахувати суму зазначену в акті о наданих послуг протягом 15 днів з моменту підписання такого акту.

Зобов'язання сторін за Договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується Звітами про виконану роботу згідно договору про надання послуг №03/11 від 01.03.2011 р., податковою накладною (копії даних документів залучені до матеріалів справи).

Крім того, між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Меріком ТЛ» було укладено Договір поставки обладнання №29/02-12 від 28.02.2012 р. (надалі по тексту Договір №29/02-12).

В п.1.1 Договору №29/02-12 зазначено наступне: «На условиях настоящего Договора, Поставщик обязуется поставить и передать в собственность Покупателя - торгово-технологическое оборудование для предприятий торговли/общественного питания (далее по тексту «товар»), а Покупатель обязуется на условиях настоящего договора принять товар у Поставщика и оплатить стоимость товара.».

Пунктом 1.2 визезначеного договору передбачено наступне: «Ассортнмент, количество и стоимость товара (цена за единицу товара), поставляемого по настоящему Договору, - определяготся в Спеиификациях товара (Приложениях), являющихся неотьемлемой частью настоящего Договора.».

Крім того, п. 2.1 зазначено: «Сумма Договора, составляет; 557 613,49 грн. (Пятьсот пятьдесят семь тысяч шестьсот тринадцать грн. 49 коп). в т.ч. НДС 20%: 92935,58 грн.».

Зобов'язання сторін за Договором та Додатками були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, Актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних (копії даних документів залучені до матеріалів справи).

Між Позивачем (Покупець), з одного боку, та ТОВ «РІАЛ-ГРУПП» (Постачальник), з іншого боку, було укладено Договір поставки №05/11 від 04.05.2011 року (надалі по тексту Договір №05/11).

У відповідності до п. 1.1 Договору №05/11, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити Товар відповідно до умов Договору.

Згідно п. 1.2 вищезазначеного Договору, Товар поставляється в асортименті та за цінами, узгодженими Сторонами договору в Специфікації (додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору. Кількість товару та асортимент конкретної партії вказується в Замовленні, узгодженому сторонами у встановленому цим договором порядку.

Відповідно до пп. 2.1, пп. 2.2, п. 2 даного Договору, Асортимент і ціна товару, що поставляється за Договором, відображаються сторонами в Специфікації. У погоджену сторонами ціну товару входить усі витрати, що несе Постачальник при поставці товару.

Пунктом 2.2 Договору №05/11, передбачено, що ціна товару, що вказана в накладних, які надаються Постачальником Покупцю разом із партією Товару, повинна відповідати Специфікації. Зміна ціни без попереднього узгодження Сторонами шляхом складання та підписання нової Специфікації до виконання всіх діючих і не виконаних на момент такої зміни Замовлень, не допускається.

Зобов'язання сторін за Договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується Свідоцтвом платника податку на додану вартість, довідкою про взяття на облік платника податків, накладними та податковими накладними (копії даних документів залучені до матеріалів справи).

Також, між Позивачем (Покупець), з одного боку, та ТОВ «Євротраст-Альянс» (Постачальник), з іншого боку, було укладено Договір поставки №02/12 від 01.02.2011 року (надалі по тексту Договір №02/12).

У відповідності до п. 1.1 Договору №02/11, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю Товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цього Договору.

Згідно п. 1.2 вищезазначеного Договору, Найменування, асортимент, кількість, одиниця виміру, сума та ціна Товару вказується сторонами у специфікаціях до даного Договору.

Відповідно до пп. 2.1.1, пп. 2.1.2, пп. 2.1.3 п. 2 даного Договору, Постачальник приймає на себе наступні зобов'язання: Виконати свої зобов'язання по Предмету Договору особисто, або із залученням третіх осіб, за своїм розсудом. Постачальник зобов'язаний надавати на кожну партію Товару пакет документів, оформлених відповідно до вимог діючого законодавства: видаткова накладна, документи, що підтверджують якість товару, інші документи за домовленістю сторін. Постачальник зобов'язаний надавати Покупцю інформацію про сертифікацію товару шляхом вказівки реєстраційних номерів сертифікатів відповідності або свідоцтва про підтвердження відповідності в документах, з якими передається відповідний товар. Постачальник зобов'язаний у випадку зміни ціни на товар повідомити про це Покупця не менш, ніж за 7 календарних днів до такої зміни. В даному випадку Сторони підписують нову специфікацію.

Пунктом 3.1 Договору №02/12, передбачено, що ціна на Товар, що поставляється, встановлюється у національній валюті України (гривнях) і вказується у специфікаціях.

Зобов'язання сторін за Договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується Свідоцтвом платника податку на додану вартість, довідкою про взяття на облік платника податків, прибутковими накладними та податковими накладними (копії даних документів залучені до матеріалів справи).

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Законом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України "Про податок на додану вартість".

Оскільки матеріали справи містять податкові накладні, надані позивачу його контрагентом, відповідачем в акті перевірки та відзиві на позов не зазначено жодних посилань щодо несплати Товариствами податку на додану вартість до бюджету, судом вбачаються неправомірними посилання відповідача, викладені в акті перевірки.

У відповідності ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідач в запереченнях на позовну заяву зазначає наступне: «ТОВ «Вайпергруп» зареєстровано у ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, дата реєстрації від 21.09.2010 №57404, стан платника - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

В порушення зазначених положень ПК України, підприємством віднесено суми до податкового кредиту, котрі не підтверджуються первинною бухгалтерською документацією.

Відповідно до даних дослідного програмного забезпечення «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено відхилення у задекларованих ТОВ «Авторитет-2010» сумах податкового кредиту між податковими зобов'язаннями задекларованими ТОВ «Меріком ТЛ» (код ЄДРПОУ 37192476), за лютий 2012 року.

ТОВ «Меріком ТЛ» зареєстровано у ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, дата реєстрації від 15.07.2010 № 10701020000040566, стан платника - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. По підприємству складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 08.08.2012№ 3005/22-04/37192476, яким не підтверджено взаємовідносини з „Авторитет-2010".

Підприємством по взаємовідносинам з даним контрагентом віднесено суми до податкового кредиту, котрі не підтверджуються первинною бухгалтерською документацією.

На порушення п.198.1. п.198.2 п.198.3. ст.198, п.198.6 ст.198. п.201.4, п.201.2 ст.201, ПК України ТОВ «Авторитет-2010» неправомірно завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Меріком ТЛ» на суму 47759 грн., в тому числі: за лютий 2012 року в сумі - 47759 грн.

Відповідно до договору №02/12 від 01.02.2012 ТОВ «Авторитет-2010» (Покупець) в особі директора Салікова Сергія Олексійовича укладено договір купівлі-продажу товарів (продовольчий асортимент) з ТОВ „Євро транс-альянс" (код ЄДРПОУ 37146943) (Постачальник) в особі директора Крикунова Олексія Івановича.

На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ «Авторитет-2010» було отримано від ТОВ «Євро транс-альянс» податкові накладні

Суму податку на додану вартість по вищезазначеним податковим накладним відображено у реєстрі отриманих податкових накладних ТОВ «Авторитет-2010» за відповідні звідні періоди 2012 року та враховано при визначенні загальної суми податкового кредиту за такий звітний період.

ТОВ «Євро транс-альянс» (код ЄДРПОУ 37146943) взято на податковий облік в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС 04.06.2010 за №39241, стан платника - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Підприємство було зареєстровано платником податку на додану вартість в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 15.06.2010 року . Свідоцтво платника ПДВ №100288349, код реєстру ПДВ 371469426594. Вищезазначене свідоцтво платника ПДВ анульоване 03.07.2012 року.

ТОВ «Авторитет-2010» на порушення п. 198.1, 198.2. 198.3, 198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) завищено податковий кредит сформований від ТОВ «Євро транс-альянс» на загальну суму 176311 грн.

Між ТОВ «Ріал-Груп» (надалі - Постачальник) в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «Авторитет-2010» (надалі - Покупець) в особі директора Мойсеєва Анатолія Михайловича укладено договір від 04.05.2011 №05/11 про поставку товару.

Відповідно до умов договору Постачальник зобов'язується поставити товар на умовах та у терміни, а Покупець прийняти його та оплатити повну вартість товару.

Договір підписаний зі сторони Постачальника - директором ТОВ «Ріал-Груп» ОСОБА_5 та скріплений печаткою ТОВ «Ріал-Груп», зі сторони Покупця - директором ТОВ «Авторитет-2010» Мойсеевим А.М. та скріплений печаткою ТОВ « Авторитет-2010».

На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ «Авторитет-2010» було отримано від ТОВ «Ріал-Груп» податкові та видаткові накладні.

На податкових накладних в графі „підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну" зазначено прізвище - ОСОБА_5, які засвідчені підписом та печаткою підприємства.

Суми податку на додану вартість по вищезазначених податкових накладних відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларації з ГІД В у податкових періодах зазначених у таблиці № 1

При опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість засобами Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів виявлено розбіжності: ТОВ «Ріал-Груп» взято на податковий облік 27.12.2010 року за № 58291 в ДП1 у Печерському районі м. Києва.

За період 01.05.2011 - 31.12.2011: Засновник - ОСОБА_5 (код НОМЕР_1). Частка внеску до статутного фонду 100 000,00 грн. Директор - ОСОБА_5 (код НОМЕР_1); Головний бухгалтер - ОСОБА_5 (код НОМЕР_1).

На підставі пояснень громадянина ОСОБА_5, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що на прохання громадянина прізвище якого не пам'ятає став засновником та директором ТОВ «Ріал-Груп». Після реєстрації підприємства і відкриття банківського рахунку, всі установчі документи ТОВ «Ріал-Груп» громадянин ОСОБА_5 віддав незнайомому громадянину, якого більше не бачив. Також громадянин ОСОБА_5 пояснив, що фінансово-господарську діяльність як директор/головний бухгалтер ТОВ «Ріал-Груп» не проводив, жодних документів (договори, податкові та видаткові накладні) він не видавав та не підписував, податкові декларації до органів ДПС України не подавав, заробітну плату на ТОВ «Ріал-Груп» не отримував, свідоцтво платника ПДВ не отримував та не уповноважував на це інших осіб. Також він не знає де знаходяться установчі документи та печатка товариства. Жодного відношення до ТОВ «Ріал-Груп» ОСОБА_5 не має, зареєстрував підприємство без мети займатися підприємницькою діяльністю. Просив всі підписи від його імені стосовно ТОВ «Ріал-Груп» вважати підробленими та недійсними.

Згідно баз даних ДПС України при аналізі податкової звітності з податку на прибуток та додатків до неї ТОВ «Ріал-Груп», не встановлено наявності складських, офісних приміщень, автомобільного транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Фактично можна зробити висновок про те, що відсутність трудових ресурсів, виробничого та торгівельного обладнання, транспорту, сировини, торгівельних запасів свідчить про неможливість реального виконання умов договорів. Вищевикладене свідчить про відсутність у ТОВ «Ріал-Груп» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ «Авторитет-2010» та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ТОВ «Ріал-Груп» створення правових наслідків.».

Таким чином, Відповідачем зроблено висновок, що господарські зобов'язання за договором, укладеними між Позивачем та його контрагентом не спрямовні на реальне настання правових насліднік, що обумовлені договором.

Суд звертає увагу, що на час проведення перевірки та на час розгляду справи Відповідачем не надано переконливих доказів про те, що контрагенти Позивача були ліквідовані або припинено підприємницьку діяльність даних підприємств під час укладання та виконання договорів.

Суд скептично ставиться до посилання Відповідача на той факт, що у контрагента Позивача відсутні власні транспортні засоби, тобто товариство не має можливості здійснювати транспортування придбаного або реалізованого товару власними силами, оскільки зі змісту Договорів, контрагент Позивача надавав рекламні послу та продукцію, а не транспортні.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Судам потрібно враховувати, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Відповідні обставини повинні бути відображені в мотивувальній частині судового рішення про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений юридичними особами із завідомо суперечною інтересам держави та суспільства метою. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Крім того, суд зазначає, що протоколи допиту свідків не є допустимими доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, згідно з положеннями ст.323 Кримінально-процесуального кодексу України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. При цьому, згідно ст.76 КАС України, пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників про відомі їм обставини, що мають значення для справи, оцінюються поряд з іншими доказами у справі.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

З врахування викладених норм права Суд вважає, що податковим органом не доведені обставини на підтвердження того, що укладаючи оскаржений договір сторони діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Крім того, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що Позивачем надано суду переконливі докази того, що вищезазначені договори були укладено з метою настання реальних обставин, а тому висновки викладені в Акті перевірки є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового права.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 16.08.2012 р. №0007952208 підлягає задоволенню.

Аналогічна позиція викладена в Постанові ВАСУ від 19 грудня 2012 р. К/9991/64526/12; Постанові ВАСУ від 05 вересня 2012 року К/9991/42479/12; Постанова ВАСУ 14.11.2012 р. № К/9991/50772/12, Ухвалах ВАСУ від 07 листопада 2012 К/9991/48571/12; від 22 жовтня 2012 р. К/9991/52018/12; від 01 жовтня 2012 р. К/9991/42373/12.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 листопада 2012 року №0007072230, прийняте ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС, про визнання податкового зобов'язання ТОВ «Авторитет-2010» з податку на додану вартість у сумі 513 722 грн. та штрафу у сумі 118 072,50 грн.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук