Рішення

від 14.03.2013 по справі 911/262/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2013 р. Справа № 911/262/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Призма Україна»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 529 620,02 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю б/н від 16.11.2012 року;

секретар судового засідання: Сафонова О.Г.

Обставини справи:

21.01.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Призма Україна» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою вих.№0901/2013 від 09.01.2013 року (вх. №233 від 21.01.2013 року) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 529 620,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №2510/1 від 25 жовтня 2012 року, зокрема, щодо проведення повної та своєчасної оплати за поставлений товар, в результаті чого просить суд стягнути з відповідача 513 476,08 грн. основного боргу, 13 453,01 грн. пені та 2 690,93 грн. три проценти річних, а разом 529 620,02 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.01.2013 року порушено провадження у справі № 911/262/13-г та призначено розгляд справи на 07.02.2013 року.

До початку судового засідання 07.02.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача з листом вих. №0602/2013 від 06.02.2013 року (вх. № 2258) надійшли документи, на виконання вимог ухвали суду від 21.01.2013 року, а також пояснення, в яких позивач просив суд врахувати, що станом на 06.02.2013 року заборгованість відповідача перед позивачем зменшилась і становить 403 107,20 грн. внаслідок підписання 05.02.2013 року накладних на повернення товару та угоди про зміну ціни товару, а також у зв'язку з здійснення відповідачем часткової оплати на суму 5 000,00 грн. до подання позову та на суму 10 000,00 грн. після порушення провадження у справі.

У судове засідання 07.02.2013 року представники сторін у справі з'явились, на підставі положень ч. 3 ст. 77 ГПК України господарським, судом оголошено перерву на 14.03.2013 року.

14.03.2013 року, до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача по справі надійшло клопотання б/н від 14.03.2013 року (вх. № 4501) та клопотання б/н від 14.03.2013 року про залучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 14.03.2013 року представник відповідача у справі з'явився, письмового відзиву на позовну заяву не надав, просив суд розглянути справу на підставі поданих до матеріалів справи документів.

Представник позивача, який у відповідності до ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання 14.03.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами та за відсутності представника позивача, належно повідомленого про дату, час та місце судового засідання.

У судовому засіданні 14.03.2013 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

25.10.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Призма Україна» (продавець за договором, позивач у справі) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (покупець за договором, відповідач у справі) було укладено договір поставки №2510/1 (далі - договір).

Згідно умов договору (п. 1.1) продавець зобов'язується в порядку та строки, передбачені даним договором, передати у власність покупця товар у встановленій кількості, відповідної якості і за погодженою ціною, а покупець зобов'язаний прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених даним договором.

Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, яка підлягає поставці по цьому договору, ціна за одиницю товару, визначається в товарних накладних, які є додатками до цього договору (п.п.1.1 та 1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору, загальна вартість товару по цьому договору складає загальну суму товарних накладних на поставку товару, які є додатками до даного договору.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на основі виставленого продавцем рахунку в наступні строки: передплата в розмірі 100% від загальної вартості даного договору здійснюється покупцем протягом 3-х банківських днів з дати виставлення рахунку.

Згідно п.3.1 договору, поставка товару здійснюється на умовах FCA - склад продавця, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 (або за згодою сторін - АДРЕСА_3) у відповідності до міжнародних правил тлумачення торгових термінів «ІНКОТЕРМС 2010». За домовленістю сторін, поставка може здійснюватися на інших умовах. Така домовленість оформлюється додатковою письмовою угодою до даного договору.

Приймання товару, згідно п. 4.1 договору, по кількості та якості здійснюється у відповідності до інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання у кількості та якості, затвердженими постановами Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 року № П-6 и від 25 квітня 1966 року № П-7.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до « 31» грудня 2012 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами обов'язків по даному договору. В разі, якщо жодна з сторін письмово за 7 календарних днів не повідомить іншу сторону про своє бажання зупинити договірні правовідносини, даний договір автоматично пролонгується на тих же умовах до 31 грудня наступного року.

Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору поставки №2510/1 від 25.10.2012 року позивач протягом жовтня та листопада 2012 року здійснив відповідачу поставку товару на загальну суму 671 433,00 грн.

Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями та оглянутими у судовому засіданні оригіналами видаткових накладних, а саме:

№ ПР-11459 від 30 жовтня 2012 року на суму 26 800,00 грн.;

№ ПР-11422 від 1 листопада 2012 року на суму 25 824,00 грн.;

№ ПР-11428 від 2 листопада 2012 року на суму 19 368,00 грн.;

№ ПР-11431 від 5 листопада 2012 року на суму 82 368,00 грн.;

№ ПР-11435 від 6 листопада 2012 року на суму 69 840,00 грн.;

№ ПР-11441 від 7 листопада 2012 року на суму 79 800,00 грн.;

№ ПР-11446 від 9 листопада 2012 року на суму 93 100,00 грн.;

№ ПР-11456 від 12 листопада 2012 року на суму 79 933,00 грн.;

№ ПР-11458 від 13 листопада 2012 року на суму 194 400,00 грн.

Судом встановлено, що вищезазначені видаткові накладні оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку» затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 щодо зазначення обов'язкових в них реквізитів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа(форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції (у натуральному та\або вартісному виразі); посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення умов договору поставки №2510/1 від 25.10.2012 року, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, здійснивши лише часткову оплату за отриманий товар в розмірі 163 032,00 грн ., а саме:

08.11.2012 року - 25 000,00 грн.

12.11.2012 року - 19 000,00 грн.

13.11.2012 року - 62 032,00 грн.

14.11.2012 року - 22 000,00 грн.

24.12.2012 року - 5 000,00 грн.

22.01.2013 року - 5 000,00 грн.

01.02.2013 року - 5 000,00 грн.

11.02.2013 року - 5 000,00 грн.

18.02.2013 року - 5 000,00 грн.

25.02.2013 року - 5 000,00 грн.

04.03.2013 року - 5 000,00 грн.

Здійснення часткових проплат відповідача на підставі договору поставки №2510/1 від 25.10.2012 року підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок за період з 08.11.2012 року по 25.01.2013 року, а також платіжними дорученнями №1588 від 22.01.2013 року, №1715 від 11.02.2013 року, №1752 від 18.02.2013 року, №1793 від 25.02.2013 року, №1851 від 04.03.2013 року.

Як встановлено судом, 05.02.2013 року між позивачем та відповідачем було підписано угоду про зміну ціни товару (копія наявна в матеріалах справи), згідно якої сторонами погоджено змінити ціну товару по видатковій накладній №ПР-11458 від 13.11.2012 року. Відповідно до п. 2 даної угоди сума за вказаною видатковою накладною становить 138 000,00 грн. Таким чином, сторони погодили зменшити заборгованість по видатковій накладній №ПР-11458 від 13.11.2012 року на суму 56 400,00 грн.

Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було повернуто позивачу товар на суму 68 893,79 грн. , що підтверджується, наявними в матеріалах справи копіями наступних накладних на повернення товару:

№КН-0000008 від 15.11.2012 року на суму 29 924,91 грн.

№КН-0000011 від 05.02.2013 року на суму 6 383,98 грн.

№КН-0000012 від 05.02.2013 року на суму 22 609,93 грн.

№КН-0000013 від 05.02.2013 року на суму 6 649,98 грн.

№КН-0000014 від 05.02.2013 року на суму 3 324,99 грн.

Інших доказів оплати відповідачем поставленого товару сторонами суду надано не було.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки.

В силу вимог ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До обов'язків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вирішуючи даний спір, господарський суд зважує на такі обставини: сторони уклали договір купівлі-продажу, умовою оплати якого була - попередня оплата товару.

Так, відповідно до п. 2.2 договору покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на основі виставленого продавцем рахунку в наступні строки: передплата в розмірі 100% від загальної вартості даного договору здійснюється покупцем протягом 3-х банківських днів з дати виставлення рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, в порушення п. 2.2 договору, передав товар без отримання від відповідача попередньої оплати.

Згідно п. 1 Інформаційного листа ВГСУ від 17.07.2012 року N 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, прострочення оплати відповідачем отриманого товару почалося:

За видатковою накладною № ПР-11459 від 30.10.2012 року - з 31.10.2012 року;

За видатковою накладною № ПР-11422 від 01.11.2012 року - з 02.11.2012 року;

За видатковою накладною № ПР-11428 від 02.11.2012 року - з 03.11.2012 року;

За видатковою накладною № ПР-11431 від 05.11.2012 року - з 06.11.2012 року;

За видатковою накладною № ПР-11435 від 06.11.2012 року - з 07.11.2012 року;

За видатковою накладною № ПР-11441 від 07.11.2012 року - з 08.11.2012 року;

За видатковою накладною № ПР-11446 від 09.11.2012 року - з 10.11.2012 року;

За видатковою накладною № ПР-11456 від 12.11.2012 року - з 13.11.2012 року;

За видатковою накладною № ПР-11458 від 13.11.2012 року - з 14.11.2012 року;

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав взятого на себе за договором зобов'язання в повному обсязі та у встановлений строк, і його заборгованість перед позивачем станом на час розгляду справи становить 383 107,21 грн. (671 433,00 грн. - 163 032,00 грн. - 56 400,00 грн. - 68 893,79 грн.)

Наявність вказаної заборгованості підтверджується також підписаним уповноваженими особами обох сторін, підписи яких скріплені печатками, Актом звірки взаєморозрахунків станом на 13.03.2013 року.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів на підтвердження виконання ним своїх зобов'язань у повному обсязі за договором щодо оплати отриманого товару, та враховуючи здійснення часткового погашення відповідачем заборгованості після звернення позивача з позовом до суду, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 513 476,08 грн. підлягає задоволенню частково, а саме у сумі 383 107,21 грн.

В іншій частині цієї позовної вимоги, а саме, в стягненні 125 368,87 грн. основного боргу, суд припиняє провадження на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, а в стягненні 5 000,00 грн. суд відмовляє, виходячи з наступного.

Згідно роз'яснень п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу , знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З огляду на те, що відповідач частково здійснив оплату у сумі 5 000,00 грн. до порушення провадження по справі (24.12.2012 року), яка не була врахована позивачем при здійсненні нарахування заборгованості при подачі позову, то в цій частині суд відмовляє в задоволенні позову.

Заборгованість відповідача на суму 125 368,87 грн. була зменшена у зв'язку із здійсненням часткового погашення боргу та повернення товару після порушення провадження у справі, а тому в цій частині позовної вимоги провадження у справі припиняється.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 13 453,01 грн., яка нарахована на суму заборгованості за кожною окремою накладною за період з 01.11.2012 року по 09.01.2013 року, з урахуванням здійснення часткових оплат відповідачем.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати вартості товару доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, господарський суд зазначає, що договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з п. п. 1, 3 якого платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, у відповідності до п.5.3 договору поставки, за несвоєчасну оплату товару відповідно п.2.2 даного договору покупець оплачує продавцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості даного договору за кожен день прострочення оплати/доплати.

Перевіривши, наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що він здійснювався у відповідності до вимог ЦК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та укладеного між сторонами договору.

Однак, у зв'язку з тим, що позивач здійснював розрахунок пені станом на 09.01.2013 року без врахування часткової оплати 24.12.2012 року на суму 5 000,00 грн., а також у зв'язку з допущенням помилок при визначенні періодів прострочення, розрахунок позивача є невірним.

Господарський суд, здійснивши власний розрахунок за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», встановив, що з урахуванням часткової оплати відповідачем поставлених товарів, розмір пені складає 13 090,21 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 26800 01.11.2012 - 07.11.2012 8 7.5000 % 0.041 %* 87.87 1800 08.11.2012 - 11.11.2012 4 7.5000 % 0.041 %* 2.95 25824 02.11.2012 - 11.11.2012 10 7.5000 % 0.041 %* 105.84 8624 12.11.2012 - 12.11.2012 1 7.5000 % 0.041 %* 3.53 19368 03.11.2012 - 12.11.2012 10 7.5000 % 0.041 %* 79.38 82368 06.11.2012 - 12.11.2012 7 7.5000 % 0.041 %* 236.30 48328 13.11.2012 - 13.11.2012 1 7.5000 % 0.041 %* 19.81 26328 14.11.2012 - 14.11.2012 1 7.5000 % 0.041 %* 10.79 69840 07.11.2012 - 14.11.2012 8 7.5000 % 0.041 %* 228.98 66243.09 15.11.2012 - 23.12.2012 39 7.5000 % 0.041 %* 1058.80 61243.09 24.12.2012 - 09.01.2013 17 7.5000 % 0.041 %* 426.69 79800 08.11.2012 - 09.01.2013 63 7.5000 % 0.041 %* 2060.41 93100 10.11.2012 - 09.01.2013 61 7.5000 % 0.041 %* 2327.50 79933 13.11.2012 - 09.01.2013 58 7.5000 % 0.041 %* 1900.05 194400 14.11.2012 - 09.01.2013 57 7.5000 % 0.041 %* 4541.31 Всього 13 090,21 Таким чином, позов в частині стягнення пені підлягає задоволенню частково в сумі 13 090,21 грн. В іншій частині цієї позовної вимоги, а саме в стягненні 362,80 грн. пені (13 453,01 грн. - 13 090,21 грн.), суд відмовляє.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 2 690,93 грн., нарахованих на суму заборгованості за кожною окремою накладною за період з 01.11.2012 року по 09.01.2013 року, з урахуванням здійснення часткових оплат відповідачем.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, то відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних, нарахованих на суму боргу за поставлений товар згідно договору, є правомірною.

Однак, у зв'язку з тим, що позивач здійснював розрахунок 3% річних станом на 09.01.2013 року без врахування часткової оплати 24.12.2012 року на суму 5 000,00 грн., а також у зв'язку з допущенням помилок при визначенні періодів прострочення, розрахунок позивача є невірним.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», господарський суд встановив, що з урахуванням часткової оплати відповідачем поставлених товарів, розмір 3% річних складає 2 625,21 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 26800 31.10.2012 - 07.11.2012 8 3 % 17.62 1800 08.11.2012 - 11.11.2012 4 3 % 0.59 25824 02.11.2012 - 11.11.2012 10 3 % 21.23 8624 12.11.2012 - 12.11.2012 1 3 % 0.71 19368 03.11.2012 - 12.11.2012 10 3 % 15.92 82368 06.11.2012 - 12.11.2012 7 3 % 47.39 48328 13.11.2012 - 13.11.2012 1 3 % 3.97 26328 14.11.2012 - 14.11.2012 1 3 % 2.16 69840 07.11.2012 - 14.11.2012 8 3 % 45.92 66243.09 15.11.2012 - 23.12.2012 39 3 % 212.34 61243.09 24.12.2012 - 09.01.2013 17 3 % 85.57 79800 08.11.2012 - 09.01.2013 63 3 % 413.21 93100 10.11.2012 - 09.01.2013 61 3 % 466.78 79933 13.11.2012 - 09.01.2013 58 3 % 381.05 194400 14.11.2012 - 09.01.2013 57 3 % 910.75 Всього 2 625,21 Таким чином, позов в частині стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково в сумі 2 625,21 грн. В іншій частині цієї позовної вимоги, а саме в стягненні 65,72 грн. (2 690,93 грн. - 2 625,21 грн.), суд відмовляє.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме у сумі 398 822,63 грн ., з яких 383 107,21 грн. основного боргу, 13 090,21 грн. пені та 2 625,21 грн. 3% річних. В іншій частині позовних вимог, а саме, в частині стягнення 5 000,00 грн. основного боргу, 362,80 грн. пені та 65,72 грн. 3% річних, суд відмовляє, в частині стягнення 125 368,87 грн. основного боргу провадження в справі підлягає припиненню.

Частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Як роз'яснено у п. 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.

Враховуючи викладене, судовий збір відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (07400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Призма Україна» (49000, м. Дніпропетровськ, проспект Кірова, буд. 46, код ЄДРПОУ 35267591) 383 107 (триста вісімдесят три тисячі сто сім) грн. 21 коп. основного боргу, 13 090 (тринадцять тисяч дев'яносто) грн. 21 коп. пені, 2 625 (дві тисячі шістсот двадцять п'ять) грн. 21 коп. 3% річних та 10 592 (десять тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. судового збору.

3.Провадження у справі в частині стягнення 125 368 (сто двадцять п'ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 87 коп. основного боргу припинити.

4.В іншій частині позову відмовити.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 21.03.2013 року