Ухвала

від 05.12.2006 по справі 5/436ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/436ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

 У Х В А Л А

Іменем України  

05.12.2006 року                                                Справа № 5/436ад

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                                  Журавльової Л.І.

суддів                                        Бородіної Л.І.

                                                  Перлова Д.Ю.

При секретарі                               Мартинцевій Н.М.  

За участю представників

сторін:

від позивача:            повноважний представник позивача у

                                              судове засідання не прибув;

від відповідача:                      Гуменюк В.І., довіреність №б/н від

                                              20.11.06, представник по довіреності;

від прокуратури:                             Дядіна Ю.В.,  посвідчення №58 від

                                              02.06.06, помічник прокурора;  

розглянувши  матеріали

апеляційної скарги          Приватного охоронного  підприємства  „Центурій”, м.Луганськ                         

на постанову          

господарського суду               Луганської області

від           09.10.06 (підписано 11.10.06)

у справі           №5/436ад (суддя Закропивний О.В.)

за позовом            Прокурора Артемівського району міста Луганська  в  інтересах держави  в особі Луганського обласного відділення  Фонду соціального захисту інвалідів,

                                              м.Луганськ  

до відповідача          Приватного охоронного підприємства  „Центурій”, м.Луганськ

          про                                                                     стягнення  4373 грн. 33 коп.

                              В С Т А Н О В И В:

Прокурор Артемівського району  міста Луганську  в інтересах держави  в особі  Луганського обласного відділення  Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до  Приватного охоронного підприємства „Центурій” про стягнення з відповідача  4373,33 грн. несплачених штрафних санкцій за нестворення  робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році.

Господарський суд Луганської області постановою від 09.10.06 у справі №5/436ад (суддя Закропивний О.В.) позов задовольнив повністю.

      Стягнуто  з Приватного охоронного підприємства “Центурій” на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів  в доход Державного бюджету України  штрафні санкції в розмірі 4373,33 грн.

Постанова господарського суду Луганської області мотивована тим, що  відповідач у спірному періоді не інформував центр зайнятості щодо наявності на підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів. Даний факт свідчить про те, що відповідачем   належним чином не виконані   обов'язки щодо виконання нормативу по створенню робочих місць для інвалідів.  

Не погодившись з постановою господарського суду Луганської області

від 09.10.06 Приватне  охоронне підприємство „Центурій” звернулось до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою  №б/н  від 07.11.06, якою просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову, якою у задоволенні  позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог заявник зазначає про необхідність  застосування судом ст. 250 ГК України,  оскільки позов  подано до суду 12 вересня 2006 року.  Заявник апеляційної скарги вважає,  що до нього неможливо  застосовувати адміністративно-господарські санкції.

Прокурор  Артемівського району міста Луганська запереченням на апеляційну скаргу №2047 вих. 06 від 22.11.06 вважає, що  апеляційна скарга Приватного охоронного підприємства „Центурій” на постанову господарського суду Луганської області від 09.10.06  у справі №5/436ад внесена  без достатніх правових підстав, просить  відхилити апеляційну скаргу заявника, постанову господарського суду Луганської області від 09.10.06 у справі №5/436ад залишити без змін.

Прокурор зазначає, що  оскільки ПОП „Центурій” самостійно до 15 квітня 2006 року не сплатило штрафні санкції, тому прокурор Артемівського району  звернувся до суду  з позовом  про стягнення заборгованості з підприємства.  Відповідно до ст.250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб”єкта  господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, тобто  адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до  ПОП „Центурій” протягом шести місяців після 15 квітня 2006 року.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду  від 09.11.06 у справі №5/436ад для розгляду апеляційної скарги Приватного охоронного підприємства „Центурій” на постанову господарського суду Луганської області від 09.10.06 у справі №5/436ад призначено судову колегію у складі: Журавльова Л.І. –суддя –головуючий, Бородіна Л.І. –суддя, Перлов Д.Ю. –суддя.

Ухвалою від 13 листопада 2006 року  у справі №5/436ад  відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного охоронного підприємства „Центурій”, м.Луганськ.

Сторони у справі повідомлені належним чином про час, дату і місце розгляду скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні постанови норм матеріального та процесуального права, судова колегія  дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного охоронного підприємства „Центурій” залишається без задоволення, а  постанова від 09.10.06 у справі  №5/436ад без змін з  наступних підстав.

Статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено для підприємств (об'єднань), установ і організацій нормативи робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч. 1 ст. 18 цього Закону працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів (далі - органи працевлаштування інвалідів).

У відповідності з пунктом 1  Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року №1434, у складі Мінпраці діє Фонд соціального захисту інвалідів.

Пунктом 3 цього Положення передбачено, що одним з основних завдань Фонду є здійснення контролю за додержанням підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 та підпункту 3 пункту 5 зазначеного Положення Фонду надано право здійснювати контроль за своєчасним перерахуванням підприємствами сум штрафних санкцій за недодержання ними нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів та проводити перевірки підприємств щодо додержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, яке не зайняте інвалідом.

Підпунктами 5, 10-14 "Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1995 року №314, передбачено, що підприємства розробляють заходи по створенню робочих місць для інвалідів, вносять їх в колективний договір, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, а працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Відповідно до частин другої та третьої статті 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”  підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертної комісії. Підприємства (об'єднання), установи і організації (незалежно від форм власності і господарювання), які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про охорону праці" підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткові заходи безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

Пунктом 2 „Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1995 року №314, регламентовано, що робочим місцем інваліда може бути як звичайне робоче місце, так і спеціалізоване робоче місце інваліда.

Пунктом 3 Положення вказано, що “робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда”. У пункті 14 цього Положення визначено, що підприємства створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації. А в пункті 32 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 року №83, зазначено: “Медико-соціальні експертні комісії видають особам, визнаним інвалідами, довідки МСЕК та індивідуальні реабілітаційні програми і в триденний строк надсилають копії цих документів Управлінню праці та соціального захисту населення районної, районної в м. Києві та м. Севастополі державної адміністрації та відповідному відділу, управлінню міської, районної у місті ради, на території якого проживає інвалід. Копія програми надсилається також підприємству, установі, організації, яка зобов'язана надавати соціальну допомогу і здійснювати реабілітацію інваліда”.

Чинним законодавством встановлені вимоги до створення робочих місць для інвалідів, порядку їх працевлаштування, визначена відповідальність підприємств за недотримання цих вимог.

Як свідчать матеріали справи, в 2005 році у відповідача фактично не працювало жодного інваліда при необхідному одному згідно 4-х відсоткового нормативу. За незайняте  робоче місце  відповідачу нарахований штраф у сумі 4373,33 грн.

 Пункт 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями),  установами і організаціями  штрафних санкцій до  відділення  Фонду соціального  захисту  інвалідів, акумуляції,  обліку та використання цих коштів,  затвердженого  постановою  Кабінету Міністрів України від 28.12.01 №1767 (далі - Порядок),  передбачає, що штрафні  санкції  сплачуються  підприємствами  самостійно не пізніше  15 квітня року, що настає  за звітним.

У разі несплати штрафних санкцій  в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку (пункт 11 Порядку).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не повідомляв належним чином органи працевлаштування та позивача про створення робочого місця інваліда.

Діям зазначених органів по направленню та працевлаштуванню інвалідів мають передувати дії  відповідача.

        З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не вжито передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів у 2005 році, підприємство не інформувало щомісячно центр зайнятості, місцевий орган соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Посилання заявника скарги на необхідність застосування до нього ст.250 ГК України не приймається судовою колегією виходячи з наступного.

Статтею 250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом  шести місяців з дня  виявлення  порушення,  але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Приватне охоронне підприємство „Центурій” в установлений п.4 Порядку термін  до 15 квітня 2006 року не сплатило  штрафні санкції, у зв”язку з чим прокурором вжито заходи щодо їх стягнення у судовому порядку  в межах шести місяців.

           Відповідач вищевказані  штрафні санкції не перерахував, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму несплачених штрафних санкцій за порушення нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів  у 2005 році у розмірі 4373,33 грн.

Судом першої інстанції вірно вказано про невиконання відповідачем обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів.

У зв'язку з тим, що відповідачем не дотримані вищевикладені вимоги чинного законодавства, позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідають положенням ст. 20 Закону  України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Господарським судом Луганської області правомірно зазначено про доведеність позивачем  виникнення зобов'язання відповідача по сплаті заявлених у позові  штрафних санкцій у сумі 4373,33 грн.

За таких обставин, господарським судом Луганської області  обгрунтовано позов задоволено.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи Приватного охоронного підприємства „Центурій” спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства і  скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 197, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254, п. 6 р. 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд

                                У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного  охоронного підприємства „Центурій”  на постанову господарського суду Луганської області від 09.10.06   у справі №5/436ад залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Луганської області від 09.10.06  у справі №5/436ад залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                                                    Л.І. Журавльова

Суддя                                                             Л.І. Бородіна

Суддя                                                      Д.Ю.Перлов

Помічник  судді                                                  С.О.Шинкарюк