Рішення

від 31.01.2013 по справі 712/22709/12

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 712/22709/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2013 року року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі :

головуючого судді - Зарева Н.І.,

при секретарі судового засідання - Голод С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕСТСАНКОМ» про зобов'язання видати трудову книжку та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ «ФЕСТСАНКОМ», в якій просить зобов'язати відповідача видати їй трудову книжку та стягнути з нього середньомісячний заробіток за весь час вимушеного прогулу, мотивуючи свої вимоги наступним чином.

20 березня 2008 року позивач була прийнята відповідачем на роботу на посаду менеджера з мінімальною заробітною платою. З 20 квітня 2009 року у зв'язку з народженням дитини вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. На початку січня 2012 року позивач зателефонувала відповідачу з метою узгодження питання про оформлення відпустки без збереження заробітної плати, на що їй було повідомлено, що вона звільнена з роботи у зв'язку із закінченням відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

ОСОБА_1 вважає звільнення незаконним та здійсненим всупереч нормам чинного трудового законодавства, оскільки їй не надано наказ про звільнення та не видано трудову книжку. Після неодноразових спроб домовитись з відповідачем про видачу трудової книжки, позивач на адресу відповідача надіслала рекомендованим листом заяву про надіслання їй трудової книжки. Однак, відповідач, дізнавшись про зміст поштового відправлення, відмовився його отримати.

Такі дії відповідача позивач вважає незаконними та такими, що суперечать вимогам статті 47Кодексу законів про працю України .

У зв'язку з наведеним, відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України та Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110, позивач просить зобов'язати відповідача видати їй трудову книжку та виплатити середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.

Відповідач надав суду письмові заперечення, в яких позов не визнав, як такий, що не відповідає дійсним обставинам справи і нормам діючого трудового законодавства, зокрема, зазначив, що наказом від 20 березня 2008 року № 2-к ОСОБА_1 була зарахована на посаду начальника відділу збуту, а не на посаду менеджера, з посадовим окладом в розмірі 750,00 грн., а не в розмірі мінімальної заробітної плати, як вказує в позовній заяві позивач.

Наказом від 20.04.2009 року у зв'язку з народженням сина позивачу була надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Наказом № 1-к від 04.01.2012 року ОСОБА_1 була звільнена з посади начальника відділу збуту ТОВ «ФЕСТСАНКОМ» з 16 січня 2012 року.

Оскільки перший день виходу позивача на роботу після закінчення відпустки по догляду за дитиною припадав на неробочий день - 14.01.2012 року, тому наказом від 04.01.2012 року ОСОБА_1 була звільнена з роботи 16.01.2012 року, про що вона і просила.

У квітні місяці 2012 року відповідачем була отримана заява позивача від 04.01.2012 року про її звільнення з посади менеджера за згодою сторін. У заяві від 04.01.2012 року, яка надійшла відповідачу у квітні 2012 року ОСОБА_1 не просила надіслати їй копію наказу про звільнення.

Оскільки позивач в день звільнення була відсутньою на роботі, відповідач надіслав за адресою її місця проживання в с. Кам'яниця Ужгородського району Закарпатської області лист-повідомлення про необхідність з'явитися до ТОВ «ФЕСТСАНКОМ» для отримання трудової книжки, а тому на думку відповідача, невидача трудової книжки відбулася не з його вини.

Крім того, у своїх запереченнях на позов відповідач зазначає, що посилання позивача на те, що відповідач на її письмову заяву надіслати трудову книжку не відреагував, не відповідає дійсності, оскільки з рекомендованого повідомлення про вручення вбачається, що ТОВ «ФЕСТСАНКОМ» не отримував поштове відправлення ОСОБА_1

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, просила суд зобов'язати відповідача видати їй трудову книжку та виплатити їй середньомісячний заробіток за весь час вимушеного прогулу станом на день розгляду справи у суді.

З приводу заперечень відповідача пояснила, що звільнення її з роботи фактично відбулося з ініціативи відповідача та протиправно, оскільки станом на 04.01.12 року, коли видавався наказ, заяви про звільнення у відповідача не було і не могло бути, так як вона у цей час, а саме з 27 квітня 2011 року по 15 березня 2012 року перебувала в Південно-Африканській республіці, на підтвердження чого надала суду для огляду паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Заява про звільнення за згодою сторін, а не за власним бажанням, була надіслана відповідачу лише у квітні 2012 року, що підтверджується копією конверту, долученою відповідачем до письмових заперечень на позов, а також довідкою Ужгородського поштамту щодо приймання рекомендованого листа № 8800504310260, яку позивач просила долучити до матеріалів справи для підтвердження обґрунтованості її позовних вимог.

Стосовно тверджень відповідача про надіслання позивачу повідомлення від 16.01.2012 року про необхідність з'явитися за трудовою книжкою, то воно не відповідає дійсності та не підтверджено належними та допустимими доказами. Сам лист, копія витягу з журналу вихідної кореспонденції є внутрішніми документами відповідача, а копія товарно-транспортної накладної є нечитабельна, що позбавляє її будь якої доказової сили. Крім того, зазначені документи ніяким чином не можуть служити доказом того, що позивач отримувала зазначене повідомлення, тим більше, що у цей час її взагалі не було на території України. Щодо заперечень проти позову в частині розбіжностей у найменуванні посади, на яку її було зараховано відповідачем, то таке не має вирішального значення для вирішення спору, оскільки ні з наказом про прийняття на роботу, ні із записом у трудовій книжці її ознайомлено не було.

Крім того, позивач додала, що в результаті невидачі їй трудової книжки вона була позбавлена можливості стати на облік в центр зайнятості, оскільки при взятті на облік обов'язкова наявність трудової книжки. Також їй було відмовлено у працевлаштуванні на роботу у ТОВ «Версаль Україна», де вона проходила стажування та співбесіду на зайняття посади завідуючого складом, у зв'язку з відсутністю трудової книжки.

При цьому позивач просила врахувати надані нею пояснення з приводу заперечень відповідача та додатково подані докази при вирішенні даного спору. Вважає, що заперечення відповідача є необґрунтованими, та такими, що не спростовують доводів позивача, а тому просила позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак надіслав на адресу суду клопотання, в якому просив при розгляді справи врахувати письмові заперечення, а справу розглянути без участі його представника.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, в тому числі письмові заперечення відповідача, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 2-к від 20.03.2008 року позивач з 20.03.2008 року була призначена на посаду начальника відділу збуту ТОВ «ФестСанком».

Наказом №-к від 20.04.2009 року ОСОБА_1 надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років з 20.04.2009 року.

Наказом № 1-к від 04.01.2012 року позивача 16.01.2012 року звільнено із займаної посади за власним бажанням.

Трудова книжка ОСОБА_1 в день звільнення не видана, що відповідачем визнається та не заперечується.

Як вбачається із паспорту громадянина України для виїзду за кордон, оглянутого в ході судового засідання, та копія якого знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_1 у день звільнення на території України не перебувала, оскільки в період з 27.04.2011 року по 15.03.2012 року знаходилась в якості волонтера в Південно-Африканській Республіці.

Заява ОСОБА_1 про звільнення за згодою сторін надіслана позивачем відповідачу 27 квітня 2012 року, що підтверджується довідкою Ужгородського поштамту від 25.01.2013 року № 14, а також доданою відповідачем до письмових заперечень на позов копією поштового конверту з відбитком календарного штампу місця відправлення.

Рекомендоване поштове відправлення із заявою про надіслання трудової книжки, надіслане позивачем 20 жовтня 2012 року на адресу відповідача, повернулося позивачу 27.11.2012 року без вручення у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується поданими позивачем поштовим конвертом, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, корінцем повернення поштової кореспонденції із зазначенням причини та описом вкладення.

Як встановлено в ході судового засідання позивач на день розгляду справи трудову книжку від відповідача не отримувала.

Відповідно до статті 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок в строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Такі ж положення закріплено у пункті 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Мінпраці України, Мінюсту України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 р. № 58 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110, який передбачає, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

Порядок видачі трудових книжок працівникам, які у день звільнення відсутні на роботі, визначений пунктом 4.2 вищезазначеної Інструкції, який передбачає, що власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Заперечення відповідача про надіслання ним на адресу місця проживання позивача листа-повідомлення про необхідність з'явитися до ТОВ «ФЕСТСАНКОМ» для отримання трудової книжки, судом до уваги не взяті як такі, що не відповідають обставинам справи та спростовуються іншими доказами, які містяться в матеріалах справи, оскільки подані відповідачем на підтвердження своїх заперечень копії листа-повідомлення, витягу із журналу вихідної кореспонденції, є внутрішніми документами відповідача, копія товарно-транспортної накладної не завірена належним чином та не містить відмітки отримувача, а тому не є належними, допустимими та такими доказами, які підтверджують надіслання відповідачем та отримання позивачем зазначеного листа-повідомлення.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що відповідачем при звільненні позивача з роботи не були дотримані вимоги пункту 4.2 згаданої вище Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників щодо направлення звільненому працівникові поштового повідомлення про необхідність отримання трудової книжки.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про витребування трудової книжки є правомірною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Абзацами 5 та 6 пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників передбачено, що при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільненння видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Оскільки судом встановлено, що відповідачем не було належним чином виконано вимоги щодо повідомлення позивача про необхідність надання заяви про направлення трудової книжки, трудова книжка позивачу не видана з вини працедавця, суд вважає, що позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки видачі трудової книжки є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

З таких саме підстав суд вважає за необхідне зазначити, що днем звільнення ОСОБА_1 слід вважати день, коли трудова книжка буде видана позивачу, та зобов'язати відповідача видати відповідний наказ про новий день звільнення, який відповідатиме дню видачі трудової книжки, та внести у трудову книжку записи у відповідності до пункту 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

При визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд виходить з розміру мінімальної заробітної плати на день розгляду справи, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 року № 5515-VI у розмірі 1147,00 грн., і приходить до висновку, що середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а саме з 16 січня 2012 року по 31 січня 2013 року - день постановлення рішення - становить 14 452,20 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, відповідно до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.

У судовому засіданні відповідно до статті 218 ЦПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3 , 1 0, 1 1, 6 2, 8 8, 2 09, 2 12, 2 13, 2 15, ЦПК України , ст.4 7, 2 35 КЗпП України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕСТСАНКОМ» (02099, Україна, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, ЄДРПОУ 33054409) видати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, належну їй трудову книжку. Днем звільнення вважати день видачі трудової книжки, про новий день звільнення видати наказ і внести запис до трудової книжки, раніше внесений запис про день звільнення визнати недійсним.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕСТСАНКОМ» (02099, Україна, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, ЄДРПОУ 33054409) на користь ОСОБА_1 (89411, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 16 січня 2012 року по 31 січня 2013 року в розмірі 14 452,20 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста п'ятдесят дві грн. 20 коп.).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕСТСАНКОМ» (02099, Україна, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, ЄДРПОУ 33054409) в дохід держави судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.

5. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім грн. 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.І.Зарева