Рішення

від 18.03.2013 по справі 904/1414/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.03.13р. Справа № 904/1414/13-г За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпі-Україна", м. Миколаїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРДИС", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у сумі 104 941, 02 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: представник Нагірняк О.В., дов. вих. № 21 від 11.03.2013р.;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альпі-Україна" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРДИС" про стягнення з останнього на свою користь основного боргу за поставлений товар, визначеного з урахуванням встановленого індексу інфляції за січень 2013р., у сумі 102 849, 39 грн., із яких основний борг - 102 557, 21 грн., сума від інфляції - 292, 18 грн., пені за період прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленого товару за загальний період прострочення з 02.01.2013р. по 13.02.2013р. у сумі 2 091, 63 грн., а всього: 104 941, 02 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за укладеним між позивачем та відповідачем договором поставки № 12 від 03.01.2012р. щодо оплати у встановлений договором строк поставленого позивачем відповідачу товару за видатковими накладними № 0000000427 від 12.12.2012р., № 0000000450 від 25.12.2012р., наявністю боргу відповідача у зв'язку з не оплатою поставленого товару (з урахуванням часткового повернення товару) у сумі 102 557, 21 грн. Вимоги щодо стягнення пені ґрунтуються на умовах договору. Інфляційні втрати заявлені на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідач відзив на позов не надав, у судове засідання, призначене для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, у тому числі підтвердженим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.03.2013р. Матеріали справи містять повідомлення про вручення відповідачу 01.03.2013р. рекомендованого поштового відправлення, яким останньому направлена копія ухвали господарського суду про порушення провадження у даній справі. Про поважність причин неявки свого представника у судове засідання відповідач суд не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не надійшло.

Справа на підставі ст. 75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 12.03.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Альпі-Україна" (постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "АРДИС" (покупець) уклали договір поставки № 12 (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1.) постачальник зобов'язується протягом терміну дії Договору поставляти і передавати у повну власність покупцю кондитерські вироби торгової марки "Альпі" (товар), а покупець - приймати та своєчасно оплачувати його на умовах даного Договору.

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє терміном до 31.12.2012р., а в частині розрахунків - до повного їх завершення (п. 9.4. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору асортимент, кількість та ціна товару для кожної партії відображаються у відповідних накладних, які є невід'ємними частинами даного Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору постачальник відпускає товар окремими партіями з певною періодичністю по попереднім замовленням покупця, в узгодженій сторонами кількості та асортименті.

Ціна товару визначається постачальником з реально-сформованих цін на споживчому ринку на даний вид продукції і відображається у накладній (специфікації) для кожної партії товару, та вважається узгодженою сторонами при наявності печаток обох сторін (п. 3.1. Договору).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар за наступними видатковими накладними:

№ 0000000427 від 12.12.2012р. на суму 72 277, 50 грн.;

№ 0000000450 від 25.12.2012р. на суму 73 811, 21 грн.

Загальна вартість переданого товару за вказаними видатковими накладними становить 146 088, 71 грн.

Повноваження особи, яка отримала товар, підтверджується виданими відповідачем довіреностями № 1213 від 12.12.2012р. зі строком дії до 22.12.2012р., № 1226 від 26.12.2012р. зі строком дії до 05.01.2013р.

Підпис представника відповідача на видаткових накладних скріплений печаткою товариства.

Також, обставини поставки товару позивачем відповідачу підтверджуються товарно-транспортними накладними № 0000000427 від 12.12.2012р., № 0000000450 від 25.12.2012р.

Відповідно до п. 2.4. Договору перехід права власності на товар відбувається з моменту відвантаження та підписання покупцем накладної.

Покупець здійснює оплату за поставлений товар у гривні України у такому порядку: впродовж 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання товару покупцем (п. 3.2. Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 01.10.2012р.).

На оплату поставленого товару позивач виставив відповідачу рахунки-фактури № СФ-0000459 від 12.12.2012р. на суму 72 277, 50 грн., № СФ-0000479 від 25.12.2012р. на суму 73 811, 21 грн.

Частину поставленого товару відповідач повернув позивачу за накладними на повернення № 2080 від 04.02.2013р. на суму 31 918, 50 грн., № 2081 від 04.02.2013р. на суму 11 364, 00 грн., № 2082 від 04.02.2013р. на суму 165, 00 грн., № 2083 від 04.02.2013р. на суму 84, 00 грн. Всього відповідно до вказаних накладних на повернення відповідач повернув позивачу товар на суму 43 531, 50 грн.

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем передбачених Договором зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем відповідачу товару за спірними видатковими накладними у встановлений Договором строк, наявність боргу відповідача за поставлений товару у сумі 102 557, 21 грн., що і є причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Враховуючи встановлені обставини справи, умови Договору (п. 3.2. в редакції додаткової угоди № 1 від 01.10.2012р.), строк оплати поставленого позивачем відповідачу товару за спірними видатковими накладними є таким, що настав.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків станом на 06.02.2013р., підписаного позивачем та відповідачем, відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем у тому числі з урахуванням спірних поставок товару та його повернення, у сумі 102 557, 21 грн.

Доказів повної оплати вартості поставленого товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу у сумі 102 557, 21 грн. (146 088, 71 грн. - 43 531, 50 грн. = 102 557, 21 грн.) шляхом надання належних доказів не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 102 557, 21 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Пункт 7.4. Договору передбачає, що за несвоєчасну оплату наданого товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі перерахованої подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від заборгованої суми.

Оскільки порушення строку оплати вартості переданого товару має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за загальний період прострочення оплати з 03.01.2013р. по 13.02.2013р. у сумі 1 948, 30 грн.

В решті вимог щодо стягнення пені позов задоволенню не підлягає, оскільки при розрахунку пені позивач неправильно визначив початок періоду прострочення оплати поставленого товару та не врахував належним чином дати здійснення повернення товару за накладними на повернення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат, розрахованих на суму боргу - 72 277, 50 грн. із застосуванням індексу інфляції за січень 2013 року, у сумі 144, 56 грн.

В решті вимог щодо стягнення інфляційних втрат позов задоволенню не підлягає, оскільки позивач невірно визначив суму боргу, на яку підлягають нарахуванню інфляційні втрати за січень 2013 року (без врахування тих обставин, що прострочення оплати за видатковою накладною № 0000000450 від 25.12.2012р. виникло з 16.01.2013р. та період прострочення становить менше половини місяця.)

Розрахунки пені та інфляційних втрат перевірені господарським судом за допомогою програмного забезпечення "Законодавство".

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

Справа на підставі ст. 75 ГПК України розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРДИС" (50048, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Тягова Підстанція, буд. 18, ідентифікаційний код 36876681) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпі-Україна" (54055, м. Миколаїв, вул. Млинна, буд. 21/1, ідентифікаційний код 24789877) основний борг у сумі 102 557 (сто дві тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 21 коп., пеню у сумі 1 948 (одна тисяча дев'ятсот сорок вісім) грн. 30 коп., інфляційні втрати у сумі 144 (сто сорок чотири) грн. 56 коп., витрати на оплату судового збору у сумі 2 092 (дві тисячі дев'яносто дві) грн. 94 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог - відмовити.

Суддя Л.А. Коваль

Повне рішення складено 18.03.2013р.