Рішення

від 25.02.2013 по справі 5011-41/18812-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/18812-2012 25.02.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «РІАЛ СТАР ЕСТЕЙТ» Простягнення 181 671,17 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Телюк С.О. - дов. № 93/2012/02/13-13 від 16.02.2012 р.; Дергачов Є.В. - дов. № 93/2012/04/21-11 від 25.04.2012 р.

від відповідача: Лис М.П. - дов. № б/н від 12.12.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІАЛ СТАР ЕЙСТЕЙТ» про стягнення 181 671,17 грн.

Ухвалою від 24.12.2012 року було порушено провадження у справі № 5011-41/18812-2012 та призначено її розгляд на 28.01.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 28.01.2013 року надав документи на виконання вимог ухвали суду та усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 28.01.2013 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, проте до канцелярії суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 28.01.2013 року розгляд справи було відкладено на 18.02.2013 року.

Представник позивача 18.02.2013 року в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

18.02.2013 року представник відповідача подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в судовому засіданні подав клопотання про застосування строків позовної давності та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти позову заперечував у повному обсязі.

Крім того, в судовому засіданні 18.02.2013 року представники позивача подали клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 5011-41/18812-2012 на 15 днів, яке судом розглянуто та задоволено.

У судовому засіданні 18.02.2013 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 25.02.2013 року о 12-20.

Представники позивача через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подали усні пояснення по суті спору, а в судовому засіданні 25.02.2013 р. надали усні пояснення по суті позовних вимог відповідно до яких позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти позову заперечив та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні 25.02.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2011 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Київенерго» згідно Протоколу № 1/2011 чергових Загальних зборів акціонерів Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» від 05.04.2011) далі - покупець, ПАТ «Київенерго») та Товариством з обмеженою відповідальністю «РІАЛ СТАР ЕСТЕЙТ» (далі - постачальник, ТОВ «РІАЛ СТАР ЕСТЕЙТ») укладено договір на поставку робочого одягу № 495/ДМТЗ-1.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пп. 1.1.-1.2. договору, постачальник зобов'язувався поставити покупцеві товари, зазначені в Специфікації до цього договору (Додаток 1): « 18.21. Одяг робочий. (Спецодяг)», а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар.

Відповідно пункту 5.1. договору строк поставки товару становив 10 календарних днів з дня отримання заявки. Товар поставлявся партіями згідно отриманих заявок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.09.2011 р. постачальником було отримано заявку від 20.09.2011 № Д19/2-4997 (отримання підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення) на поставку товару згідно договору на суму 278 622,00 грн. Поставка повинна була відбутись не пізніше 03.10.2011 р.

28.10.2011 р. постачальником було отримано заявку від 24.10.2011 № Д19/2-6221 (отримання підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення) на поставку товару згідно договору на суму 204 546,00 грн. Поставка повинна була відбутись не пізніше 07.11.2011 р.

Проте, ТОВ «РІАЛ СТАР ЕСТЕЙТ» у встановлені вище строки, та станом на 28.11.2012 товар за зазначеними заявками не поставило, чим порушило умови укладеного договору.

Відповідно до п. 7.3.2. договору, у разі прострочення поставки товару постачальник сплачує на користь покупця штраф у розмірі 1 % вартості непоставленого товару. Крім того, у разі прострочення поставки, постачальник сплачує покупцеві неустойку у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення його постачання.

У пункті 11.3.4 договору сторони погодили, що за прострочення виконання постачальником зобов'язань, нарахування штрафних санкцій припиняється через рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищенаведене, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штрафні санкцій за заявкою від 20.09.2011 № Д19/2-4997 у розмірі 2 786,22 грн. штрафу та 101 975,65 грн. неустойки та за заявкою від 20.09.2011 № Д19/2-4997 у розмірі 2 045,46 грн. штрафу та 74 863,84 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно пункту 5.1. договору, строк поставки товару становив 10 календарних днів з дня отримання заявки. Товар поставлявся партіями згідно отриманих заявок.

З матеріалів справи вбачається, що 23.09.2011 р. постачальником було отримано заявку від 20.09.2011 № Д19/2 на поставку товару згідно договору на суму 278 622,00 грн., відповідно до якої поставка товару повинна була відбутись не пізніше 03.10.2011 р.

28.10.2011 р. постачальником було отримано заявку від 24.10.2011 № Д19/2-6221 на поставку товару згідно договору на суму 204 546,00 грн., відповідно до якої поставка повинна була відбутись не пізніше 08.11.2011 р.

ТОВ «РІАЛ СТАР ЕСТЕЙТ» у встановлені вище строки товар за зазначеними заявками не поставило.

За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що відповідачем допущено прострочення з поставки продукції.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Умовами пункту 7.3.2. договору сторони погодили, що у разі прострочення поставки товару постачальник сплачує на користь покупця штраф у розмірі 1 % вартості непоставленого товару. Крім того, у разі прострочення поставки, постачальник сплачує покупцеві неустойку у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення його постачання.

Разом з тим судом зазначається, що періоди за які позивачем здійснено розрахунок штрафних санкцій визначено невірно з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 статті 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або у повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 598 Цивільного кодексу України припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до умов п. 11.3.1 договору, дострокове розірвання договору може бути здійснене з ініціативи покупця, оформленої у вигляді письмового повідомлення про розірвання договору, що має бути відправлено постачальнику не пізніше 15-ти календарних днів з моменту розірвання (ст. 525). Договір вважається розірваним з дати відправлення покупцем на адресу постачальника, зазначену у розділі 13 цього договору, повідомлення про розірвання договору.

Згідно поштового штампу на конверті, повідомлення про дострокове розірвання договору було направлено ПАТ «Київенерго» на адресу ТОВ «РІАЛ СТАР ЕСТЕЙТ» 19.11.2011 р. Таким чином, з 19.11.2012 р. договір на поставку робочого одягу № 495/ДМТЗ-1 від 07.04.2011 р. є розірваним.

Згідно з ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Таким чином, зобов'язання сторін за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 495/ДМТЗ-11 від 07.04.2011 р. є припиненими з 19.11.2011 р., а отже підстави для нарахування штрафних санкцій після припинення дії договору у позивача відсутні, так як відповідач позбавлений можливості виконати свої зобовязання за договором (поставити товар) і відповідно припинити нарахування штрафних санкцій.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частино 2 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 7.3.2. договору, у разі прострочення поставки товару постачальник сплачує на користь покупця штраф у розмірі 1 % вартості непоставленого товару. Крім того, у разі прострочення поставки, постачальник сплачує покупцеві неустойку у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення його постачання.

З умов договору вбачається, що прострочення виконання зобов'язань за заявкою від 20.09.2011 № Д19/2-4997 на суму 278 622,00 грн. розпочинається з 04.10.2011 р., а за заявкою від 24.10.2011 № Д19/2-6221 на суму 204 546,00 грн. з 09.11.2011 р.

Оскільки з договір на поставку робочого одягу № 495/ДМТЗ-1 від 07.04.2011 р. з 19.11.2011 р. є розірваним, то відповідно періодами нарахування неустойки за заявкою 20.09.2011 № Д19/2-4997 на суму 278 622,00 грн. є 04.10.2011 р. до 18.11.2011 р., а за заявкою від 24.10.2011 № Д19/2-6221 на суму 204 546,00 грн. - 09.11.2011 р. до 18.11.2011 р.

Здійснивши перерахунок неустойки за вказаний період, господарський суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає до стягненню неустойка у розмірі 14 862,07 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення 4 831,68 грн. штрафу (1 %) за прострочення поставки товару, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РІАЛ СТАРТ ЕСТЕЙТ» (місцезнаходження : 01034, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Ярославів Вал, 36-38, код ЄДРПОУ 35894500) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 35894500) 4 831 (чотири тисячі вісімсот тридцять одну) грн. 68 коп. штрафу, 14 862 (чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 07 коп. неустойки за невиконання умов договору та 393 (триста дев'яносто три) грн. 87 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

04.03.2013 р.

Суддя Спичак О.М.