Постанова

від 06.12.2006 по справі а38/217-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

А38/217-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2006                                                                                   Справа № А38/217-06

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Шуби І.К. (доповідач),    

суддів: Кузнецової І.Л., Чимбар Л.О.,

при секретарі судового засідання Гайдук Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу           Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська на постанову господарського суду Дніпропетровської області від  21.09.2006р.  у справі № А38/217-06

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ”Торговий Дім масложиркомбінат”, м. Дніпропетровськ

до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

позивача: Бичков В.В. –довіреність від 30.11.2006р.;

відповідача: Сависько В.В. –довіреність №19600/10/10-1 від 20.09.2006р.;

                     Клюєвська І.В. –довіреність №32716/10/10-1 від 07.12.2005р.

ВСТАНОВИВ:

В липні 2006р. товариство з обмеженою відповідальністю ”Торговий Дім масложиркомбінат”, м. Дніпропетровськ (далі ТОВ ”Торговий Дім масложиркомбінат”) пред'явило позов до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська (далі Лівобережна МДПІ м.Дніпропетровська), в якому просило господарський суд Дніпропетровської області визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача від 03.02.2006р. за №0000162301/0, вважаючи, що цей акт винесено без наявних на то правових підстав, в порушення законних прав позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірним податковим повідомленням-рішенням визначені податкові зобов'язання позивача зі сплати податку на прибуток у сумі 483 773грн. та штрафних санкцій у сумі 162 158грн. на підставі акту комплексної планової документальної перевірки від 27.01.2006р. №73/23/32052306 щодо порушення підприємством п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, цей акт не може бути документальним підтвердженням обґрунтування висновку про порушення норм податкового законодавства, оскільки не містить фактичних даних про наявність порушення, всі необхідні дані про вартість фактично понесених позивачем витрат у вигляді сплаченого залізничного тарифу містяться в актах виконаних робіт (послуг), які підписані сторонами договору доручення №471 від 02.09.2002р., укладеного між позивачем ТОВ ”Торговий Дім масложиркомбінат” –„Довірителем” та ЗАТ „Запорізький оліяжиркомбінат”  - „Повіреним”.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2006р. (суддя Бишевська Н.А.), яка в повному обсязі виготовлена 27.09.2006р., позовні вимоги ТОВ ”Торговий Дім масложиркомбінат” задоволено повністю, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська №0000162301/0 від 03.02.2006р., стягнуто з відповідача на користь позивача 3грн. 40коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова місцевого господарського суду мотивована тим, що: твердження відповідача про той факт, що документи надані позивачем до перевірки (акти виконаних робіт) не є підставою для зарахування наведених грошових коштів до складу валових витрат, оскільки вони не містять змісту обсягів господарських операцій, одиниць виміру, всупереч вимог частин 1,2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, є такими, що не відповідають дійсності;

всі необхідні дані про вартість фактично понесених витрат у вигляді сплаченого залізничного тарифу містяться в актах виконаних робіт (послуг), які підписані сторонами договору;

оскільки відвантаження товару здійснювалось одночасно з виконанням зобов'язань позивача за договорами поставки, укладеними з третіми особами, була відсутня необхідність в оформленні будь-яких документів, підтверджуючих кількість переданого на зберігання товару, строки та вартість послуг зберігання товару на території повіреного, - тому суд вважав позовні вимоги обґрунтованими, підлягаючими задоволенню.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Лівобережна МДПІ м.Дніпропетровська подала до Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2006р. по даній справі, відмовити в задоволенні позову ТОВ ”Торговий Дім масложиркомбінат”, посилаючись на неналежну оцінку судом першої інстанції зібраних доказів, зокрема, змісту актів виконаних робіт, складених між позивачем –довірителем по договору доручення №471 від 02.09.2002р. та ЗАТ „Запорізький оліяжиркомбінат” –повіреним по цьому ж договору, які не містять змісту обсягу господарських операцій, одиниць виміру, що повинно бути зазначено відповідно до вимог частин 1,2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”; суд дав неправильну оцінку встановленому по справі факту відсутності документів, які б свідчили про: передачу товару позивачем –довірителем повіреному для виконання договору доручення, а значить, і про компенсацію позивачем вартості (робіт, послуг), які придбавались ним для подальшого використання у власній господарській діяльності, що свідчить про незастосування судом норм матеріального права, а саме: п.5.1,п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд ухвалою від 13.11.2006р. відкрив апеляційне провадження у справі, а ухвалою від 22.11.2006р. призначив апеляційний розгляд справи на 04.12.2006р.

20 листопада 2006р. від позивача надійшло заперечення на апеляційну скаргу, посилаючись на належну юридичну оцінку судом першої інстанції обставин справи, безпідставність тверджень відповідача щодо: необхідності складання документів про передачу товару позивачем повіреному по договору доручення та відсутності документів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій, позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2006р. по даній справі  - без змін.

04.12.2006р. представник відповідача заявив клопотання про оголошення перерви в зв'язку з відсутністю по сімейним обставинам другого представника - спеціаліста. Колегія суддів, заслухавши думку представника позивача з приводу заявленого клопотання, порадившись на місці, ухвалила клопотання представника відповідача задовольнити, оголосити перерву по справі до 06.12.2006р.

В судовому засіданні 06.12.2006р. представник відповідача заявив клопотання про приєднання до матеріалів справи розрахунку фінансових санкцій. Колегія суддів, заслухавши думку представника позивача з приводу заявленого клопотання, порадившись на місці, ухвалила клопотання представника відповідача задовольнити, приєднати до матеріалів справи розрахунок фінансових санкцій.

В зв'язку зі складністю справи 06.12.2006р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, в повному обсязі постанова складена 07.12.2006р.

Заслухавши доповідь головуючого судді –доповідача, пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, перевіривши законність та обґрунтованість постанови господарського суду Дніпропетровської області, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська підлягає задоволенню з наступних підстав.

По справі встановлено, що на підставі Акту №73/23/32052306 від 27.01.2006р. „Про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ „Торговий Дім масложиркомбінат” за період з 01.10.2004р. по 30.09.2005р.” Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000162301/0 від 03.02.2006р., яким з посиланням на вимоги п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, п.п.4.2.2 ст.4, п.п.17.1.3 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено до сплати позивачем суму податкового зобов'язання по основному платежу: податку на прибуток приватних підприємств 483 773грн. та штрафним (фінансовим) санкціям 162 158грн./а.с.7/.

Згідно вказаного акту документальною перевіркою було встановлено наступне /а.с.8-29/.

ТОВ „Торговий Дім масложиркомбінат” було укладено з ЗАТ „Запорізький оліяжиркомбінат” договір поруки від 02.09.2003р. №471. Предметом договору є доручення довірителем ТОВ „Торговий Дім масложиркомбінат” повіреному ЗАТ „Запорізький оліяжиркомбінат” за дорученням та за рахунок довірителя виконувати ряд дій по забезпеченню зберігання та транспортування товару, в тому числі здійснювати оплату послуг перевізника.

Первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції –надання послуг за договором поруки є акт виконаних робіт. Надані до перевірки акти не містять відомостей, щодо предмету договору доручення.

Фактично в актах виконаних робіт зазначено тільки інформацію про суму залізничного тарифу, суму ПДВ на залізничний тариф, загальну суму та суму винагороди виконавцю послуг. Ці акти складалися один раз в місяць з жовтня 2004р. по вересень 2005р.

Документи, що свідчать про передачу товару (акти прийому-передачі товару, накладні на передачу товару та ін.) на виконання умов договору поруки до перевірки не надано, що в дійсності виключає факт здійснення господарської операції відповідно предмету договору поруки та зміни матеріально відповідальної особи. Такі умови передачі ТМЦ прописані в п.3.2 розділу 3 договору „Відповідальність сторін”: „... Повірений відповідає за втрату або пошкодження майна Довірителя, яке передане йому в розмірі вартості такого майна.”

Жодного документу, що вказує: на кількість завантаженого та в подальшому перевезеного товару (перелік і номери вагонів-зерновозів, залізничних цистерн, опис вантажу у кількісному та вартісному вираженні); на оплату послуг перевізника (рахунки залізниці на сплату ТехПД, документи на сплату повіреним послуг перевізника), розрахунок та підтверджуючі документи щодо кількості товару і термін його зберігання та вартість послуг зберігання товару на території повіреного перевіряючим не надано.

На підставі таких актів виконаних робіт (послуг) ТОВ „Торговий Дім масложиркомбінат” вартість послуг за даним договором віднесено до складу валових витрат на загальну суму 1 935 090грн. 96коп., у тому числі по періодах:

- IV квартал 2004 року –522 617грн. 35коп.;

- I квартал 2005 року –210 098грн. 03коп.;

- II квартал 2005 року –628 078грн. 21коп.;

- III квартал 2005 року –574 297грн. 38коп.

Надані до перевірки документи не є підставою для зарахування до складу валових витрат оскільки:

-          відсутнє документальне забезпечення господарської операції з передачі ТМЦ довірителю для його перевезення, що вимагає п.2.2 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88;

-          акти виконаних робіт не містять змісту та обсягів господарської операції, одиниць виміру, що вимагається частинами 1,2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні”;

-          в порушення п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” вартість послуг, отриманих за договором доручення, віднесена до складу валових витрат, ТОВ „Торговий Дім масложиркомбінат” послуги з перевезення не були використані у власній господарській діяльності внаслідок відсутності першої дії, а саме передачі довірителю товару для його перевезення, яка передує всім наступним господарським операціям.

Відповідно до вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” вартість послуги згідно договору доручення в сумі 1 935 090грн. 96коп. не належать до складу валових витрат, так як не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За результатами комплексної документальної перевірки ТОВ „Торговий Дім масложиркомбінат” зроблено висновок, що порушення позивачем п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” призвели до заниження податку на прибуток в сумі 483 773грн., в т.ч.:

- в IV кварталі 2004 року в сумі 130 654грн.;

- в I кварталі  2005 року –в сумі 52 525грн.;

- в II кварталі 2005 року в сумі 157 020грн.;

- в III кварталі 2005 року в сумі 143 574грн.

Згідно змісту договору доручення №471 від 02.09.2002р., укладеного між довірителем - ТОВ „Торговий Дім масложиркомбінат”  /позивачем по даній справі/ та повіреним –ЗАТ „Запорізький оліяжиркомбінат” /а.с.36-37/, предметом договору є дії по забезпеченню зберігання належного довірителю товару та його транспортування повіреним, в тому числі, здійснення оплати за транспортування, документом, який підтверджує надання послуг, визначено щомісячні акти за підписами сторін /розділ 1 договору/. Розділом2 договору передбачено права та обов'язки сторін, зокрема, повірений зобов'язаний: надавати довірителю щомісячно акт виконаних послуг та звіт /п.п.2.1.3/; довіритель зобов'язаний забезпечити повіреного матеріалами, грошовими коштами, документами для виконання доручення, згідно акту надання послуг, які пов'язані з виконанням умов цього договору /п.п.2.2.4-2.2.6/.

Із змісту акту перевірки та копії акту виконаних робіт від 30.09.2005р., який наданий суду позивачем /а.с.42/, вбачається, що первинні облікові документи,  передбачені договором доручення, –акти виконаних робіт складались один раз в місяць з жовтня 2004р. по вересень 2005р., не відповідають вимогам частин 1,2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні”, зокрема, щодо фіксування фактів здійснення господарських операцій, складання їх під час здійснення господарської операції або безпосередньо після її закінчення, наявності обов'язкових реквізитів: місця складання, змісту, обсягу, одиниці виміру господарської операції.

Акти виконаних робіт містять тільки вказівку про назву послуг: залізничний тариф, винагорода, їх вартість та суму ПДВ, відомості ж щодо дати надання цих послуг відсутні.

Із наданої позивачем суду копії квитанції №45117430 про приймання вантажу олії соняшникової залізницею 06.09.2005р. від ЗАТ „Запорізький оліяжиркомбінат” не вбачається, що цей товар належить позивачу чи його транспортування здійснювалось на виконання умов договору доручення, укладеного між відправником і позивачем, що не виключає проведення даної господарської операції з інших підстав.

Надана суду позивачем копія специфікації на товар до договору №470 від 02.02.2002р. поставлений у вересні 2005р. свідчить про асортимент, кількість, ціну товару, який поставляється позивачу –покупцю постачальником  - ЗАТ „Запорізький оліяжиркомбінат”, а не на виконання договору доручення №471 від 02.09.2002р. /а.с.33/, про ці ж обставини свідчить і надана суду позивачем накладна №МЖ-08423 від 05.09.2005р. /а.с.41/.

В податковій накладній від 30.09.2005р. №01164, копія якої надана суду позивачем, зазначено:

продавець –ЗАТ „Запорізький оліяжиркомбінат”, покупець - ТОВ „Торговий Дім масложиркомбінат”, номенклатура товарів (послуг) продавця, залізничний тариф, ціна та обсяг поставки (база оподаткування) без ПДВ /а.с.43/, копії платіжних доручень /а.с.44-45/ - не свідчать, за які конкретно послуги проводиться оплата позивачем –платником одержувачу - ЗАТ „Запорізький оліяжиркомбінат”.

Із змісту копій договорів поставки товару №4 від 02.09.2002р. та №26 від 01.07.2005р., як і специфікацій до них, наданих позивачем суду, не вбачається, що перераховані в актах виконаних робіт послуги, надані ЗАТ „Запорізький оліяжиркомбінат” позивачу на виконання умов саме цих договорів поставки /а.с.46-53/.

Суд першої інстанції не виконав вимоги ст.86 КАС України щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження, оцінки вищенаведених доказів у їх сукупності, тому прийшов до помилкового висновку про наявність всіх необхідних даних щодо понесених позивачем витрат по компенсації вартості фактично наданих послуг, на виконання договору доручення, обґрунтованість та доведеність позовних вимог.

Згідно вимог ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності;

не включаються до складу валових витрат витрати на:

виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу;

не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, визнання нечинним спірного податкового повідомлення –рішення без врахування вимог ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, вважаючи встановленими обставини справи, які не доведені зібраними по справі доказами.

Враховуючи вимоги вищенаведених норм права, аналізуючи зібрані по справі докази та встановлені обставини, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що віднесені позивачем суми до складу валових витрат, які зазначені в акті перевірки, на підставі актів виконаних робіт, складених позивачем та ЗАТ „Запорізький оліяжиркомбінат” з жовтня 2004р. по вересень 2005р., документально, належним чином не підтверджені.

Спірне податкове повідомлення-рішення щодо визначення суми податкового боргу відповідає вимогам п.п.4.2.2 ст.4, п.17.1.3 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

В зв'язку з викладеним Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що постанову господарського суду Дніпропетровської області по даній справі необхідно скасувати, в позові ТОВ „Торговий Дім масложиркомбінат” -  відмовити.

Керуючись статтями 94, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська задовольнити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від  21.09.2006р.  у справі № А38/217-06 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Торговий Дім масложиркомбінат”, м. Дніпропетровськ на користь Державного бюджету України судові витрати зі сплати державного мита за розгляд справи судом апеляційної інстанції у сумі 1 грн. 70 коп.

Постанова          набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                              

І.К. Шуба

Суддя    І.Л. Кузнецова

Суддя Л.О. Чимбар