Ухвала

від 20.03.2013 по справі к-27559/09-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2013 року м. Київ К-27559/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. Костенка М. І. Степашка О. І. розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

на постанову господарського суду Запорізької області від 20.11.2007 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2009 р.

у справі № 3/498/07-АП

за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕРТА»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Виконавчий комітет Запорізької міської ради Запорізької області

про припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И Л А:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі -позивач, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя) звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕРТА»(далі -відповідач, ТОВ «ОМЕРТА»), в якому просила суд припинити юридичну особу -ТОВ «ОМЕРТА».

Постановою господарського суду Запорізької області від 20.11.2007 р., яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2009 р., у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 20.11.2007 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2009 р. і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «ОМЕРТА»зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа 19.11.2002 р. відділом реєстрації та єдиного реєстру Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради за юридичною адресою: м. Запоріжжя, пр-т. Металургів, 26 кв. 12, та 19.11.2002 р. включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 32261141. ТОВ «ОМЕРТА»перебуває на обліку, як платник податків, в ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя, станом на 13.09.2007 р. (на момент звернення до суду першої інстанції з даним позовом) відповідач не має заборгованості зі сплати податків, зборів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було проведено заходи щодо виявлення фактичного місцезнаходження ТОВ «ОМЕРТА»у ході яких було встановлено, що відповідач не знаходиться за юридичною адресою, яка зазначена у статутних документах підприємства - м. Запоріжжя пр-т. Металургів, 26 кв. 12.

Фактичне місцезнаходження відповідача в результаті цих заходів не було встановлено, зазначені обставини були відображені в акті ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя № 174 від 16.07.2007 р.

16.07.2007 р. податковим органом надіслано повідомлення державному реєстратору Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 233/9/29-114 про відсутність платника податків - ТОВ «ОМЕРТА» за його місцезнаходженням, яке зазначено у статутних документах підприємства.

Податковий орган звернувся до суду з позовом про припинення юридичної особи на підставі довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 528002, в якій, станом на 17.09.2007 р. державним реєстратором Виконавчого комітету Запорізької міської ради було внесено до реєстру запис № 7 від 29.08.2007р., щодо відповідача у справі - про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відмовляючи в задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про щорічне підтвердження відомостей про юридичну особу не може бути відповідно до чинного законодавства підставою для припинення юридичної особи.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: - визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; - провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; - невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; - неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; - наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Згідно частини 7 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», не пізніше тринадцяти місяців з дня подачі (надіслання рекомендованим листом) останньої реєстраційної картки, що містить відомості про юридичну особу, юридична особа зобов'язана подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Частиною 8 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено - якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. У повідомленні зазначаються підстава його надіслання, остання дата одержання державним реєстратором реєстраційної картки від юридичної особи або найменування органу державної податкової служби, який надіслав повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, та дата цього повідомлення. Державний реєстратор залишає реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу без розгляду та повідомляє про це заявника у випадках і в порядку, встановлених частиною п'ятою цієї статті. У разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Колегія суду касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанцій, які проаналізувавши зміст частини 7 та частини 8 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»дійшли висновку, що чинним законодавством розрізняються та не ототожнюються такі реєстраційні дії як запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням та запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Враховуючи, що відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є наявність в Єдиному державному реєстрі запису саме про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, а тому відсутність у Єдиному державному реєстрі запису про щорічне підтвердження відомостей про юридичну особу не може бути відповідно до чинного законодавства підставою для припинення юридичної особи ТОВ «ОМЕРТА».

Суди першої та апеляційної інстанцій, визнаючи необґрунтованим посилання податкового органу на відсутність у Єдиному державному реєстрі запису про щорічне підтвердження відомостей про юридичну особу як підставу для припинення юридичної особи ТОВ «ОМЕРТА», з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з того, що відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є наявність в Єдиному державному реєстрі запису саме про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Таким чином, беручи до уваги зазначені норми та встановлені обставини справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 20.11.2007 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2009 р. у справі №3/498/07-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І. В. Приходько Судді: (підпис) М. І. Костенко Помічник судді (підпис) О. І. Степашко З оригіналом згідно Т. В. Давидовська