Рішення

від 25.02.2013 по справі 922/665/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2013 р.Справа № 922/665/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Харків до ТОВ "Спеценергомаш", м. Харків про стягнення коштів в сумі 34 690,81 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2013 року ФОП ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "Спеценергомаш" (надалі - відповідач), в якому просив суд стягнути з відповідача 34 690,81 грн. попередньої оплати експедиторських послуг, компенсацію витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 3 000 грн., а також судовий збір в сумі 1 720 грн.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на невиконання відповідачем покладених на нього зобов'язань за договором № Е-18/06-12 про організацію перевезень вантажів від 18.06.2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.02.2013 року за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 25.02.2013 року о 09:45 год.

Ухвалою суду від 25.02.2013 року, у зв'язку з неявкою відповідача у призначене судове засідання, розгляд справи було відкладено на 11.03.2013 року о 09:30 год.

Представник позивача у судовому засіданні 11.03.2013 року підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити, через канцелярію суду надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив.

До суду повернулась ухвала про порушення провадження у справі від 14.02.2013 року, яка направлялась на адресу відповідача, зазначену позивачем в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з відміткою відділення поштового зв'язку "адресат не знайдений".

Відповідно до Закону України № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", розділу XII Прикінцеві положення ч.3.3 п.14 "Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином".

За таких обставин справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Так, 18.06.2012 року між ФОП ОСОБА_1 (надалі - Клієнт) та ТОВ "Спеценергомаш" (надалі - Експедитор) був укладений договір № Е-18/06-12 про організацію перевезень вантажів (надалі - Договір).

За умовами вказаного Договору Експедитор взяв на себе зобов'язання організувати перевезення вантажів Клієнта в залізничному рухомому складі й пов'язані з цим послуги шляхом укладання договорів з підприємствами, уповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами - власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами, а Клієнт зобов'язався сплатити отримані послуги в прядку та на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору, Клієнт для відшкодування витрат відповідача зобов'язався здійснювати авансові платежі.

Авансові платежі мають бути здійснені до початку кожного місяця здійснення перевезень впродовж кожного місяця надання послуг. За згодою відповідача можлива оплата послуг з організації перевезень вантажів за фактом їх виконання впродовж 3-х календарних днів з моменту надання рахунку відповідачем.

У відповідності до вимог вищезазначеного пункту Договору, послуги надаються Експедитором в наступні строки:

- у випадку перевезення у вагонах Державного підприємства "Українських транспортно - логістичний ценр" (ДП "УТЛЦ") - не пізніше 60 календарних днів з моменту списання платежів з рахунку Клієнта;

- у випадку перевезення вантажів Клієнта у вагонах третіх осіб - не пізніше 15-ти днів з моменту списання платежів з рахунку Клієнта.

В разі ненадання послуг - Експедитор зобов'язується повернути суму передоплати в повному об'ємі, протягом 60 календарних днів, з дати, закінчення терміну надання послуг - по перевезенню у вагонах УТЛЦ, та протягом 10 днів - у вагонах третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору та на підставі рахунку-фактури № 8/06 від 18.06.2012 року, позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 34 690,81 грн. в якості попередньої оплати експедиторських послуг, що підтверджується відповідною банківською випискою з особового рахунку, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 26).

Між тим, відповідач покладені на нього зобов'язання з організації перевезення вантажу Клієнта не виконав та, в порушення умов Договору не повернув позивачу грошові кошти в розмірі 34 690,81 грн., сплачені останнім в якості передоплати.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

За приписами ст. 934 ЦК України, за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було зазначено вище, відповідно до умов Договору відповідач був зобов'язаний надати послуги з перевезення не пізніше ніж 60 календарних днів від дати списання грошових коштів з банківського рахунку позивача.

Відповідно до банківської виписки, грошові кошти були списані з рахунку позивача 18.06.2012 року.

Таким чином, останнім днем строку виконання відповідачем зобов'язання з надання вагонів є 17.08.2012 року.

Так, не виконавши договірні зобов'язання до 17.08.2012 року, відповідач протягом 60 календарних днів з вказаної дати повинен був повернути позивачу грошові кошти отримані в якості передоплати.

Враховуючи те, що відповідач одержав суму попередньої оплати товару, але в порушення умов Договору не виконав покладені на нього зобов'язання з надання експедиторських послуг, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з підприємства передоплати в сумі 34 690,81 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог щодо стягнення з відповідача 3 000 грн. витрат на послуги адвоката, суд зазначає наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Відповідно до п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.01.2013 року між позивачем та Адвокатом ОСОБА_3 був укладений договір про надання юридичних послуг.

За умовами вказаного Договору, ОСОБА_3 зобов'язався надати позивачу юридичні послуги по написанню та поданні до господарського суду позовної заяви про стягнення з ТОВ "Спеценергомаш" заборгованості, а також виконанню всіх, передбачених ГПК України, дій пов'язаних з розглядом справи в суді.

Згідно п. 2.3 вказаного Договору, вартість юридичних послуг становить 3 000 грн.

Оплата послуг з надання адвокатом правової допомоги в розмірі 3 000 грн. підтверджується квитанцією № 159, від 21.01.2012 року, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 32).

Право на зайняття ОСОБА_3 адвокатською діяльністю підтверджено копією відповідного свідоцтва, виданого Харківською обласною кваліфікаційно - дисциплінарної комісією адвокатури від 10.12.2008 року (а.с.33).

Таким чином, понесені позивачем витрати за участь адвоката при розгляді даної справи підтверджені документально.

Разом з тим, відповідно до наданих Вищим господарським судом України роз'яснень, викладених в інформаційному листі від 13.02.2002 року за N 01-8/155, вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, враховуючи ціну даного позову та розмір заявлених позивачем до відшкодування витрат за послуги адвоката, суд дійшов висновку про їх співрозмірність, у зв'язку з чим вважає, що вимоги щодо стягнення з відповідача суми компенсації правової допомоги в розмірі 3 000 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору на відповідача, оскільки саме з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 33-34, 43, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ТОВ "Спеценергомаш" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 82, кв. 17, п/р 2600901971308 в Харківському відділенні Центральної філії ПАТ "Кредобанк", м. Харків, МФО 325365, код ЄДРПОУ 25470051) на користь ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в ПуАТ "СЕБ-БАНК", м. Київ, МФО 300175, ІПН НОМЕР_1) 34 690,81 грн. попередньої оплати експедиторських послуг, компенсацію витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 3 000 грн., а також судовий збір в сумі 1 720 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.03.2013 р.

Суддя Лаврова Л.С.

справа № 922/665/13-г