Постанова

від 21.03.2013 по справі 820/1836/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                     Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  Харків    21 березня 2013 р.                                                                                 № 820/1836/13-а   Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Старосєльцевої О.В., за участі секретаря судового засідання – Салацької Я.І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова      до       Державного підприємства "Науково дослідний інститут "Харківський електромеханічний завод" про відшкодування виплаченої наукової пенсії,- В С Т А Н О В И В: Позивач,  Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова,       звернувся до  Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з Державного підприємства “Науково дослідний інститут “ХЕМЗ” на користь управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова заборгованість з відшкодування витрат на виплату пенсії науковим працівникам у розмірі 148287,53 грн.   В обґрунтування позову вказав, що відповідач, Державне підприємство “Науково дослідний інститут “ХЕМЗ”, зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні ПФУ в Московському районі м. Харкова та має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату наукової пенсії.  В  Державному підприємстві “Науково дослідний інститут “ХЕМЗ”  працювали та займалася науковою роботою працівники, яким було призначено наукову пенсію згідно ст. 24 Закону України “Про наукову і науково – технічну діяльність”.  Управлінням ПФУ в Московському районі  м. Харкова була нарахована та виплачена пенсія цим працівникам Територіальний орган Пенсійного фонду України складав відповідні повідомлення передбачені Додатком до Порядку фінансування різниці між сумою пенсії №372 від 24.03.2004 року, в яких повідомлялася сума витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчислених відповідно до інших законодавчих актів. Зазначені повідомлення отримувалися відповідачем, але кошти згідно повідомлень не сплачені. Сума заборгованості з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають зазначені особи складає 148287,53 грн. Представник позивача у судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання в якому позов підтримав у повному обсязі,  просив розгляд справи проводити у його  відсутність. Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся повісткою з поштовим повідомленням. Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. З огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС  України суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження. Таким чином, суд вважає, що  відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, його відсутність в судовому засідання не перешкоджає розгляду справи, слід розглянути справу за наявними в ній матеріалами. Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав та мотивів. Судом встановлено, що Державне підприємство “Науково дослідний інститут “ХЕМЗ” зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.          У Державному підприємстві “Науково дослідний інститут “ХЕМЗ” працювали  працівники, яким було призначено пенсію згідно ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (надалі Закон України № 1977 від 13.12.1991 року), які отримують призначену їм пенсію за місцем мешкання.           Зазначені пенсії призначені відповідно до довідок, які надав пенсіонерам Державне підприємство “Науково дослідний інститут “ХЕМЗ”. Вказані пенсіонери працювали в Державному підприємстві “Науково дослідний інститут “ХЕМЗ” та займалися науковою роботою. Відповідно до вимог абз. 3 ст. 24 Закон України № 1977 від 13.12.1991 року, різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: - для   наукових  (науково-педагогічних)   працівників  державних  бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-ІV рівнів акредитації за рахунок коштів державного бюджету; - для    наукових    (науково-педагогічних)    працівників    інших    державних підприємств,   установ,   організацій  та   вищих  навчальних  закладів   III-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.   При   цьому   за   рахунок   коштів   державного   бюджету   науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; - для  наукових  (науково-педагогічних)  працівників  недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.           Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ і організацій та вищих навчальних закладів III-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 року (надалі Порядок). Згідно з п. 5 ст. 24 вказаного закону та ст. 2 “Порядку  фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково - педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково - педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств і організацій”, відповідно до Закону України “Про наукову і науково –технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленої на відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 372, підприємство повинно внести Пенсійному фонду України суму на покриття сум наукових пенсій. Відповідно до п. 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-ІV рівнів акредитації згідно з законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 372, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії, про що відповідному підприємству надсилається повідомлення. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках (абз.2 ч. 5 Порядку №372 від 24.03.2004 року). Судом встановлено, що відповідачу, територіальний орган Пенсійного фонду України складав та направляв відповідні повідомлення передбачені Додатком до Порядку №372 від 24.03.2004 року, в яких повідомлялася сума витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчислених відповідно до інших законодавчих актів. Керуючись абз.2 ч. 5 Порядку №372 від 24.03.2004 року, відповідач повинен самостійно нараховувати та щомісячно до 25 числа перераховувати Управлінню Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (за місцем свого знаходження) відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії. Сума заборгованості з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають зазначені особи, за період з 01.09.2012 року по 31.01.2013 склали 148287,53 грн. Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.           Суд відмічає, що відповідачем не подано допустимих та належних доказів в розумінні ст.70 КАС України незаконності нарахованої  суми заборгованості.           Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.           Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. З наявних у справі документів витікає, що у спірних правовідносинах позивач забезпечив дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України, оскільки діяв в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.           Факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів відповідача судом не встановлено, матеріалами справи не підтверджено, а відтак суд дійшов висновку що позовні вимоги Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова      до       Державного підприємства "Науково дослідний інститут "Харківський електромеханічний завод" про відшкодування виплаченої наукової пенсії  обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд – П О С Т А Н О В И В: 1.  Адміністративний позов Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова      до       Державного підприємства "Науково дослідний інститут "Харківський електромеханічний завод" про відшкодування виплаченої наукової пенсії задовольнити в повному обсязі. 2. Стягнути з Державного підприємства "Науково дослідний інститут "Харківський електромеханічний завод" (61037, м. Харків, просп.. Московський, 6.199 р/р 26005860648050 в ХОФ АКБ «Укрсоцбанк» МФО 351016, код 00216869) заборгованість з відшкодування витрат на виплату пенсії науковим працівникам у розмірі 148287,53 грн. (сто сорок вісім тисяч двісті вісімдесят сім гривень 53 коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (61170, м. Харків, вул. Блюхера, 22-Б, р/р 256013122090,256003132090 в ХОУ ВАТ «Ощадбанк» МФО 351823, код 22682655). 3.  Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 4.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.   Суддя                                                                                                    Старосєльцева О.В.