Рішення

від 18.03.2013 по справі 901/291/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.03.2013 Справа № 901/291/13-г За позовом виконуючого обов'язки Красноперекопського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Сімферополь

до відповідача Селянського (фермерського) господарства «Ванагас», с. Совхозне, Красноперекопський район, АР Крим

про стягнення 34611,42 грн.

Суддя Лагутіна Н.М.

Представники:

від прокуратури - Провотар Т.В., службове посвідчення №013906, старший прокурор відділу прокуратури м. Сімферополя,

від позивача - Юзбашева - Татарська А.І., довіреність №01 від 02.01.2013р., головний спеціаліст відділення,

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Виконуючий обов'язки Красноперекопського міжрайонного прокурора, діючи в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Селянського (фермерського) господарства «Ванагас» заборгованості у розмірі 56514,74 грн з фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі відділенню АР Крим Укрдержфонду на спеціальний рахунок.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству в частині повернення наданих в якості допомоги коштів, що завдає державі значних збитків.

У ході розгляду справи позивачем двічі зменшувались позовні вимоги відповідними заявами в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Згідно останньої заяви про зменшення позовних вимог за вих. №53-01/21 від 11.02.2013р. (а. с. 53), яка прийнята судом до розгляду, позивач просить суд стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Ванагас» на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств заборгованість у сумі 32597,50 грн з урахуванням індексу інфляції, пеню у розмірі 1678,27 грн, 3% річних у розмірі 335,65 грн, а також суму судових витрат.

Відповідач явку представника у жодне судове засідання не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною у позовній заяві. Факт отримання відповідачем судової кореспонденції підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 39).

Вимоги ухвал Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.01.2013р. та 04.02.2013р. щодо надання відзиву або заперечень на позов відповідач не виконав, однак звернувся до суду із заявами про розстрочку (а. с. 64-65, 95), в яких просив суд розстрочити погашення заборгованості за договором №14 від 09.11.2009р. до грудня 2013р., коли буде зібрано та перероблено новий врожай рису. У заяві про розстрочку за вх. №901/966/13-г від 01.03.2013р. відповідач зазначає, що його заборгованість перед позивачем складає 47523,68 грн.

Ухвалами Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.03.2013р. Селянському (фермерському) господарству «Ванагас» у задоволенні заяв про надання розстрочки виконання судового рішення відмовлено.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15.10.2009р. між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (далі - Укрдержфонд) та Селянським (фермерським) господарством «Ванагас» укладений договір №15 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (а. с .19-20).

Відповідно до п. 1 даного договору, Укрдержфонд в особі відділення АР Крим зобов'язується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі Селянському (фермерському) господарству «Ванагас» в сумі 95000,00 гривень, а фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.

Згідно з підпунктом 3.1.2 договору, Укрдержфонд в особі відділення АР Крим має право, зокрема, вимагати від фермерського господарства повернення фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі відповідно до умов договору.

Підпунктом 3.4.2 договору встановлено, що Фермерське господарство зобов'язано повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі відділенню АР Крим Укрдержфонду згідно з встановленим графіком: до 15.10.2010р. в сумі 5000,00 грн; до 15.10.2011р. в сумі 30000,00 грн; до 15.10.2012р. в сумі 60000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору, фінансова підтримка (допомога) надається Фермерському господарству з кінцевим терміном повернення до 15.10.2012р. та повертається ним згідно з встановленим графіком (п.п.3.4.2).

Пунктом 4.2 договору визначено, що він діє до повного виконання Селянським (фермерським) господарством «Ванагас» фінансових зобов'язань та повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) у повному обсязі, відповідно до умов цього договору.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №353 від 19.10.2009р. (а. с. 21), яким відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств перерахувало Селянському (фермерському) господарству «Ванагас» загальну суму фінансової допомоги в розмірі 95000,00 грн.

17.09.2012р. Відділення АР Крим Українського державного Фонду підтримки Фермерських господарства направило на адресу Селянського (фермерського) господарства «Ванагас» лист №53-01/83 (а. с. 21 на звороті) з нагадуванням, що до 15.10.2012р. Селянське (фермерське) господарство «Ванагас» зобов'язане повернути до державного бюджету кошти поворотної фінансової підтримки (допомоги) у сумі 60000,00 грн, у зв'язку з чим просить перерахувати кошти на наведені у листі рахунки.

У відповідь на вказаний лист Селянське (фермерське) господарство «Ванагас» направило відділенню АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств лист за вих. №34 від 08.10.2012р. (а. с. 22), в якому відповідачем зазначено, що ним будуть щоденно частково повертатися гроші, отримані ним на умовах поворотної фінансової допомоги згідно договору №15 від 15.10.2009р., однак у повному обсязі на 15.10.2012р. заборгованість відповідач погасити не зможе, оскільки його підприємство займається вирощуванням зернових, основне надходження грошей здійснюється після збору культури - рису. Також відповідач просив не застосовувати до підприємства штрафних санкцій та не стягувати заборгованість з урахуванням неустойки. Крім того у вказаному листі відповідач зобов'язався погасити суму боргу до 31.12.2012р.

09.11.2012р. Відділення АР Крим Українського державного Фонду підтримки Фермерських господарства направило на адресу Селянського (фермерського) господарства «Ванагас» лист №53-01/123 (а. с. 23), в якому повідомило відповідачу, що розглянуло його лист про перерозгляд графіку повернення по договору про надання фінансової підтримки фермерському господарству №15 від 15.10.2009р., однак, оскільки відповідачем було порушено строки, встановлені для повідомлення про настання форс-мажорних обставин, фермерським господарством втрачено право посилатися на обставини непереборної сили, а у відділення АР Крим немає законодавчих підстав для відстрочення термінів повернення коштів фінансової підтримки. Відділення АР Крим Українського державного Фонду підтримки Фермерських господарства просило відповідача терміново повернути до державного бюджету кошти поворотної фінансової підтримки (допомоги) у сумі 60000 грн.

Крім того Відділенням АР Крим Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств 12.11.2012р. було направлено на адресу відповідача претензію за вих. №53-01/67 (а. с. 24) з вимого до Селянського (фермерського) господарства «Ванагас» терміново перерахувати кошти в сумі 60000,00 грн до державного бюджету.

Однак ані відповіді на претензію, ані відповідного виконання своїх зобов'язань з повернення коштів фінансової підтримки позивач від відповідача так і не отримав.

Вказані обставини й стали підставами для звернення виконуючого обов'язки прокурора до Господарського суду Автономної Республіки Крим за захистом майнових прав Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, виконуючий обов'язки Красноперекопського міжрайонного прокурора зазначає, що невиконання відповідачем зобов'язань за договором в частині повернення грошових коштів спричинює значні збитки державі, оскільки Український державний фонд підтримки фермерських господарств є бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки, становлення та розвитку фермерських господарств.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

З огляду на правовідносини, які виникли між сторонами у даному спорі, та характеру їх дій, встановлено, що між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Селянським (фермерським) господарством «Ванагас» виникли правовідносини, що підпадають під дію норм договорів позики.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. №1102 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам (далі - Порядок).

Так, відповідно до п. 1. Порядку, цей Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Міністерству аграрної політики та продовольства для надання підтримки новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, іншим фермерським господарствам (далі - фінансова підтримка) через Український державний фонд підтримки фермерських господарств (далі - Фонд) і його регіональні відділення.

Згідно з п. п. 3, 4 Порядку, фінансова підтримка надається в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідні цілі (далі - бюджетні кошти).

Головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство аграрної політики та продовольства. Розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня є Фонд.

Відповідальним виконавцем бюджетних програм з надання фінансової підтримки фермерським господарствам є Фонд.

Міністерство аграрної політики та продовольства за пропозицією Фонду та за погодженням з Мінфіном здійснює розподіл бюджетних коштів у розрізі регіонів для надання фінансової підтримки фермерським господарствам, зокрема:

на безповоротній основі - з урахуванням кількості фермерських господарств, створених за останні три роки, фермерських господарств з відокремленими фермерськими садибами, фермерських господарств, які провадять господарську діяльність у гірських населених пунктах, на поліських територіях, за інформацією, поданою відповідними державними установами;

на поворотній основі - з урахуванням обсягу виробництва фермерськими господарствами сільськогосподарської продукції (у порівнянних цінах 2005 року) за попередні три роки відповідно до статистичної звітності.

Пунктами 12 та 13 Порядку передбачено, що фермерське господарство несе відповідальність згідно із законодавством за нецільове використання одержаних коштів та своєчасне і в повному обсязі повернення до державного бюджету коштів фінансової підтримки.

Кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідні рахунки Фонду і його регіональних відділень, відкриті в територіальних органах Державної казначейської служби, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Отже судом встановлено, що позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору в частині повернення отриманої в якості фінансової допомоги суми грошових коштів, яка на час розгляду справи по суті, становить 32500,00 грн, та яку, відповідно до п. 3.4.2. договору відповідач зобов'язувався повернути до 15.10.2012р.

На час розгляду справи відповідач доказів повернення вказаної суми грошових коштів не представив. З тексту заяви відповідача про розстрочку вбачається, що Селянське (фермерське) господарство «Ванагас» визнає існуючу суму заборгованості та погоджується з нею.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 32500,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За період прострочки відповідачем виконання своїх зобов'язань виконуючим обов'язки прокурора відповідно до п. 5.2 договору нарахована пеня за період з 16.10.2012р. по 18.02.2013р., яка складає 1678,27 грн.

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком пені у розмірі 1678,27 грн враховуючи її розмір та період нарахування.

Частиною 3 статті 549 ЦК України, передбачено, що пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Приписами частини 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо іншій розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні відносини між платниками та одержувачами грошових зобов'язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», статтями 1 та 3 якого встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.5.2. договору, за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує відділенню АР Крим Укрдержфонду пеню за кожен день неповернення коштів, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення: з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати повного повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) включно.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не були своєчасно виконані зобов'язання щодо повернення коштів фінансової підтримки, а відтак вимоги про стягнення нарахованої суми пені за період з 16.10.2012р. по 18.02.2013р. у розмірі 1678,27 грн підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача сум індексу інфляції у розмірі 97,50 грн та 3% річних у розмірі 335,65 грн нарахованих за період з 16.10.2012р. по 18.02.2013р. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договорами щодо своєчасного повернення фінансової допомоги, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення індексу інфляції у розмірі 97,50 грн та 3% річних у розмірі 335,65 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 18.03.2013р.

Повне рішення складено 21.03.2013р.

На підставі викладеного та керуючись ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Ванагас» (96022, АР Крим, Красноперекопський район, с. Совхозне, вул. 60 років СРСР, 1А; код ЄДРПОУ 31315955, р/р2600101373001, МФО 384793 в Красноперекопському відділенні СФ АК «Київська Русь») на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 8, кімн. 58А, 59, код ЄДРПОУ 20029342) в особі відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 81, кв. 109; код ЄДРПОУ 22236140; р/р37124012000822 в ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 22236140) заборгованість у розмірі 32500,00 грн, пеню у розмірі 1678,27 грн, індекс інфляції у розмірі 97,50 грн та 3% річних у розмірі 335,65 грн.

3. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Ванагас» (96022, АР Крим, Красноперекопський район, с. Совхозне, вул. 60 років СРСР, 1А; код ЄДРПОУ 31315955, р/р2600101373001, МФО 384793 в Красноперекопському відділенні СФ АК «Київська Русь») на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 8, кімн. 58А, 59, код ЄДРПОУ 20029342) у дохід Державного бюджету (УДКСУ у м. Сімферополі АР Крим код ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026 рахунок №31211206783002, відкритий в ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, за кодом класифікації доходів бюджету 22030001) 1720,50 грн судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М. Лагутіна