Постанова

від 20.03.2013 по справі 23/127-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2013 р. Справа№ 23/127-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Жук Г.А.

Сухового В.Г.

секретар судового засідання: Кац О.В.

в судове засідання з'явились представники:

від позивача: Якимчук С.Д. - директор, наказ №1 від 01.03.2011 року; присутні: Дубинюк О.Л. - паспорт СК 896093; Уколов В.О. - паспорт СК 350929;

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин 208»

на рішення господарського суду Київської області від 16 січня 2013 року

у справі №23/127-12 (суддя Заєць Д.Г.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин 208», Київська область, м. Буча,

до Кардіологічного санаторію «Ворзель» Національної академії наук України, Київська область, м. Ірпінь, смт. Ворзель,

про стягнення 160 620,68 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Магазин 208» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Кардіологічного санаторію «Ворзель» Національної академії наук України про стягнення 160 620,68 грн. (а.с. 4-6).

Рішенням господарського суду Київської області від 16 січня 2013 року у справі №23/127-12 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю (а.с. 269-272).

Не погодившись із вказаним рішенням ТОВ «Магазин 208» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 16 січня 2013 року у справі №23/127-12 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції винесено рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки судом першої інстанції не зупинено провадження у справі до закінчення строку для подання вимог конкурсних кредиторів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07 лютого 2013 року у справі № 23/127-12 апеляційну скаргу ТОВ «Магазин 208» на рішення господарського суду Київської області від 16 січня 2013 року прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Агрикової О.В., суддів Сухового В.Г., Чорногуза М.Г. та призначено розгляд справи на 20 березня 2013 року (а.с. 276-277).

Автоматизованою системою документообігу суду, у зв'язку з перебуванням судді Аргикової О.В. на лікарняному, 18 березня 2013 року здійснено повторний автоматичний розподіл справ між суддями, відповідно до якого, апеляційну скаргу ТОВ «Магазин 208» по справі № 23/127-12 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 19 березня 2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 23/127-12 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Жук Г.А., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19 березня 2013 року вказана колегія прийняла справу № 23/127-12 до свого провадження.

В судовому засіданні 20 березня 2013 року представник позивача надав суду свої пояснення, в яких просив скасувати рішення господарського суду Київської області від 16 січня 2013 року у справі № 23/127-12 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 278).

У зв'язку з належним повідомленням учасників судового процесу про час та місце судового засідання, з урахуванням вимог статей 102 ГПК України і тієї обставини, що неявка представника відповідача не перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

01 липня 2010 року між ТОВ «Магазин 208» (продавець) та Кардіологічним санаторієм «Ворзель» Національної академії наук України (покупець) укладено договір №1 (а.с. 7-8).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що продавець продає, а покупець купує продукти харчування.

Згідно пунктів 1.3, 1.4, 2.1 договору, остаточна вартість узгоджується на момент відвантаження товару, але не вище ціни зазначеної в рахунку-фактурі, виписаним покупцю. Розрахунок за переданий товар здійснюється покупцем шляхом передоплати, або не пізніше п'яти календарних днів з моменту отримання товару. Товар поставляється покупцю по заявці.

Згідно пункту 7.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2010 року.

4 січня 2011 року сторони підписали договір № 2, яким погодили такі ж умови як договором № 1, та встановили строк дії договору № 2 до 31 грудня 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач передав відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 63-265).

В супереч умов договору, за отриманий товар відповідач розрахувався частково, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 71 970,68 грн. Окрім основного боргу позивач заявив вимоги про стягнення пені в сумі 88 650 грн.

За своєю правовою природою, договори укладені між сторонами є договорами поставки.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Проте, як встановлено судом першої інстанції в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б24/055-12 за заявою ТОВ «Торгівельний центр «Продсервіс» до Кардіологічного санаторію «Ворзель» Національної академії наук України про порушення справи про банкрутство.

28 листопада 2012 року в газеті «Голос України» №226 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Кардіологічного санаторію «Ворзель» Національної академії наук України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

В матеріалах справи міститься довідка ТОВ «Магазин 208» від 16 січня 2013 року за підписом директора підприємства, з якої вбачається, що позивач не звертався із заявою про визнання його вимог до Кардіологічного санаторію «Ворзель» Національної академії наук України у справі про банкрутство №Б24/055-12 (а.с. 266).

Згідно ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

В частині 2 п. 54 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за №15 «Про судову практику в справах про банкрутство» зазначено, якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини другої статті 14 Закону.

Оскільки позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство Кардіологічного санаторію «Ворзель» Національної академії наук України - позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Також, колегія суддів зазначає, що оскільки, судом відмовлено в задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з відповідача 71 970,68 грн. заборгованості за поставлений товар, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені також не підлягають задоволенню.

Щодо доводів скаржника, наведених в апеляційні скарзі, колегія судів зазначає, що вони є необґрунтованими та не підлягають задоволенню оскільки, позивач не був позбавлений права на звернення із заявою з вимогами до боржника у справі про визнання банкрутом Кардіологічного санаторію «Ворзель» Національної академії наук України, а оскаржуване рішення прийнято після спливу строку звернення із відповідними заявами.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Скаржник не надав суду належних і допустимих доказів в розумінні статті 34 ГПК України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду Київської області повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду Київської області від 16 січня 2013 року по справі № 23/127-12 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга ТОВ «Магазин 208» на рішення господарського суду Київської області від 16 січня 2013 року задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, п. 1 ч. І ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин 208» на рішення господарського суду Київської області від 16 січня 2013 року по справі № 23/127-12 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 16 січня 2013 року по справі № 23/127-12 залишити без змін.

3. Справу № 23/127-12 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського апеляційного господарського, протягом двадцяти днів, суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя Чорногуз М.Г.

Судді Жук Г.А.

Суховий В.Г.