Постанова

від 13.02.2013 по справі 809/366/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2013 р. Справа № 809/366/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Микитюка Р.В.

при секретарі Дущак С.М.

за участю представника позивача Кічури Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську

до відповідача: ПП "Астар Медіа"

про стягнення заборгованості в сумі 5100,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську (надалі також - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до ПП "Астар Медіа" (надалі також - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 5100,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами камеральних перевірок даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, встановлено неподання відповідачем податкової звітності. За результатами перевірок до ПП «Астар Медіа» податковими повідомленнями-рішеннями застосовано штрафні санкції, загальний розмір яких складає 5100,00 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Поштове повідомлення-виклики повернулися на адресу суду із відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 23). Однак, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.12.2012 року місцезнаходження відповідача значиться: вул. К.Данила, 20, м. Івано-Франківськ (а.с.6-7), тобто адреса, за якою відправлено повістку про виклик. Згідно із частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам-підприємцям за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався.

За змістом частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону від 17.11.2011 року) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом, за умови належного повідомлення відповідача про розгляд справи у відповідності до вимог частиною 4 статті 33 та частини 3 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 коментованого Кодексу.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.07.2011 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради проведено державну реєстрацію приватного підприємства «Астар Медіа», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 6-7), та взято на облік Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську як платник податків і зборів.

Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані нормами Податкового кодексу України, який вступив в дію із 01.01.2011 року.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податок на додану вартість, зобов'язання по якому є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

Податковий кодекс України з 01.01.2011 року регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Приписами підпункту 49.18.1. пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, що податковим органом проведено ряд камеральних перевірок даних, задекларованих ПП «Астар Медіа» у податковій звітності з податку на додану вартість та складено акти перевірок, зокрема: від 24.09.2012 року №7756/1592/37794207, якими встановлено порушення відповідачем підпункту 49.18.1. пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: неподання відповідачем декларації з податку на додану вартість за травень-серпень 2012 року (а.с.8); від 06.11.2012 року №10251/1592/37794207, якими встановлено порушення відповідачем підпункту 49.18.1. пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: неподання відповідачем декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року (а.с.10); від 03.12.2012 року №11073/1592/37794207, якими встановлено порушення відповідачем підпункту 49.18.1. пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: неподання відповідачем декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року (а.с.12).

Частиною 2 пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України визначено, що повторне неподання або повторне несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до підпункту 20.1.28. пункту 20.1 статті 20 зазначеного Кодексу органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію (підпункт 54.3.1. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську на виконання повноважень, передбачених підпунктом 20.1.28. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, у відповідності до підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 згаданого Закону, за виявлені порушення податковими повідомленнями-рішеннями до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 5100,00 грн., зокрема: №0005561592 від 24.09.2012 року на суму 3060,00 грн.(а.с.9); №0006181592 від 12.11.2012 року на суму 1020,00 грн. (а.с.11); №0006611592 від 06.12.2012 року на суму 1020,00 грн. (а.с.13). Вказані податкові повідомлення-рішення надсилалися відповідачу, що підтверджується копіями конвертів та довідок «Укрпошти».

На час судового розгляду грошові зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 5100,00 грн., застосовані податковими повідомленнями-рішеннями, відповідачем до бюджету не сплачені.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов'язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до переконання, що застосовані позивачем штрафні санкції з податку на додану вартість в загальному розмірі 5100,00 грн., є узгодженими та являються податковим боргом.

Відповідно до підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську надсилалася відповідачу податкова вимога форми "Ф" за №1799 від 17.10.2012 року (а.с.14). Відповідач податкову вимогу не оскаржував у строк передбачений законом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями за №0005561592 від 24.09.2012 року на суму 3060,00 грн.(а.с.9); №0006181592 від 12.11.2012 року на суму 1020,00 грн. (а.с.11); №0006611592 від 06.12.2012 року на суму 1020,00 грн. (а.с.13)., податковою вимогою від 17.10.2012 року №1799, та зворотнім боком облікової картки платника податків, які містяться в матеріалах справи (а.с. 15-16).

Таким чином, суд приходить до висновку, що визначене позивачем даними податковими повідомленнями-рішеннями грошове зобов'язання по податку на додану вартість в загальному розмірі 5100,00 грн., являються податковим боргом відповідача.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 5 100,00 грн. у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення такого спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на вказане суд дійшов переконання про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Астар Медіа", 76000, вул. К.Данила, 20, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 37794207 в доход Державного бюджету України податковий борг в сумі 5100,00 (п'ять тисяч стро) гривень з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить ПП "Астар Медіа".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Микитюк Р.В.

Постанова складена в повному обсязі 21.02.2013 року.