Постанова

від 21.02.2013 по справі 809/406/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2013 р. Справа № 809/406/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Микитюка Р.В.

при секретарі Дущак С.М.

за участю представника позивача - Григоріва В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні геодезичні системи"

про стягнення заборгованості в сумі 8343,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську (надалі-позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні геодезичні системи" (надалі-відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 8343,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг за платежами: податок на додану вартість та по збору за користування радіочастотним ресурсом в сумі 8343,00 грн., який виник в результаті несплати штрафних санкцій застосовних за несвоєчасне подання (неподання) податкової звітності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Поштове повідомлення-виклики повернулися на адресу суду із відміткою поштового зв'язку "підприємство відсутнє" (а.с. 30). Однак, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.09.2012 року місцезнаходження відповідача значиться: вул. Чорновола, 96/10, м. Івано-Франківськ (а.с. 19-20), тобто адреса, за якою відправлено повістку про виклик. Згідно із частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам-підприємцям за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався.

За змістом частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону від 17.11.2011 року) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом, за умови належного повідомлення відповідача про розгляд справи у відповідності до вимог частиною 4 статті 33 та частини 3 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 коментованого Кодексу.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.

31.03.2008 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Новітні геодезичні системи», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 19-20), та взято на облік Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську як платника податків і зборів.

Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Законів України "Про систему оподаткування" та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в редакції чинній на час їх дії. Частина правовідносин з приводу виникнення податкового боргу та наявності права у податкового органу на стягнення грошових зобов'язань врегульовані нормами Податкового кодексу України, який вступив в дію із 01.01.2011 року.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України "Про систему оподаткування" (на час дії частини спірних відносин до 01.01.2011 року) визначав принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Податок на додану вартість та збір за користування радіочастотним ресурсом, зобов'язання по яких є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування", підпунктів 9.1.3. та 9.1.11 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України (з 01.01.2011 року) належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

Згідно частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Податковий кодекс України з 01.01.2011 року регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

До 01.01.2011 року підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначалося, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, а підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 коментованого Закону на платників податків покладено обов'язок подачі податкових декларацій за базові податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному місяцю, календарному кварталу або календарному півріччю, календарному року.

З 01.01.2011 року приписами підпункту 49.18.1. пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, що державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську за наслідками проведених камеральних перевірок податкової звітності складено акти, зокрема:

- №6955/15-03 від 02.09.2011 року, яким встановлено порушення відповідачем вимог п.п.49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. 323.1 ст. 323 розділу ІІ Податкового кодексу України - платником не подано податкової звітності - збір за користування радіочастотним ресурсом за липень 2011 року;

- №12015/15-03/35765787 від 29.11.2011 року, яким встановлено порушення відповідачем вимог п.п.49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. 323.1 ст. 323 розділу ІІ Податкового кодексу України - платником не подано податкової звітності - збір за користування радіочастотним ресурсом за серпень, вересень, жовтень 2011 року;

- №106/15-03 від 19.03.2012 року, яким встановлено порушення відповідачем вимог п.п.49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. 323.1 ст. 323 розділу ІІ Податкового кодексу України - платником не подано податкової звітності - збір за користування радіочастотним ресурсом за листопад, грудень 2011 року та за січень 2012 року;

- №8995/15-2/35765787 від 19.10.2011 року, яким встановлено порушення відповідачем вимог п.п.49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. 203.1. ст. 203 розділу V Податкового кодексу України - неподання податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року;

- №4956/15-2/35765787 від 23.06.2011 року, яким встановлено порушення відповідачем вимог п.п.49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. 203.1. ст. 203 розділу V Податкового кодексу України - неподання податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2010 року;

Згідно підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Частиною 2 пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України визначено, що повторне неподання або повторне несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до підпункту 20.1.28. пункту 20.1 статті 20 зазначеного Кодексу органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію (підпункт 54.3.1. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську на виконання повноважень, передбачених статтею 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", підпункту 20.1.28. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, у відповідності до підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 згаданого Закону, за виявлене порушення податковими повідомленнями-рішеннями до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 8343,00 грн., а саме:

- №0003751503 від 06.09.2011 року відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: збір за користування радіочастотним ресурсом України - штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1020,00 грн. (а.с.6);

- із урахуванням факту притягнення відповідача у 2011 році до відповідальності за неподання податкових декларацій в період серпня-жовтня 2011 року, листопада-грудня 2011 року та січня 2012 року, позивач на підставі частини 2 пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України за виявлені повторні порушення податковими повідомленнями-рішеннями №0007301503 від 07.12.2011 року та №0000081593 від 06.04.2012 року збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: збір за користування радіочастотним ресурсом України - штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3060,00 грн. (а.с.8, 10);

- №582001502 від 19.10.2011 року відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах - штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1020,00 грн. (а.с.12);

- №0001091502 від 23.06.2011 року відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах - штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170,00 грн. (а.с.14).

Вказані податкові повідомлення-рішення надсилалися відповідачу (а.с. 50-53).

Відповідно до розрахунку боргу по податку на додану вартість сума боргу ТзОВ «Новітні геодезичні системи» складає 1189,94 грн., а по збору за користування радіочастотним ресурсом - 7153,05 грн., з яких основний платіж 13,05 грн., штрафні санкції 7140,00 грн.

На час судового розгляду грошові зобов'язання відповідача у загальному розмірі 8343,00 грн., застосовані податковими повідомленнями-рішеннями, відповідачем до бюджету не сплачені.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов'язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями, що застосовані позивачем штрафні санкції з податку на додану вартість та збору за користування радіочастотним ресурсом в загальному розмірі 8343,00 грн., є узгодженими та являється податковим боргом.

Відповідно до підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську надсилалися відповідачу податкова вимога форми "Ф" за №1943/17099/10/24150/4397 від 08.07.2011 року (а.с. 23). Відповідач податкову вимогу не оскаржував у строк передбачений законом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями за №0007301503 від 07.12.2011 року, №0000081593 від 06.04.2012 року (а.с.8, 10), №582001502 від 19.10.2011 року (а.с.12), №0001091502 від 23.06.2011 року (а.с.14), податковою вимогою №1943/17099/10/24150/4397 від 08.07.2011 року (а.с. 23), розрахунками суми податкового боргу, податковими розрахунками збору за користування радіочастотним ресурсом України (а.с. 16-18) та зворотнім боком облікової картки платника податків, які містяться в матеріалах справи (а.с. 21-22).

Таким чином, суд приходить до висновку, що визначене позивачем даними податковими повідомленнями-рішеннями грошове зобов'язання по податку на додану вартість та збору за користування радіочастотним ресурсом в загальному розмірі 8343,00 грн., являється податковим боргом відповідача.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 8343,00 грн. у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення такого спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на вказане суд дійшов переконання про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні геодезичні системи", 76018, вул. Чорновола, 96/10, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 35765787 в доход Державного бюджету України податковий борг в сумі 8343 (всім тисяч триста сорок три) гривні 00 копійок з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки, що належить ТзОВ "Новітні геодезичні системи".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Микитюк Р.В.

Постанова складена в повному обсязі 25.02.2013 року.