Рішення

від 21.02.2013 по справі 5006/11/233/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.02.13 р. Справа № 5006/11/233/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі судового засідання Макогон Я.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ПРОСВІТ» лтд», м.Київ

до відповідача: Приватного підприємства «Явис-М», м.Донецьк

про стягнення 16655,18грн.,-

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ПРОСВІТ» лтд», м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Приватного підприємства «Явис-М», м.Донецьк про стягнення суми боргу у розмірі 14848,24грн., пені в сумі 1324,51грн. та 3% річних в сумі 482,43грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на не виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки б/н від 31.11.2011р., внаслідок чого є наявним прострочення поставки обумовленої правочином продукції та підстави для нарахування штрафних санкцій відповідно до п.5 вказаного договору.

На підтвердження викладених обставин Позивач надав копії: договору поставки б/н від 31.11.2011р., видаткової накладної №КRМ-002233 від 14.11.2011р., акт звірки взаєморозрахунків станом за період 01.01.2012р.-11.09.2012р., звітів про дебітові та кредитові операції по рахунку ТОВ «Компанії «ПРОСВІТ» лтд», розрахунок суми позовних вимог.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.15, 16, 526, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 229, 230, 231, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 41, 12, 13, 15, 44, 49, 54, 82 Господарського процесуального кодексу України.

21.01.2013р. до матеріалів справи представником Позивача залучено копію рахунку-фактури №ZPP-001781 від 31 жовтня 2011р., копію видаткової накладної №ZPP-001360 від 31 жовтня 2011р., копію рахунку -фактури №KRM-002609 від 14 листопада 2011р., копію податкової накладної від 31.10.2011р. №146/003, копію податкової накладної від 14.11.2011р. №107/004, копію акту звірки взаєморозрахунків на 15 січня 2013р.

Також, 14.02.2013р. представником позивача через канцелярію суду надано пояснення №21/13-02 від 13.02.2013р. в якому останнім зазначено, що відповідачем основна сума заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки б/н від 31.10.2011р. у розмірі 14848,24грн. не погашена, даний факт підтверджується довідкою позивача №20/13-02 від 13.02.2013р. та витребуваними судом документами. Одночасно, позивачем було надане клопотання №22/13-02 від 13.02.2013р. про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Як вбачається із спеціального витягу серія АБ №757560 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідки серія АА №252502 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач - Приватне підприємство «Явис-М» зареєстровано за адресою: 83074, Донецька обл., м.Донецьк, Пролетарський район, вул. Вільнюська, буд.3, кв.9. Саме за цією адресою судом були надіслані ухвала про порушення провадження у справі від 21.12.2012р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 24.01.2013р.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :

31.10.2011 року між Позивачем (Постачальником) та Відповідачем (Покупцем) укладено договір поставки (на умовах відстрочення платежу) б/н, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти і оплатити відповідно до умов даного договору погоджену сторонами продукцію.

Відповідно до п.1.2. договору загальна кількість товарів, асортимент, номенклатура, що підлягають поставці за договором на кожну партію товару, визначаються в рахунках-фактурах та видатково-прибуткових накладних.

За змістом п. 2.3.2. договору Покупець зобов'язується протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки товару оплатити вартість товару в порядку, встановленому цим договором.

Згідно п.2.3.3. договору розмір поставленого покупцю за цим договором товару і не оплаченого ним у договірний строк не може перевищувати суму 10 000грн.

Відповідно до п.3.4. договору розрахунки за цим договором здійснюються у національній валюті України - гривні в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в установі банку.

За приписами п.4.4. договору підставою для приймання товару покупцем є відповідність поставки згідно рахунку-фактури та видаткової накладної. Приймання товару по кількості та якості здійснюється Покупцем в порядку, передбаченому договором, а у випадках, не врегульованих договором, сторони керуються Інструкціями №П-6 від 15.06.1965р. і №П-7 від 25.04.1966р.

Пунктом 5.2. договору визначено, що у разі порушення строків оплати, які обумовлені п.2.3.2 Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочки.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2011р. Не дивлячись на умови частини першої цього пункту договору, термін дії даного договору не може закінчитись до повного виконання сторонами зобов'язань за даним договором. (п.6.1. договору).

Згідно п.6.2. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов даного договору протягом одного місяця до та одного місяця після закінчення терміну його дії, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Договір б/н від 30.10.2011р. підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

На виконання умов договору позивач поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 28748,24грн., що підтверджується видатковою накладною №KRM-002233 від 14.11.2011р. на суму 17926,96грн та видатковою накладною №ZPP-001360 від 31.10.2011р., а також податковими накладними, які наявні в матеріалах справи. Кожна видаткова накладна підписана представниками сторін без заперечень та скріплена печатками підприємств.

Для оплати поставленого товару позивачем були виставлені рахунок - фактура №ZPP-001781 від 31.10.2011р. на суму 10821,28грн. та рахунок - фактура №KRM-002609 від 14.11.2011р. на суму 17926,96грн. Всього на загальну суму 28748,24грн.

Отриманий відповідачем товар частково був ним оплачений на суму 13900,00грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи звітами про дебітові та кредитові операції по рахунку ТОВ «Компанії «ПРОСВІТ» лтд».

Як вбачається з матеріалів справи не оплачено відповідачем поставлений товар на суму 14848,24грн. з ПДВ, згідно видаткової накладної №KRM-002233 від 14.11.2011р.

11.09.2012р. між сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого сторони погодили, що розмір заборгованості на користь ТОВ «Компанія «ПРОСВІТ» лтд» станом на 11.09.2012р. складає 14848,24грн.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Аналогічні положення містяться в статті 173 Господарського кодексу України.

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій статті 193 Господарського кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов'язання за Договором б/н від 30.10.2011р. належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково, обов'язок щодо оплати товару протягом 30 календарних днів від дати, зазначений у видатковій накладній не виконав, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 14848,24грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 14848,24грн., є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у повному обсязі.

Прострочення Відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум.

За розрахунком Позивача 3% річних з простроченої суми становить 482,43грн. з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення згідно представленого розрахунку.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ", суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення 3% річних у розмірі, що дорівнює 482,43грн.

Згідно п.5.2 договору Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочки.

Термін нарахування штрафних санкцій (пені, штрафу) за прострочення виконання грошових зобов'язань, як і термін задоволення позову для стягнення неустойки складає для сторін договорів 3 роки.

За змістом позовних вимог Позивачем визначено стягнення пені у розмірі 1324,51грн. за період з 15.12.2011р. по 15.06.2012р., у зв'язку з простроченням оплати отриманого товару за накладною №KRM - 002233 від 14.11.2011р.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок та період нарахування пені, дійшов висновку щодо стягнення пені за договором поставки б/н від 31.11.2011р. у сумі 1324,51грн.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ПРОСВІТ» лтд», м.Київ до Відповідача, Приватного підприємства «Явис-М», м.Донецьк про стягнення суми боргу у розмірі 14848,24грн., 1324,51грн. пені та 482,43грн. 3% річних. задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Явис-М», м.Донецьк (83074, м.Донецьк, вул.Вільнюська, буд.3, кв.9, ЄДРПОУ 35035676) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ПРОСВІТ» лтд», м.Київ (03067, м.Київ, вул.Машинобудівна, 42, р/р 26009052603567 у Філії РЦ ПуАТ КБ «Приват Банк», МФО 320649) грошову суму у розмірі 14848,24грн., 1324,51грн. пені та 482,43грн. 3% річних, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1 609,50 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У судовому засіданні 21.02.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

6. Повний текст рішення підписано 26.02.2013 року

Суддя Соболєва С.М.