Рішення

від 13.03.2013 по справі 910/1573/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1573/13 13.03.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «П'ятий фасад»

про стягнення заборгованості в розмірі 222 483,95 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Коцар О.С., довіреність № 35 від 12.10.2012 р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «П'ятий фасад» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 222 483,95 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем були порушені умови Договору про надання овердрафту № 15/01-ОВ-05/2011 від 31.03.2011 р. в частині повернення кредиту, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2013 р. порушено провадження у справі № 910/1573/13, розгляд справи призначено на 13.02.2013 р.

08.02.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 30.01.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/1573/13.

У судове засідання 13.02.2013 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали від 30.01.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/1573/13 позивач виконав.

Представник відповідача у судове засідання 13.02.2013 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 30.01.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/1573/13 відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 13.02.2013 р. не з'явився, а також у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 30.01.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/1573/13, розгляд справи відкладено на 13.03.2013 р.

У судове засідання 13.03.2013 р. представник позивача з'явився, надав суду свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача у судове засідання 13.03.2013 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Банк Богуслав» (далі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «П'ятий фасад» (далі - відповідач, позичальник) було укладено Договір про надання овердрафту № 15/01-ОВ-05/2011 (далі - Договір овердрафту), відповідно до якого банк, в порядку, передбаченому цим Договором, надає позичальнику овердрафт з лімітом в розмірі 50 000,00 грн. для оплати розрахункових документів позичальника по рахунку при відсутності або недостатності власних коштів позичальника на рахунку (п. 2.1 Договору овердрафту).

Відповідно до п. 2.2. Договору овердрафту позичальник сплачує проценти за користування овердрафтом у розмірі 25 % річних.

Згідно п. 2.3. Договору овердрафту термін повернення позичальником овердрафту - 30 березня 2012 р. або термін, встановлений у відповідності з п. п. 4.3., 4.4. цього Договору.

Як вбачається з п. 2.4. Договору овердрафту строк безперервного користування овердрафтом - 45 календарних днів.

Крім того, між сторонами було укладено низку Договорів про внесення змін та доповнень до Договору, відповідно до яких, зокрема, було подовжено строк безперервного користування овердрафтом до 62 календарних днів; банк зобов'язався надати позичальнику овердрафт з лімітом в розмірі - 300 000,00 грн. для оплати розрахункових документів позичальника по рахунку при відсутності або недостатності власних коштів позичальника на рахунку; термін повернення позичальником овердрафту - « 30» квітня 2012 року або термін, встановлений у відповідності з п. п. 4.3., 4.4. цього Договору.

Позивач у свої позовній заяві стверджує, що свої зобов'язання за Договором овердрафту виконав в повному обсязі, в свою чергу відповідач порушив вищезазначені положення договору в частині повернення кредиту та сплати процентів за його користування у встановлені Договором овердрафту та Додатковими угодами строки.

З наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку відповідача вбачається, що позивач (банк) свої зобов'язання за Договором овердрафту виконав належним чином, а саме надав відповідачу овердрафт (кредит), в розмірі, обумовленому умовами Договором овердрафту.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої Наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, виписки по особовому рахунку відповідача, додані позивачем до позовної заяви є первинними документами, а відповідно і належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України, а тому приймаються до уваги судом.

Як вбачається з положень Листа Національного банку України від 31.10.2001 р. N 12-111/1355-6569 «Роз'яснення щодо відображення в бухгалтерському обліку кредитів «овердрафт» відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України овердрафт - це короткостроковий кредит, що надається надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка. При цьому утворюється дебетове сальдо. Овердрафт оформлюється договором, в якому зазначається ліміт овердрафту, умови його використання, відсотки за ним, а також відповідальність за несвоєчасне повернення. Відсотки за овердрафтом нараховуються на дебетовий залишок за рахунком за заздалегідь визначеною процентною ставкою. Враховуючи особливості надання кредиту "овердрафт", який надається лише надійним клієнтам банку, у разі порушення строків сплати основного боргу або процентів за овердрафтом банк має віднести заборгованість за овердрафтом на відповідні рахунки короткострокових кредитів.

Проценти за овердрафтом нараховуються згідно з договором за овердрафтом та обліковою політикою банку, але не рідше одного разу на місяць. Порядок сплати процентів визначається договором і здійснюється з поточного рахунка клієнта. У разі прострочення сплати процентів за овердрафтом, відповідна сума нарахованих процентів переноситься на рахунок прострочених нарахованих доходів.

У разі прострочення строку погашення основної суми боргу за овердрафтом, залишок за овердрафтом переноситься на рахунок простроченої заборгованості за наданими кредитами.

Згідно з ст. 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

За своєю правовою природою Договір овердрафту є кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду жодного доказу на спростування тверджень позивача щодо наявності у відповідача заборгованості за Договором овердрафту.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по поверненню кредиту (овердрафту) в розмірі 204 610,01 грн. підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 14 042,41 грн., 3% річних в розмірі 2 808,48 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 023,05 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом здійснено перерахунок заявленого розміру пені та встановлено, що позивачем було допущено помилку при розрахунку зазначеного показника.

З огляду на вищенаведене, з відповідача підлягає стягненню пеня на користь позивача в розмірі 14 004,05 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявлених позивачем розмірів 3 % річних та інфляційних втрат та встановлено, що розмір 3 % річних та інфляційних втрат було розраховано позивачем вірно.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 3 % річних в розмірі 2 808,48 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 023,05 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором овердрафту в розмірі 222 483,95 грн. підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «П'ятий фасад» (03038, м. Київ, вул. Червонопрапорна, будинок 44, квартира 17, ідентифікаційний код: 36557108) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав» (04080, м. Київ, Нижньоюрківська, будинок 81 ідентифікаційний код: 34540113) заборгованість по Договору овердрафту в розмірі 204 610 (двісті чотири тисячі шістсот десять) грн. 01 коп., пеню в розмірі 14 004 (чотирнадцять тисяч чотири) грн. 05 коп., 3 % річних в розмірі 2 808 (дві тисячі вісімсот вісім) грн. 48 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 023 (одна тисяча двадцять три) грн. 05 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 448 (чотири тисячі чотириста сорок вісім) грн. 91 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 18.03.2013 р.

Суддя О.В. Нечай