Рішення

від 21.03.2013 по справі 906/213/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" березня 2013 р. Справа № 906/213/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

при секретарі Ковальчуку Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Онищук В. О. дов. №230 від 08.01.2013р.;

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке" (с.Жданівка Хмільницький район Вінницька область)

до Державного підприємства "Новочорторийське" (с.Нова Чортория, Любарський район, Житомирська область)

про стягнення 41477,30грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 41477,30грн. заборгованості.

В судовому засіданні 21.03.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 21.03.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Вимог ухвали суду від 26.02.2013р. не виконав, хоча про час та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 33).

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02.02.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке" - продавець (позивач у справі) та Державним підприємством "Новочорторийське" - покупець (відповідач у справі) був укладений договір купівлі-продажу №04-11/491 (а.с. 8, 9).

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити товар - насіння сої "Аннушка" в кількості 7990кг на загальну суму 39950,00грн.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 39950,00грн., що підтверджується видатковою накладною №ХМЦ-000792 від 02.05.2011р. та довіреністю №49 від 30.04.2011р. (а.с. 10, 11), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні 26.02.2013р.

В пункті 2.2 вищезазначеного договору, сторони погодили термін розрахунку за поставлений товар - до 01.11.2011р.

Відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого, станом на день розгляду справи, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 39950,00грн.

Крім того, 31.05.2011р. позивач надав відповідачу послуги бензовозу на загальну суму 1527,30грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ХМЦ-000193 від 31.05.2011р. (а.с.12), оригінал якого був оглянутий в судовому засіданні 26.02.2013р.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між учасниками процесу фактично було укладено усну угоду, за якою у відповідача виникло господарське зобов'язання щодо оплати отриманих послуг бензовоза вищезазначеним актом здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач направив відповідачу вимогу (претензію) від 07.11.2012р. за №1301 (поштове повідомлення за №11997160 про вручення поштового відправлення (а.с. 13,14)) про сплату боргу, яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на день розгляду справи, утворилась заборгованість перед позивачем за отримані послуги бензовоза в загальній сумі 1527,30грн.

Таким чином, загальна суму заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар та надані послуги складає 41477,30грн., що підтверджується актом звірки від 26.02.2013р., підписаним представниками сторін та скріплений печатками (а.с. 22).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими заявленими у відповідності з діючим законодавством та такими, що підлягають задоволенню на суму 41477,30грн. заборгованості.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 655 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 82,84,85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Новочорторийське", 13120, Житомирська область, Любарський район, с.Нова Чортория, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код 35365821 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке", 22050, Вінницька область, Хмільницький район, с.Жданівка, вул. Заводська, 2, ідентифікаційний код 00692245 - 41477,30грн. заборгованості, 1720,50грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.03.13

Суддя Шніт А.В.

1-до справи;

2-відповідачу (рек. з повід.).