Рішення

від 19.03.2013 по справі 904/1002/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.03.13р. Справа № 904/1002/13-г За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕХНАТОН ЛЮКС", м. Полтава

до Комунального підприємства "Нікопольська міська електрична мережа вуличного освітлення", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 56 884, 06 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Лучко Д.В., представник, довіреність б/н від 01.01.2012р.

від відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ЕХНАТОН ЛЮКС", м. Полтава - далі по тексту - позивача до комунального підприємства "Нікопольська міська електрична мережа вуличного освітлення", м. Нікополь, Дніпропетровська область - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 51 639,54грн. на підставі умов довгострокового договору поставки товару № 5/1 від 14.02.2012 року та додаткових угод до нього, укладених між позивачем і відповідачем.

Додатково, на підставі п.8.2 умов вищеназваного договору, а саме за порушення строків оплати отриманого товару позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача за період з 29.06.2012року по 25.11.2012року пеню у сумі 3 098,37грн. і на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 636,65грн.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, а саме: 1 609,50грн. судового збору.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.02.2012року між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий договір поставки товару № 5/1, відповідно до п.1.1 умов якого позивач на підставі довіреностей відповідача в період з 14.02.2012року по 14.06.2012року на підставі довіреностей відповідача по видаткових накладних:

- № 1/1402 від 14.02.2012року на суму 42 393,60грн .;

- № 2/1201 від 12.01.2012року на суму 6 530,40грн .;

- № 1/2001 від 20.01.2012року на суму 10 238,40грн .;

- № 3/1503 від 15.03.2012року на суму 4 176,00грн .;

- № 6/0204 від 02.04.2012року на суму 3 132,00грн .;

- № 2/0904 від 09.04.2012року на суму 2 591,40грн .;

- № 4/0805 від 08.05.2012року на суму 5 712,00грн .;

- № 3/1605 від 16.05.2012року на суму 26 323,80грн .;

- № 1/2105 від 21.05.2012року на суму 4 111,20грн .;

- № 1/2505 від 25.05.2012року на суму 3 960,00грн .;

- № 1/1406 від 14.06.2012року на суму 1 294,14грн .;

- № 1/1402 від 14.02.2012року на суму 42 393,60грн .;

- № 1/1402 від 14.02.2012року на суму 42 393,60грн ., з урахуванням заборгованості у сумі 9 503,36грн. передав відповідачеві обумовлений сторонами товар на загальну суму 120 729,34грн ., який відповідач прийняв без жодних зауважень щодо його кількості, якості та вартості і відповідно до 5.1 умов договору зобов'язався оплатити на протязі 14-ти календарних днів з дати отримання товару, але в порушення взятих на себе зобов'язань відповідач, згідно банківських виписок в період з 04.01.2012року по 01.08.2012року, оплатив отриманий від позивача товар частково у сумі 69 089,80грн. , у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем і виникла заборгованість у сумі 51 639,54грн., яку позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що відповідача належним чином судом було двічі повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується штампом суду про відправлення відповідачеві копії ухвал суду від 31.01.2013року та від 19.02.2013року, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за адресою зазначеною у довідці Держкомстату, станом на день порушення провадження по справі, а відповідач 11.02.2013року власноручно отримавши ухвалу суду про слухання справи не скористався наданим йому законним правом участі у судовому засіданні та неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.

19.02.2013року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, слухання справи було відкладено до 19.03.2013року, у зв'язку з тим, що відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи без поважних причин не надав.

19.03.2013року в судовому засіданні за участю повноважного представника позивача та без участі повноважного представника відповідача справа була розглянута за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання, в обґрунтування своїх позовних вимог та залучених у копіях, належним чином завірених, до матеріалів справи.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

14.02.2012року між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий договір поставки товару № 5/1, відповідно до п.1.1 умов якого позивач на підставі довіреностей відповідача в період з 14.02.2012року по 14.06.2012року на підставі довіреностей відповідача по видаткових накладних:

- № 1/1402 від 14.02.2012року на суму 42 393,60грн .;

- № 2/1201 від 12.01.2012року на суму 6 530,40грн .;

- № 1/2001 від 20.01.2012року на суму 10 238,40грн .;

- № 3/1503 від 15.03.2012року на суму 4 176,00грн .;

- № 6/0204 від 02.04.2012року на суму 3 132,00грн .;

- № 2/0904 від 09.04.2012року на суму 2 591,40грн .;

- № 4/0805 від 08.05.2012року на суму 5 712,00грн .;

- № 3/1605 від 16.05.2012року на суму 26 323,80грн .;

- № 1/2105 від 21.05.2012року на суму 4 111,20грн .;

- № 1/2505 від 25.05.2012року на суму 3 960,00грн .;

- № 1/1406 від 14.06.2012року на суму 1 294,14грн .;

- № 1/1402 від 14.02.2012року на суму 42 393,60грн .;

- № 1/1402 від 14.02.2012року на суму 42 393,60грн ., з урахуванням заборгованості у сумі 9 503,36грн. передав відповідачеві обумовлений сторонами товар на загальну суму 120 729,34грн., який відповідач прийняв без жодних зауважень щодо його кількості, якості та вартості і відповідно до 5.1 умов договору зобов'язався оплатити на протязі 14-ти календарних днів з дати отримання товару, але в порушення взятих на себе зобов'язань відповідач, згідно банківських виписок в період з 04.01.2012року по 01.08.2012року, оплатив отриманий від позивача товар частково у сумі 69 089,80грн. , у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем і виникла заборгованість у сумі 51 639,54грн., яку позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача на підставі умов довгострокового договору поставки товару № 5/1 від 14.02.2012 року та додаткових угод до нього, укладених між позивачем і відповідачем.

Додатково, на підставі п.8.2 умов вищеназваного договору, а саме за порушення строків оплати отриманого товару позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача за період з 29.06.2012року по 25.11.2012року пеню у сумі 3 098,37грн. і на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 636,65грн.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, а саме: 1 609,50грн. судового збору.

Позивачем в судовому засіданні, на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1). Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.2). Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду (ч.3).

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст.ст.193,526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Відповідно до вимог ст. 230 Господарського кодексу України, визначено, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до вимог ч.1 п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем додатково на вимоги суду у судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 51 639,54грн. частково підтверджується у сумі 25 367,38грн.:

- умовами вищеназваного договору поставки товару;

- видатковими накладними:

- № 1/1402 від 14.02.2012року на суму 42 393,60грн .;

- № 3/1503 від 15.03.2012року на суму 4 176,00грн .;

- № 6/0204 від 02.04.2012року на суму 3 132,00грн .;

- № 2/0904 від 09.04.2012року на суму 2 591,40грн .;

- № 4/0805 від 08.05.2012року на суму 5 712,00грн .;

- № 3/1605 від 16.05.2012року на суму 26 323,80грн .;

- № 1/2105 від 21.05.2012року на суму 4 111,20грн .;

- № 1/2505 від 25.05.2012року на суму 3 960,00грн .;

- № 1/1406 від 14.06.2012року на суму 1 294,14грн .;

- № 1/1402 від 14.02.2012року на суму 42 393,60грн .;

- № 1/1402 від 14.02.2012року на суму 42 393,60грн., відповідно до яких , позивач передав відповідачеві обумовлений сторонами товар на загальну суму 94 457,18грн., який відповідач прийняв без жодних зауважень щодо його кількості, якості та вартості і відповідно до 5.1 умов договору зобов'язався оплатити на протязі 14-ти календарних днів з дати отримання товару, але в порушення взятих на себе зобов'язань відповідач, згідно банківських виписок, оплатив отриманий від позивача товар частково у сумі 69 089,80грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем і виникла заборгованість, за умовами вищеназваного договору на який позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог у сумі 25 367,38грн., яку слід визнати обґрунтованою, документально доведеною, не оспореною відповідачем, а отже є такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 26 272,16грн. , яка складається з податкових накладних: №2/1201 від 12.01.2012року на суму 6 530,40грн., № 1/2001 від 20.01.2012року на суму 10 238,40грн. та заборгованості у сумі 9 503,36грн. станом на 01.01.2012року, слід відмовити у повному обсязі, оскільки мають місце позадоговірні відносини, так як позивач у позовній заяві посилається як на підставу своїх позовних вимог на умови довгострокового договору поставки товару № 5/1 укладеного 14.02.2012року, тоді як заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 26 272,16грн. виникла до укладання даного договору на який позивач у своїй позовній заяві посилається як на підставу своїх позовних вимог.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі п.8.2 умов вищеназваного договору, а саме за порушення строків оплати отриманого товару позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача за період з 29.06.2012року по 25.11.2012року пеню у сумі 3 098,37грн . і на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 636,65грн. , позовні вимоги слід визнати обґрунтованими, документально доведеними позивачем, не оспорених відповідачем, але такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 1 500,12грн. пені та 3% річних у сумі 380,51грн.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у сумі 1 609,50грн. з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,193,525,526,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49, ч.1, п.4 ст.80,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Нікопольська міська електрична мережа вуличного освітлення" (53207, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Ушинського, 53; код ЄДРПОУ 03341629) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕХНАТОН ЛЮКС" (36008, м. Полтава, вул. Ветеринарна, 22; код ЄДРПОУ 37531396) 25 367,38грн. (двадцять п'ять тисяч триста шістдесят сім грн. 38 коп.) - основна заборгованість; 1 500,12грн. (одна тисяча п'ятсот грн. 12 коп.) - пеня; 380,51грн. (триста вісімдесят грн. 51 коп.) - 3% річних; 1 609,50грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.

В решті відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 19.03.13р.