Постанова

від 07.12.2006 по справі 31/270-06-8143а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/270-06-8143А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛАІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"07" грудня 2006 р. Справа № 31/270-06-8143А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді :   Жукової А. М.

суддів :                           Величко Т.А.

                                      Бойко Л.І.

при секретарі :  Храмшиній І.Г.       

за участю представників сторін:                    

від позивача –Гаврюшенко О.Ю.

від відповідача –не з'явився

від прокуратури –не зявився

розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

на постанову господарського суду Одеської області  

від  10.10.2006р.

про справі: №31/270-06-8143 А

за позовом : Прокурора Кілійського району Одеської області в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до :  ВАТ „Вилківський завод пресових вузлів”

про стягнення 4 859,78 грн.

встановив:

  Постановою господарського суду Одеської області від 10.10.2006 року, (суддя Никифорчук М.І.) у позові відмовлено з підстав здійснення підприємством заходів по створенню робочих місць для інвалідів.

  За висновком суду підприємством виконано установлений ЗУ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів  у 2005 році; відповідно з  „Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів”.

  Одеське ОВ ФСЗІ, не погодившись із цією постановою, звернулось 19.10.06 р. із заявою про апеляційне оскарження, а 2.11.06 р. –із апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права, обґрунтовуючи свої доводи положеннями ЗУ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (ст.19,20), ЗУ „Про внесення змін до ЗУ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №2602-ІV від 31.05.05 р., „Порядком сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів” затв. Постановою КМУ №1767 від 28.12.2001 року та пояснюючи, що підприємством не виконано норматив створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році, що тягне за собою відповідальність, встановлену чинним законодавством у вигляді штрафних санкцій та пені у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення, включаючи день сплати.

   Представник прокуратури та відповідача не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.

     Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи колегією суддів встановлено таке.

  Згідно звіту  №10-ПІ  за 2005 рік наданого до Одеського обласного відділення ФСЗІ підприємством зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу по коду рядка 01 склала 44 особи із яких 1 особі встановлена інвалідність. Відповідно до ст.19 ЗУ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”  для підприємств незалежно від форми власності і господарювання встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків від загальної чисельності працюючих, що для підприємства складе 2 особи    За нестворення 2 робочих місць для працевлаштування інвалідів позивачем застосовано штрафні  санкції у розмірі середньорічної заробітної плати штатного працівника на відповідному підприємстві, яка визначена діленням ФОП штатних працівників на середньооблікову чисельність працівників та добутком середньорічної заробітної плати на кількість робочих місць, не зайнятих інвалідами, що склало 4704,55грн.  

    Згідно п.4 „Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів” затв. Постановою КМУ №1767 від 28.12.2001 року підприємство не сплатило штрафні санкції до 15 квітня 2006 року у зв'язку з чим ФСЗІ нараховано пеню –120% річних від облікової ставки НБУ на повну суму недоїмки, що склало 77,62 грн. З метою урегулювання спору в досудовому порядку  позивачем заявлено відповідачеві претензію №03-1/1719 від 15.05.06 р.

   Вважаючи, що відповідачем здійснено правопорушення у сфері господарювання, прокурор в інтересах держави в особі позивача відповідно до Положення про Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся з позовом за примусовим стягненням адміністративно-господарських санкцій в загальній сумі 4859,78 грн.

      Відмовляючи у позові, місцевий суд вмотивував рішення посиланням на положення ЗУ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (ст.19,20), матеріали справи, п.3,5,,10,14 „Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів”, і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

  Судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги, виходячи із наступного.

  Відповідно до ст.19 ЗУ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств (об'єднань) , установ і організацій ( у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю) встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб –у кількості одного робочого місця. Порядок визначення облікового складу працівників визначається згідно „Інструкції зі статистики кількості працівників”.

       Відповідно до п.5 „Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів” затв. Постановою КМУ №314 від 3.05.95 р. передбачено, що робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.  Пунктом 5 цього Положення передбачено, що підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують Центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення ФСЗІ про створення(пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

  Як вбачається із матеріалів справи, підприємство інформувало Центр зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів лише у листопаді 2005 року. Фактично, згідно списку працюючих інвалідів на підприємстві працевлаштовано  у 2005 році 2-х інвалідів, один із яких працевлаштовано у жовтні 2005 року.

  Отже, норматив створення робочих місць для працевлаштування інвалідів виконано, оскільки ЗУ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” не пов'язує відповідальність з тривалістю  роботи інваліда на створеному місці.

     За таких обставин, постанова місцевого суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального права.   

                         Керуючись ст. ст.160, 198,200,205,206,212,254 КАСУ, суд

                                                                   ухвалив:

            Постанову господарського суду Одеської області від 10.10.2006р.

            у  справі №31/270-06-8143 А –залишити без змін, а апеляційну скаргу –

            без задоволення.              

            Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили   з   дня проголошення та може бути оскаржена у касаційному  порядку в місячний термін до Вищого  адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                                А.М. Жукова

    Суддя                                                                                            Т.А. Величко

       Суддя                                                                                          Л.І. Бойко