Постанова

від 21.03.2013 по справі 5006/44/70/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.03.2013 р. справа №5006/44/70/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Чернота Л.Ф. Представники сторін: від позивача:ОСОБА_4 - особисто; ОСОБА_5 - за довіреністю; від відповідача:не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 27.11.2012 р. (підписано 03.12.2012 р.) у справі№ 5006/44/70/2012 (суддя Кучерява О.О.) за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вариант", м. Донецьк простягнення суми заборгованості в розмірі 165 146,72 грн., з яких сума основного боргу 147 400,00 грн., інфляційні витрати 9 363,03 грн., 3% річних в розмірі 8 383,69 грн.

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2012 року до господарського суду звернулась Фізична особа - підприємець ОСОБА_4, м. Донецьк (позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вариант", м. Донецьк (відповідач) про стягнення суми заборгованості в розмірі 165 146,72 грн., з яких сума основного боргу 147 400,00 грн., інфляційні витрати 9 363,03 грн., 3% річних у розмірі 8 383,69 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.11.2012 р. провадження по справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3 482,79 грн. припинено на підставі п. 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за недоведеністю.

Позивач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник скарги посилається на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що судом помилково не взято до уваги накладні через відсутність довіреностей на їх підписання з боку відповідача.

Донецьким апеляційним господарським судом 22.01.2013р. отримано від відповідача відзив, в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін, посилаючись на відсутність в матеріалах справи доказів щодо отримання саме відповідачем спірного товару, оскільки не було довіреностей на отримання товару, а відтиск печатки відповідача на накладних може бути сфальсифікований.

Відповідач також надав клопотання №23 від 21.01.2013р. про розгляд апеляційної скарги без його участі за наявними в справі матеріалами, яке було задоволено судовою колегією.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 04.02.2013 р. розгляд справи було відкладено на 25.02.2013 р.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 25.02.2013 р. змінено склад судової колегії, суддю Діброву Г.І. було змінено на суддю Бойченка К.І.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.02.2013 р. розгляд справи було відкладено на 18.03.2013р., зобов'язано позивача надати суду письмові пояснення щодо адреси, способу та підстав поставки спірного товару, а відповідача - письмові пояснення щодо акту звірки взаєморозрахунків з позивачем станом на 04.03.2011 р. та зробити за ініціативою відповідача розгорнутий акт звірки взаєморозрахунків по взаємовідносинах за період з 01.07.2010 р. по 01.02.2011 р. із вказанням підстав внесення до бухгалтерського обліку за підписом перших керівників.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 18.03.2013 р. змінено склад судової колегії, суддю Бойченка К.І. було змінено на суддю Діброву Г.І .

Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, надавши пояснення, аналогійні викладеним.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В процесі розгляду справи позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення суми боргу за накладною № 6 від 15.10.2012р. на суму 3 130,00 грн., інфляційних нарахованих на дану суму боргу в розмірі 175,28 грн. та 3% річних у розмірі 177,51 грн. (загальна сума 3 482,79 грн.)

Відмова позивача прийнята господарським судом відповідно до п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський, провадження по справі в частині стягнення з відповідача суми в розмірі 3482, 79 грн. припинено.

Судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо припинення провадження по справі в частині стягнення суми в розмірі 3 482,79 грн., оскільки за приписом п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було досягнуто усної домовленості про купівлю обладнання та комплектуючих вартістю 144 270,00 грн.

Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 144 270,00 грн. за поставлений товар, у підтвердження чого посилається на видаткові накладні: від 10 вересня 2010 року № 01 на суму 17 440,00 грн., від 14 жовтня 2010 року № 3 на суму 38 900,00 грн., від 27 жовтня 2010 року № 271 на суму 52 860,00 грн., від 15 листопада 2010 року № 04 на суму 7 750,00 грн., від 16 листопада 2010 року № 05 на суму 22 820,00 грн., від 10 січня 2011 року № 01 на суму 4 500,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою б/н від 24.07.2012р., яка була надіслана 09.08.2012р., про перерахування суми заборгованості.

Оскільки вказану вимогу відповідач залишив без відповіді та задоволення, позивач звернувся з даним позовом до суду, вважаючи своє право порушеним з моменту перебігу семиденного строку в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Вбачається, що спірні накладні, за якими позивач вимагає стягнути заборгованість, підписані особою, що отримала товар, підпис якої скріплено печаткою відповідача.

Позивачем наданий акт звірки взаємних розрахунків станом на 04.03.2011р., яким підтверджується наявність спірної заборгованості за зазначеними накладними (а.с. 178).

З боку позивача акт звірки підписано головним бухгалтером ОСОБА_6, підпис якої скріплений печаткою відповідача, тобто свідчить про наявність в бухгалтерському обліку відповідача зазначених господарських операцій.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.08.2011 р. по справі № 39/120 з позивача на користь відповідача стягнуто заборгованість в сумі 290 310,00 грн. без врахування спірної зустрічної заборгованості за спірні поставки, що відображені в спірних накладних.

Перевіряючи факт наявності зазначених господарських операцій в бухгалтерському обліку відповідача, судова колегія зобов'язала сторін надати розгорнутий акт звірки взаєморозрахунків за ініціативою відповідача по взаємовідносинах за період з 01.07.2010 р. по 01.02.2011 р. із вказанням підстав внесення до бухгалтерського обліку за підписом перших керівників, але такого акту відповідачем не надано, доказів відсутності спірної заборгованості в бухгалтерському обліку відповідача не надано.

Наданий відповідачем до суду проект акту звірки станом на 01.03.2013 р. (а.с. 196) таким вимогам не відповідає.

Доводи відповідача щодо неможливості встановити хто саме підписав спірні накладні про поставку на птахофабрику в с. Щербинівське та підозри фальсифікації відтиску печатки на накладних, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки доказів передачі печатки іншій особі або втрати печатки з боку відповідача, або клопотань щодо проведення експертизи з приводу дослідження відповідності підпису відповідальних осіб на зазначеному об'єкті відповідача, останнім не надано, про наявність таких обставин не заявлено.

Доказів відмови відповідача від отримання продукції, що поставлена згідно вказаних вище накладних, та прийняття її у встановленому порядку на відповідальне зберігання - суду не представлено.

Відповідно до 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Отже факт поставки позивачем товару відповідачу на підставі вищенаведених накладних судова колегія вважає доведеним.

Судова колегія вважає доводи відповідача не доведеними належними доказами та розцінює їх як спробу останнього ухилитися від виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару.

За таких підстав, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає такою що підлягає стягненню суму заборгованості у розмірі 144 270,00 грн. за поставлену продукцію, а висновок господарського суду щодо недоведеності отримання відповідачем спірного товару помилковим, таким, що не відповідає матеріалам справи, тому на підставі п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України рішення суду підлягає скасуванню в цій частині.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних, нарахованих на суму боргу у розмірі 9 187,75 грн. та 3% річних у розмірі 8 206,18 грн., судова колегія вважає, що вони не підлягають стягненню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вбачається, що позивачем зроблено розрахунки інфляційних та 3% річних окремо по кожній накладній починаючи з 2010 року, тоді як вимога про оплату суми боргу була надіслана відповідачу лише 09.08.2012р.

За таких підстав, оскільки наданий відповідачем розрахунок в частині нарахування інфляційних та 3% річних спростовується матеріалами справи, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, а висновок суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог є законним та обґрунтованим.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 27.11.2012 р. у справі №5006/44/70/2012 слід скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 144 270,00 грн., а також розподілу судових витрат через невідповідність висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справ.

В скасованій частині слід прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 144 270,00 грн.

В іншій частині рішення господарського суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позовної заяви слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2 885,39 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1 442,71 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Донецьк задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 27.11.2012 р. у справі №5006/44/70/2012 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вариант", м. Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 144 270,00 грн.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 27.11.2012 р. у справі №5006/44/70/2012 - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вариант", м. Донецьк (83114, м.Донецьк, вул. Щорса, 104, ЄДРПОУ 24453462) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Донецьк (юридична адреса: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2 885,39 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1 442,71 грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуюча Стойка О.В.

Судді Діброва Г.І.

Чернота Л.Ф.

Надр.5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3. до справи

4. ДАГС

5. ГС