Рішення

від 21.03.2013 по справі 902/212/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 березня 2013 р. Справа № 902/212/13-г

Провадження № 18/902/18/13

за позовом : Заступника прокурора м. Вінниці (21021, м. Вінниця, вул. Ватутіна, 10) в інтересах держави в особі Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 13)

до : Закритого акціонерного товариства "РБУ-5" (21100, м. Вінниця, вул. Айвазовського, 4)

про стягнення 59608,11 грн. заборгованості

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді Маслія І.В.

Секретар судового засідання Василишена Н.О.

Представники сторін:

прокурор Рудніцька І.В., посвідчення № 007077 від 01.10.12 р.

позивача : Клімішена О.М., довіреність № 02/418 від 26.02.13 р.;

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Заступник прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» (далі позивач) звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до Закритого акціонерного товариства «РБУ-5» (далі відповідач), в якому просив стягнути з відповідача 59 608,11 грн. з яких: 51 751,73 грн. - заборгованість за надані послуги з теплопостачання; 2920,84 - 3% річних; 3 529,72 - інфляційних втрат та 1405,82 грн. - пені.

Ухвалою від 08.02.2013 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 05.03.2013 року.

05.03.2013 року ухвалою відкладено розгляд справи на 21.03.13 року в зв'язку з неявкою представника відповідача.

В судове засідання 21.03.2013 року з'явились прокурор та представник позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, представника в судове засідання не направив, витребуваних судом документів та письмових пояснень не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та у встановленому законом порядку, ухвали направлені на адресу відповідача вказану в позовній заяві та відповідає адресі яка вказана в довідці з ЄДР, конверт з ухвалою повернувся до суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

З урахуванням ст. 64 ч.1 ГПК України та п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вважається, що ухвала вручена відповідачу належним чином. Отже, судом вчинено усі можливі дії для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. За таких обставин, суд ухвалив про розгляд справи у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України .

Прокурор та представник позивача підтримали викладені в позовній заяві обставини та просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.

01 листопада 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді № 102 (в подальшому Договір), відповідно до умов якого, а саме п 1.1. Договору, постачальник (позивач) бере на себе зобов'язання продавати та постачати споживачу (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в договірних обсягах та з параметрами теплоносія на вході мереж споживача які відповідають температурному графіку теплової мережі, а відповідач зобов'язувався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в установлені договором терміни.

Відповідно до умов Договору за період з червня 2010 року по січень 2013 року позивач здійснив постачання теплової енергії на загальну суму 51 751,73 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт наявних в матеріалах справи (а.с. 28-45), які відповідно до п. 6.5. та 6.6. Договору є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Відповідач за поставлену теплову енергію не розрахувався.

Станом на день розгляду справи відповідач заборгував позивачу 51 751,73 грн. за послуги теплопостачання.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо надання послуг, за якими згідно зі ст. 901 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На підставі викладеного, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у сумі 51 751,73 грн. судом визнані обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 1405,82 грн. - пені; 2 920,84 грн. - 3% річних та 3 529,72 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.3.4. Договору у разі порушення строків оплати замовник сплачує пеню в розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Даний відсоток суперечить ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» де зазначено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Позивач при нарахуванні пені врахував положення вище зазначеного закону та здійснив розрахунок в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення за шість місяців.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення 1 405,82 грн. - пені підлягають задоволенню частково в сумі 1 399,63 грн. відповідно до розрахунку, здійсненого судом на підставі ст. 625 ЦК України та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням

встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги в частині стягнення 3 529,72 грн. - індексу інфляції та 2 920,84 грн. - 3% річних, підлягають задоволенню як такі що не суперечать діючому законодавству.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з положеннями ст.49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4-3 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «РБУ-5» (21100, м. Вінниця, вул.. Айвазовського, 4 код 03329309) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» (21100, м. Вінниця, вул.. 600-річчя, 13, код 33126849) 51 751,73 грн. - заборгованості за спожиту теплову енергію; 2 920,84 грн. - 3% річних; 3 529,72 грн. - індексу інфляції; 1 399,63 грн. - пені.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «РБУ-5» (21100, м. Вінниця, вул.. Айвазовського, 4 код 03329309) до спеціального фонду Державного бюджету України 1720,32 грн. - судового збору.

В частині стягнення 6,19 грн. - пені відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити згідно переліку.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 22 березня 2013 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 13)

3 - відповідачу (21100, м. Вінниця, вул. Айвазовського, 4)