Ухвала

від 21.03.2013 по справі 908/993/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

21.03.13 Справа № 908/993/13

Суддя Місюра Людмила Сергіївна, розглянувши матеріали

За позовом Комунального підприємства „Дніпрорудненський міський ринок" Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області (71630, м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, вул. Леніна, буд. 2)

До Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (71630, АДРЕСА_1)

Про зобов'язання відповідача звільнити частину земельної ділянки

В с т а н о в и в:

Позовна заява вих. № 88 від 18.03.2013 року, яка датована 25.02.2013р. (на четвертій сторінці позову), підлягає поверненню відповідно до п. п. 3 та 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у зв'язку з тим, що у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не вказано доказів, які підтверджують викладені в заяві обставини, а також не надано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до положень п. 5 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов, …, законодавство, на підставі якого подається позов …

В наданій до суду позовній заяві позивач просить зобов'язати відповідача звільнити частину земельної ділянки у вигляді торгівельного місця площею 15 кв. м., розташовану по АДРЕСА_2.

Для виконання судового рішення за такими вимогами виконавчій службі необхідно знати яку саме земельну ділянку слід звільнити.

Однак, у позовній заяві не вказане конкретне (точне) місцезнаходження частини земельної ділянки площею 15 кв. м., який відповідач повинен звільнити. Тобто, у позові не зазначено конкретне місцезнаходження спірної земельної ділянки площею 15 кв. м. на земельній ділянці загальною площею 1,3370 га, яка надана позивачу в оренду, не вказані індивідуальні ознаки конкретної земельної ділянки.

Також, у позовній заяві не зазначено, яким чином відповідач повинен звільнити земельну ділянку, чи то прибрати торговий павільйон із спірної земельної ділянки за межі ринку, чи то звільнити торговий павільйон відповідачу від власної присутності.

Відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, подання позовної заяви, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви, є підставою для повернення позовної заяви.

Вказана правова позиція викладена в п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р.

Крім того, позивачем не було надано належних доказів направлення позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу.

Статтями 54 та 57 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї. Зокрема, пунктом 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів .

Статтею 56 ГПК України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення .

Позивачем в якості доказів направлення відповідачу позовної заяви з додатками, яка надійшла до господарського суду 20.03.2013 року, були надані суду оригінали фіскального чеку № 7839 від 07.03.2013 року та опису вкладення у цінний лист від 07.03.2013 року.

Однак, позивач вже звертався до господарського суду із позовною заявою до відповідача про зобов'язання звільнити частину земельної ділянки, яка надійшла до господарського суду 11.03.2013р.

Ухвалою від 12.03.2013 року позовна заява позивача та додані до позову документи були повернуті позивачу без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України (суддя Соловйов В.М.).

При цьому, при зверненні з позовом до суду 11.03.2013 року в якості доказу направлення позовної заяви відповідачу позивачем були надані суду оригінали фіскального чеку № 7839 від 07.03.2013 року та опису вкладення у цінний лист від 07.03.2013 року.

Ксерокопія позовної заяви позивача, що була подана 11.03.2013 року, фіскального чеку і опису вкладення щодо направлення позову відповідачу - наявні у господарського суду.

20.03.2013 року позивач повторно звернувся до господарського суду з новою позовною заявою за вих. № 88 від 18.03 .2013 року , але як доказ направлення цього варіанту позову позивач теж надав оригінали фіскального чеку № 7839 від 07.03 .2013р. та опису вкладення у цінний лист від 07.03.2013 року.

Однак, позовна заява від 18.03.2013 року не могла бути направлена 07.03.2013р.

Вказаний вище фіскальний чек № 7839 від 07.03.2013 року свідчить про факт здійснення направлення 07.03.2013 року на адресу відповідача певної кореспонденції.

Наданий суду оригінал опису вкладення у цінний лист від 07.03.2013 року свідчать про факт направлення відповідачу позовної заяви взагалі без зазначення реквізитів (номеру та дати) .

Доказів направлення відповідачу позовної заяви № 88 від 18 .03.2013р. та доданих до цього позову документів - суду не було надано.

Повернення позовної заяви на підставі статті 63 ГПК України не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. п. 3 та 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву повернути позивачу.

Додаток : позовні матеріали на 26 (двадцяти шести) аркушах, у т.ч. оригінали: позовної заяви вих. № 88 від 18.03.2013 року на двох аркушах, платіжного доручення № 54 від 27.02.2013 року, фіскального чеку № 7839 від 07.03.2013 року, опису вкладення у цінний лист від 07.03.2013 року.

Суддя Л.С. Місюра