Рішення

від 19.03.2013 по справі 904/1342/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.03.13р. Справа № 904/1342/13-г За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОД-ІНВЕСТ", м. Кіровоград

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРДИС", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 74 717 грн. 90 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Круглякова Ю.С. -представник, дов. від 08.01.2013р. №7;

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належними чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 74 717 грн. 90 коп., що складає: 73 709 грн. 30 коп. - заборгованості за товар, проданий відповідно до умов договору від 19.01.2011р. про поставку товару та 1 008 грн. 60 коп. - пені.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належними чином.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.01.2011р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОД-ІНВЕСТ", як продавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "АРДИС", як покупцем, було укладено договір №41 про поставки товару (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов'язується продати за період: щомісячно кондитерські вироби (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

Згідно пункту 1.2 Договору продавець продає покупцю товар, згідно даного договору; продавець є власником торговельних марок; торговельні марки продавця використовуються покупцем тільки на користь продавця.

Кількість, асортимент та ціна товару узгоджується сторонами та відображаються в накладних на товар (пункт 1.3 Договору).

Згідно пункту 11.1 Договору він вступає в силу з 19.01.2011р. та діє до 31.12.2011р.; пролонгація договору оформлюється у письмовій формі.

В подальшому додатковою угодою від 03.01.2012р. №1 до Договору сторони погодились продовжити строк дії Договору від 19.01.2011р. №41 до 31.12.2012р., з наступною пролонгацією, діючою невизначену кількість разів, до тих пір, поки одна із сторін не виявить бажання розірвати договір, про що письмово сповістить іншу сторону не менше, ніж за 20-ть календарних днів.

Як вбачається на виконання умов Договору позивачем було продано відповідачу товар на загальну суму 87 444 грн. 99 коп., що підтверджується видатковою накладною від 23.11.2012р. №РН-0000816 на суму 15 894 грн. 56 коп. та довіреністю від 23.11.2012р. №118, видатковою накладною від 03.12.2012р. №РН-0000838 на суму 15 982 грн. 84 коп. та довіреністю від 03.12.2012р., видатковою накладною від 11.12.2012р. №РН-0000863 на суму 18 086 грн. 96 коп. та довіреністю від 11.12.2012р. №1209, а також видатковою накладною від 21.12.2012р. №РН-0000881 на суму 37 480 грн. 63 коп. та довіреністю від 21.12.2012р. №1222.

Згідно з пунктом 4.2 Договору (у редакції додаткової угоди від 22.02.2012р. №2 до Договору) повну оплату за кожну партію товару покупець зобов'язаний сплатити продавцю незалежно від реалізації протягом 25-ти календарних днів з моменту передачі товару на складі покупця.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, строк оплати за Договором вважається таким, що настав.

Як вбачається відповідачем було частково сплачено за товар у розмірі 5 894 грн. 56 коп. та частково повернуто товар на суму 7 841 грн. 13 коп., про що свідчать накладна від 31.01.2013р. №2062 на повернення на суму 5 267 грн. 01 коп., накладна від 31.01.2013р. №2063 на повернення на суму 880 грн. 05 коп., від 31.01.2013р. №2065 на повернення на суму 565 грн. 47 коп., від 31.01.2013р. №2064 на повернення на суму 1 128 грн. 60 коп.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 73 709 грн. 30 коп.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У пункті 7.1 Договору сторони погодили, що за порушення строків оплати товару (продукції) покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, установленої на період, за який нараховується пеня, нарахована на суму простроченого платежу за кожний день прострочки.

Отже, пеня після перерахунку становить 1 005 грн. 44 коп. (з 19.12.2012р. по 08.02.2013р.).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача у повній сумі, оскільки з вини відповідача спір доведено до суду.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРДИС" (50048, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Тягова підстанція, 18; ідентифікаційний код 36876681) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОД-ІНВЕСТ" (25014, м. Кіровоград, вул. Мурманська, 31В; ідентифікаційний код 30386978) 73 709 грн. 30 коп. - заборгованості, 1 005 грн. 44 коп. - пені та 1 720 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„21„ березня 2013р.