Рішення

від 19.03.2013 по справі 910/408/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/408/13 19.03.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Пресс"

до Фізичної особи-підприємця Терентьєва Андрія Миколайовича

про стягнення 331925,06 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Пустовіт А.С. (дов. №26/02 від 26.02.2013р.)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 19.03.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Топ Пресс" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Терентьєва Андрія Миколайовича (далі за текстом - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 331925, 06 грн. за договором постачання періодичних видань № 20/01/09 від 20.01.2009 року, з яких 328900, 99 грн. основного боргу, 1982,54 грн. пені, 383,72 грн. 3% річних, 657,81 грн. інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/408/13, розгляд справи призначено на 26.02.2013 року.

Ухвалою 26.02.2013 року строк розгляду справи № 910/408/13 продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 19.03.2013 року, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, невиконанням сторонами вимог суду.

19.03.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано документи по справі та заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача 403138,72 грн. основної заборгованості за договором №20/01/09 про постачання періодичних видань від 20.01.2009 року, а також витрати, понесені позивачем за сплату судового збору.

Відповідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Судом прийнято заяву про збільшення позовних вимог від 19.03.13 року відповідно до ст. 22 ГПК України.

В судове засідання 19.03.2013 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 26.02.2013 року не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до витягу з ЄДРПОУ № 12976647 від 28.02.2013 року. Через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва 19.03.2013 року відповідачем подано пояснення на позов, відповідно до яких він підтверджує факт отримання товару по накладним, зазначеним позивачем у позовній заяві.

Представником позивача надано усні пояснення по справі, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Надано оригінали документів доданих до позовної заяви для огляду в судовому засіданні.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Топ Пресс» (далі по тексту - Позивач, Постачальник, Продавець) та Фізичною особою-підприємством Терентьєвим Андрієм Миколайовичем (далі по тексту - Відповідач, Споживач, Покупець) укладено договір № 20/01/09 про постачання періодичних видань (далі - договір).

Відповідно п. 1.1. договору продавець, на підставі заявки покупця зобов'язався передати у власність покупця періодичні видання журнали, а саме асортимент, кількість, ціна яких визначена у видаткових накладних до договору, що надані продавцем та являють собою невід'ємну частину даного договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

Згідно п. 2.2. договору продавець зобов'язався поставити товар покупцеві протягом 5-ти банківських днів із дня отримання замовлення покупця.

Відповідно до п. 3.2. договору вартість товару вказується в видаткових накладних, що є невід'ємною частиною договору і діє на момент відвантаження товару, ціни включають вартість товару, тари, упакування й маркування, ПДВ. Транспортні витрати також включені в вартість товару.

Відповідно п. 3.3. договору покупець оплачує суму, зазначену в накладній протягом 3-х днів з моменту поставки товару , шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок продавця. Пункт 4.2. договору встановлює, що поставка вважається виконаною якщо місце поставки склад постачальника - коли товар завантажено на транспортний засіб перевізника, визначеного покупцем або іншої особи що діє від імені покупця. Вивіз товару зі складу покупця здійснюється покупцем за власний рахунок.

Відповідно п. 4.5. постачання товару і його прийняття оформлюється в накладній на відвантаження товару, що підписується уповноваженими представниками сторін.

Згідно п. 5.2. у випадку порушення постачальником обумовлених сторонами строків поставки постачальник за вимогою покупця повинен сплатити покупцеві пеню в розмірі 0,5 % від вартості недопоставленого товару за кожний день прострочення поставки товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який платиться пеня. Виплата пені не звільняє постачальника від виконання своїх зобов'язань за договором.

За твердженням позивача на час подання позовної заяви відповідачем не було сплачено борг. Факт заборгованості відповідача, крім акта звірки, підтверджено видатковими накладними за час дії договору.

В заяві про збільшення позовних вимог, позивач зазначив, що при подачі позовної заяви не правильно розраховано загальну заборгованість відповідача, а саме при розрахунку заборгованості помилково враховувався акт звірки розрахунків від 15.02.2012 року, а не акт звірки розрахунків від 15.03.2013 року, за яким борг відповідача перед позивачем складає - 403 138, 72 грн. А тому, позивач в заяві про збільшення позовних вимог просить стягнути з відповідача 403138, 72 грн. основної заборгованості, замість раніше вказаної суми у розмірі - 328900, 99 грн. За твердженням позивача на час подання позовної заяви, загальний борг відповідача перед позивачем складає 403138, 72 грн. При цьому, позивач не заявляє позовних вимог про стягнення неустойки, 3% річних та інфляційних витрат.

Відповідач в свою чергу в письмових поясненнях визнав основний борг у розмірі 403 138, 72 грн., але у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем відповідача не надав гарантії сплати боргу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Пресс» підлягають повному задоволенню з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір № 20/01/09 від 20.01.2009 року між сторонами про постачання періодичних видань є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, на виконання умов договору № 20/01/09 від 20.01.2009 року, відповідно до видаткових накладних № ТП-РН-000011936 від 31.01.2009 року, № ТП-РН-000011937 від 31.01.2009 року, № ТП-РН-000012399 від 28.02.2009 року, № ТП-РН-000012400 від 28.02.2009 року, № ТП-РН-000012821 від 31.03.2009 року, № ТП-РН-000012822 від 31.03.2009 року, № ТП-РН-000013100 від 30.04.2009 року, № ТП-РН-000013101 від 30.04.2009 року, № ТП-РН-000013412 від 31.05.2009 року, № ТП-РН-000013417 від 31.05.2009 року, № ТП-РН-000013633 від 30.06.2009 року, № ТП-РН-000013634 від 30.06.2009 року, № ТП-РН-000013863 від 31.07.2009 року, № ТП-РН-000013871 від 31.07.2013 року, № ТП-РН-000014046 від 31.08.2009 року позивач виконав зобов'язання за договором про постачання періодичних видань, відповідач свої зобов'язання за договором виконав не повністю, в зв'язку з чим у нього виникла основна заборгованість в розмірі 403138, 72 грн., що підтверджує також акт звіряння взаєморозрахунків за період з 31.01.2009 року по 15.03.2013 року.

Відповідно до умов договору № 20/01/09 від 20.01.2009 року відповідач не сплатив за поставлений товар. Доказів сплати заборгованості за несплату відповідачем та позивачем не надано.

Відповідач у письмових поясненнях визнав основний борг у розмірі 403138, 72 грн., але не надав гарантії сплати боргу у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем.

Судом встановлено, що основний борг відповідача перед позивачем становить 403138, 72 грн.

Отже, станом на момент розгляду справи (21.03.2013 р.), загальний борг відповідача перед позивачем складає 403138, 72 грн. Доказів сплати якого відповідачем суду не надано.

Позивачем умови договору на постачання періодичних видань № 20/01/09 від 20.01.2009 року виконані в повному обсязі. Відповідач в свою чергу визнав заборгованість, але не надав гарантії її погашення.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 403138, 72 грн. основного боргу відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором № 20/01/09 від 20.01.2009 року в сумі 403138, 72 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати за поставлений товар у відповідності до умов договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 403138, 72 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Пресс" підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Терентьєва Андрія Миколайовича (м. Київ, 01042, вул. Чигоріна, 49, кв. 65, код ЄДРПОУ - 20020536475, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Пресс» (54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів 61, оф. 6, код ЄДРПОУ - 22439587) 403 138 (чотириста три тисячі сто тридцять вісім) грн. 72 коп., 8062 (вісім тисяч шістдесят дві) грн. 79 коп. судових витрат.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.03.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко