Постанова

від 19.03.2013 по справі 805/2420/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 р. Справа №805/2420/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Христофорова А.Б.

при секретарі - Сапєгіній А.Г.,

за участю:

представника позивача - не з'явився,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про стягнення простроченої заборгованості у розмірі 4528,31 гривень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Донецьке обласне відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, звернулось до суду з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про стягнення простроченої заборгованості у розмірі 4528,31 гривень.

В обґрунтування позову вказав, що Закрите акціонерне товариство «Українська будівельна компанія» зареєстрована у Київській районній виконавчий дирекції м. Донецька Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, як страхувальник, з 11.05.2002 року.

Згідно з даними звіту відповідача за формою Ф4-ФСС з ТВП за 2010 рік сума простроченої заборгованості перед органом Фонду складає 4528,31 гривень та на момент подання позовної заяви не погашена.

Згідно п. 2, п. 4 ч.2 ст.27 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням" від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (Далі,- Закон № 2240-ІІІ) страхувальник зобов'язаний, зокрема:

нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески;

вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.

Страховими внесками відповідно до п.10 ст.2 Закону України № 2240 є відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Згідно з абз. 2 ч.1 ст. 23 Закону України № 2240-ІІІ,- перерахування страхових внесків до Фонду здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць-у день встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Вказує, що оскільки відповідач після надання звіту за 2010 рік, жодного разу не надав звіт за формою Ф-4-ФСС з ТВП, то сума заборгованості відповідача перед фондом становить 4528,31 гривень.

Зазначає, що дії відповідача щодо несвоєчасного перерахування страхових внесків до Фонду ускладнюють реалізацію конституційного права працівників на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за Законом № 2240-ІІІ.

В обґрунтування позову також посилається на ст. 46 Конституції України, ч.2 ст. 30 ЗУ № 2240-ІІІ.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, згідно до якої просив розглянути справу без його участі.

З огляду на те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів, що стосуються спірних правовідносин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутність представника позивача на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не надавав, причини неявки до суду не повідомив.

З огляду на те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів, що стосуються спірних правовідносин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутність відповідача на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач - Донецьке обласне відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, згідно свідоцтва про державну реєстрацію виданого виконавчим комітетом Донецької міської ради від 26.06.2001 року, є суб'єктом владних повноважень, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Донецьке обласне відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в даних спірних правовідносинах, що склалися здійснюють повноваження покладені на нього Законом № 2240-ІІІ від 18.01.2001.

Відповідач,- Закрите акціонерне товариство «Українська будівельна компанія» (83018, м.Донецьк, вул. Орбіти, 13, ЄДРПОУ 32002517), є юридичною особою, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач Закрите акціонерне товариство «Українська будівельна компанія» зареєстрована у Київській районній виконавчий дирекції м. Донецька Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, як страхувальник, з 11.05.2002 року (а.с.6).

Згідно п. 7 розділу УІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»,- Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Згідно до абз. 2 ч. 2 ст. 30 Закону України № 2240-ІІІ,- строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Відповідачем був наданий Фонду звіт за 2010 рік про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за формою Ф-4ФССзТВП, де вбачається сума простроченої заборгованості перед позивачем у розмірі 4528,31 гривень (а.с.7).

Відповідно до ст. 14 основ Законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР,- страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Відповідно до ст. 9 Закону № 2240-ІІІ,- Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Відповідно до ст. 22 Закону 2240-ІІІ,- платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи.

Страховими внесками відповідно до п.10 ст.2 Закону України № 2240 є відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Згідно з абз. 2 ч.1 ст. 23 Закону України № 2240-ІІІ,- перерахування страхових внесків до Фонду здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць-у день встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Згідно п. 2, п. 4 ч.2 ст.27 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням" від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (Далі,- Закон № 2240-ІІІ) страхувальник зобов'язаний, зокрема:

нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески;

вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.

Відповідно до Методичних рекомендацій по заповненню звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, за формою Ф4-ФСС з ТВП та додатка до нього за формою Ф14, затверджених постановою Правління Фонду від 18.05.06 № 48, якщо страхувальник не надає звіти органу Фонду, то сума заборгованості, яка не знайшла свого відображення в рядках 1-4 розділу У звіту, та невияснена заборгованість за страхувальником попередніх періодів при умові ненадання звітів органу Фонду, та у інших випадках, переходить у рядок 5 розділу У Звіту «Інша заборгованість».

Як встановлено у судовому засіданні відповідач, після надання звіту за 2010 рік, жодного разу не надавав звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП.

Таким чином заборгованість відповідача перед Фондом становить 4528,31 гривень та станом на момент розгляду справи не погашена.

Згідно з ч.1 ст. 50 Закону № 2240-ІІІ, матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», страховик має право здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Пунктом 2 частини другої статті 45 цього Закону передбачено обов'язок роботодавця як страхувальника своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

Частиною першою статті 46 цього Закону встановлено, що Фонд провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.

Відповідно до частини другої статті 52 Закону за прострочення сплати страхового внеску до Фонду із страхувальника стягується пеня згідно із законодавством.

Відповідно до ч.2 ст. 30 Закону № 2240-ІІІ не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Безпосередньо порядок обчислення і сплати страхових внесків до Фонду, обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності визначає Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Інструкція), затверджена постановою правління Фонду від 20.04.2001 № 12.

Відповідно до підпункту 4.12 Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» (затв. Постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань № 36 від 12.07.2007),- страхові внески сплачуються: страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

У разі виплати заробітної плати за першу половину місяця страхувальник одночасно з одержанням зазначених сум сплачує страхові внески, нараховані на суму цих виплат.

При проведенні оплати праці з готівкової виручки чи в натуральній формі платники страхових внесків не пізніше наступного дня після здійснення виплат подають до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

У відповідності до п. 5.1 цієї Інструкції,- не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про стягнення простроченої заборгованості у розмірі 4528,31 гривень, - задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» (83018, м. Донецьк, вул. Орбіти, 13, ЄДРПОУ 32002517) на користь Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності недоїмку зі сплати страхових внесків у розмірі 4528,31 гривень (чотири тисячі п'ятсот двадцять одна гривень) 31 коп. на транзитний рахунок Центральної міжрайонної виконавчої дирекції у м. Донецьку Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 25609160985001 у ПАТ КБ «Надра», м. Київ, Центр, ЄДРПОУ 35237640, МФО 380764.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 19 березня 2013 року.

Повний текст постанови складений 24 березня 2013 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.