Ухвала

від 21.03.2013 по справі 36/407-07(а23/267)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2013 року м. Київ К/9991/8423/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі -Північна МДПІ)

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2007

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2010

у справі № 36/407-07 (А23/267)

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

до Північної МДПІ

про скасування рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про скасування рішення Північної МДПІ від 01.06.2006 № 3140002382360/0/9725 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно з яким СПД ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 8525 грн.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2007 позов задоволено частково; оспорюване рішення скасоване в частині накладення на позивача штрафу в розмірі 8185 грн.; в решті позову відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду названу постанову залишено без змін.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Північна МДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові акти попередніх інстанцій, посилаючись на невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи та положенням Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Північною МДПІ було проведено перевірку належної позивачеві букмекерської контори щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. За наслідками цієї перевірки податковим органом складено акт від 30.05.2006 № 04830225/0233, в якому зафіксовано порушення позивачем пунктів 1, 2, 9, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:

невиконання позивачем друку фіскального звітного чека (Z-звіту) за 29.05.2006;

проведення розрахункової операції на суму 1500 грн. без використання РРО та без видачі розрахункового документа встановленого зразка;

проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування назви та ціни послуги;

порушення законодавчо встановленого порядку розміщення торгового патенту.

Наведені обставини стали підставою для застосування до позивача 8525 грн. штрафних санкцій за оспорюваним рішенням.

Приймаючи рішення про часткове задоволення даного позову, попередні судові інстанції виходили з того, що факти вчинення СПД ОСОБА_1 викладених в акті перевірки порушень правил здійснення розрахункових операцій підтверджуються лише частково.

Так, згідно зі статтею 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1);

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (пункт 2).

Як встановили суди за наслідками дослідження наявних у справі доказів, операції з прийняття гральних ставок на загальну суму 1500 грн. були проведені позивачем 30.05.2006 через касовий апарат типу Samsung ER 350F-UF01, що підтверджується розрахунковими документами (чеками): № 5590 на суму 1000 грн., оформленим о 16 год. 19 хв., № 5591 на суму 250 грн., виданим о 16 год. 20 хв., та № 5592 на суму 250 грн., виданим о 16 год. 22 хв. Часова різниця у годину між часом фактичного здійснення цих операцій та часом, зазначеним у названих розрахункових документах, була пояснена позивачем особливістю годинникового механізму РРО, який не забезпечує автоматичного переходу на літній час.

А відтак суди об'єктивно розцінили наведені обставини та докази як належне спростування доводів Північної МДПІ щодо порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 статті 3 названого Закону.

Судами також було встановлено наявність на час проведення перевірки торгового патенту у позивача (що, до речі, відображено і в акті перевірки); будь-яких доказів розміщення цього патенту з порушенням законодавчо встановлених вимог податковим органом не подано.

У той же час, як зазначили суди, СПД ОСОБА_1 ані під час проведення перевірки, ані в ході судового розгляду справи не представлено оригіналу чи копії фіскального звітного чека за 29.05.2006, що підтверджує факт невиконання позивачем вимог пункт 9 статті 3 Закону відносно щоденного друку на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальних звітних чеків і забезпечення їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій, та обумовлює правомірність застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 340 грн. в порядку пункту 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Оскільки висновки судів відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам спору, установленим на підставі повного та об'єктивного дослідження доказів у справі, то процесуальних підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали окружного і апеляційного адміністративних судів зі спору не вбачається.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області відхилити.

2. Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2010 у справі № 36/407-07 (А23/267) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко