Рішення

від 14.03.2013 по справі 9/131-12/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2013 р. Справа № 9/131-12/25

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА",

36039, Полтавська область, м. Полтава, Октябрський район, вул. Фрунзе, 57

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ КРИЕЙТИД",

08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка,

вул. Білогородська, 51, корпус 5, офіс 14

про стягнення 13 310,50 грн.

за участю представників:

позивача - Супрун В.П. (довіреність від 11.06.2013);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ КРИЕЙТИД" (далі - відповідач) про стягнення 13 310,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за послуги, що отримані відповідно до договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 02.04.2012 № 21553.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.12.2012 порушено провадження у справі.

На підставі розпорядження голови господарського суду Київської області від 07.02.2013 № 33 - АР проведено повторний автоматизований розподіл справ та справу № 9/131-12/25 передано до розгляду судді Саванчук С.О.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 2414 від 08.02.2013) відповідачем подано докази часткової сплати заборгованості у розмірі 3 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.02.2013 справу № 9/131-12 прийнято до провадження, присвоєно № 9/131-12/25 та призначено до розгляду на 28.02.2013.

У судове засідання 28.02.2013 представник відповідача не з'явився, розгляд справи відкладено на 14.03.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 4568 від 14.03.2013) позивачем подано письмові пояснення про визнання коштів, що перераховані відповідачем у розмірі 3 000,00 грн., в рахунок заявленої до стягнення заборгованості.

У судовому засіданні 14.03.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги в розмірі 10 310,50 грн. та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідач відзив на позов не подав, у судові засідання представника не направив, проте, підтвердив сплату частини заявленої до стягнення заборгованості, у розмірі 3 000,00 грн., надавши до матеріалів справи платіжні доручення від 22.11.2012 № 1977 на суму 300,00 грн. та від 26.11.2012 № 1990 на суму 2 700,00 грн.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.03.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТ КРИЕЙТИД" (далі - замовник) укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 02.04.2012 № 21553 (далі - Договір), за умовами якого виконавець надає транспортно-експедиторські послуги замовнику, згідно його замовлення та товарно-транспортної накладної на умовах, що вказані у Договорі (пункт 1.1. Договору).

Оплата вартості наданих послуг з перевезення вантажів відбувається за діючими у виконавця тарифами, шляхом внесення замовником на рахунок виконавця плати у розмірі 100% від вартості наданих послуг, після виконання замовлення, протягом 2-х днів (пункт 5.1. Договору).

Відповідно до пункту 5.1.1. Договору, замовник протягом 2 робочих днів підписує надані виконавцем 2 примірники Акта надання послуг та повертає виконавцю 1 примірник підписаного Акта або надає виконавцю письмову мотивовану відмову, не пізніше 1 робочого дня, з дня отримання Акта від виконавця.

Згідно пункту 5.2. Договору, оплата виставленого виконавцем рахунку-фактури за надані послуги, в порядку, визначеному пунктом 5.1. Договору, здійснюється шляхом внесення замовником вказаної в рахунку-фактурі суми протягом 2 банківських днів з дня отримання рахунку-фактури, на поточний рахунок виконавця.

Строк дії Договору встановлюється з дати його підписання сторонами по 31.12.2011 (пункт 8.1 Договору).

Якщо за 15 днів до закінчення строку дії Договору, жодна із сторін не попередить про його закінчення (розірвання), то він вважається пролонгованим на той же самий строк і на тих же самих умовах (пункт 8.3. Договору).

Відповідно до матеріалів справи, судом встановлено, що Договір пролонговано на той же самий строк і на тих же самих умовах до 31.12.2012, на підставі пункту 8.3. Договору.

На виконання умов Договору, позивач надав відповідачу послуги, а відповідач вказані послуги отримав на загальну суму 13 310,50 грн., що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (послуг) від 31.05.2012 № НП/2-0020545 на суму 13 310,50 грн., що підписаний у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток. До матеріалів справи долучена копія Акту здачі-прийняття робіт (послуг).

Разом з тим, до матеріалів справи надано копії товарно-транспортних накладних (Т. 1, а.с. № 7, 13) як доказів надання позивачем послуг відповідачеві, у відповідності до пункту 1.1. Договору.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача перед позивачем грошового зобов'язання, строк виконання якого настав.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 2414 від 08.02.2013) відповідачем подано докази часткової сплати заборгованості у розмірі 3 000,00 грн. - платіжні доручення від 22.11.2012 № 1977 на суму 300,00 грн. та від 26.11.2012 № 1990 на суму 2 700,00 грн.

Крім того, про включення цих коштів до суми заборгованості, стягнення якої входить до позовних вимог у справі, стверджує позивач у письмових поясненнях, що надані ним до матеріалів справи.

З огляду на вищевказані платіжні доручення, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості, слід відмовити у частині 3 000,00 грн., що заявлені до стягнення безпідставно, оскільки дана сума боргу сплачена відповідачем 22.11.2012 та 26.11.2012, тобто, до порушення провадження у справі ухвалою господарського суду Київської області від 24.12.2012.

При вирішенні даного питання, судом враховано правову позицію пленуму Вищого господарського суду України, що викладена в абзаці 3 пункту 4.4. постанови від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» про те, що припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

За таких обставин, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 10 310,50 грн. - різниця між загальною вартістю наданих послуг та перерахованими коштами.

Відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України, господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: товарно-транспортні накладні (Т. 1, а.с. №№ 7, 13), Акт здачі-прийняття робіт (послуг) від 31.05.2012 № НП/2-0020545 - у якості письмових доказів передачі товару позивачем та прийняття товару уповноваженою особою відповідача, платіжні доручення від 22.11.2012 № 1977 та від 26.11.2012 № 1990 - у якості письмових доказів часткової оплати відповідачем отриманих послуг.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор (транспортний експедитор) - це суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Стаття 8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлює, що експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначених у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.

Відповідно до статті 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу; договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в тому числі виконання митних формальностей тощо.

Зважаючи на викладене, транспортне експедирування є видом господарської діяльності, спрямованої на організацію процесу перевезення вантажів. Експедитор є таким суб'єктом господарювання, функціональне призначення якого полягає в організації та сприянні здійсненню процесу перевезення вантажів. Транспортне експедирування, як вид господарської діяльності, не може розглядатися окремо від перевезення. Це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях. Саме вказане дає підстави розглядати його допоміжним щодо перевезення видом діяльності. Відтак, кожна послуга, що надається експедитором клієнту, по суті, є транспортною послугою.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З огляду на викладене, наявні в матеріалах справи письмові докази та положення укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 13 310,50 грн. боргу з оплати наданих послуг підлягає частковому задоволенню в сумі 10 310,50 грн., яка є доведеною та обґрунтованою.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 609,50 грн., відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 66 - 68, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ КРИЕЙТИД" (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Білогородська, 51, корпус 5, офіс 14, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36964086) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА" (36039, Полтавська область, м. Полтава, Октябрський район, вул. Фрунзе, 57, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31316718) 10 310 (десять тисяч триста десять) грн. 50 коп. основної заборгованості та 1 246 (одна тисяча двісті сорок шість) грн. 74 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 19.03.2013.

Суддя С.О. Саванчук