Ухвала

від 21.03.2013 по справі 2а-9743/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-9743/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Іконнікова О.Ю., Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Андріюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Світ ТВ» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ ТВ» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі - Відповідача) у якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 06.07.2012р. № 0005632203.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників обох сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Світ ТВ».

За результатами даної перевірки 15.06.2012 року, співробітниками Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було складено Акт №382/22-3/33638770, яким встановлено порушення позивачем п.п 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.6 ст. 200 ПК України, та як наслідок, заниження податку на додану вартість в сумі 104 060 грн.

06.07.2012 року на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0005632203, яким у зв'язку з порушенням п.п 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.6 ст. 200 ПК України, позивачу визначено суму грошового зобов'язано з податку на додану вартість у розмірі 104 060 грн., а також застосовано штрафні санкції в розмірі 1 грн.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що між ТОВ «Світ ТВ» та ТОВ «Монтарія» зобов'язання за Договором виконувались сторонами в повному обсязі, що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), розрахунками-фактурами та податковими накладними.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що позивачу на підставі договору про створення за замовленням і подальше використання аудіовізуальних творів від 18.04.2011 року № 20/04-11 з ТОВ «Монтарія» надано відповідні послуги із створення творів (аудіовізуальні твори, тематична спрямованість яких направлена на розкриття достовірної інформації про автотранспортні засоби, новини з автосалонів, теоретичні та практичні поради з ремонту та керування автотранспортними засобами) на загальну суму 624 360,00 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 104 060 грн.), що підтверджується належним чином оформленими актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), розрахунками-фактурами та податковими накладними.

Позивач надані послуги зі створення творів оплатив повністю, в тому числі сплативши у їх ціні податок на додану вартість у розмірі 104 060 грн., що підтверджується виписками банку з відмітками про їх виконання.

З аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем п.п 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.6 ст. 200 ПК України та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на 104 060 грн., стала встановлена ним нікчемність вказаного Договору внаслідок отримання відповідачем акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 01.08.2011 року № 1760/23-04/37270391 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Монтарія».

Колегія суддів звертає увагу на те, що порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій. Факти вчинення злочину, в тому числі вигляді фіктивного підприємства, ухилення від сплати податків та підробка документів, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.

Крім того, відповідачем всупереч, ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано належних доказів на підтвердження існування вказаних обставин, по-четверте, сам по собі акт не є беззаперечним, належним та допустимим доказом даних фактів.

Якщо контрагенти по ланцюгу постачання товарів (послуг) не виконали свого зобов'язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Згідно п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактової) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п 201.4 та 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції та вважає, що правочини між ТОВ «Світ ТВ» та ТОВ «Монтарія» були укладені з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, наявність у ТОВ «Світ ТВ» та ТОВ «Монтарія» умислу на укладення вказаних домовленостей з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відповідачем не доведено, натомість судом встановлено факт здійснення відповідних господарських операцій, тому вказані правочини не можуть розглядатись як нікчемні з мотивів їх завідомої суперечності інтересам держави і суспільства.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2012 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя В.Г. Усенко

судді: Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

Ухвалу виготовлено в повному обсязі 25.03.2013р.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.