Рішення

від 18.03.2013 по справі 905/1189/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ                                     83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46                                                              Р І Ш Е Н Н Я                                                                іменем України 18.03.13 р.                                                                                Справа № 905/1189/13-г                                за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕКС-КОРН” м. Донецьк до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „ДІФЛОН”,                 м. Харків                              2. Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ „Віва Лекс” м. Донецьк про стягнення 3053,26 грн. Суддя господарського суду Донецької області        О.В.Овсяннікова             розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за участю  представників сторін: від позивача: не з'явився. від відповідачів: 1. не з'явився.                               2. не з'явився.                   Товариство з обмеженою відповідальністю „ГЕКС-КОРН”  звернулось з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДІФЛОН” та Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ „Віва Лекс” 3000,00 грн. боргу, 9,00 грн. інфляційних,               44,26 грн. річних, а всього 3053,26 грн.        В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договору ним було перераховано відповідачу-1                 3000,00 грн., але роботи він не виконав і отриману суму не повернув, тому за ним налічується борг, а за прострочку платежу – інфляційні та річні, які підлягають стягненню. У зв'язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю „ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ „Віва Лекс” (відповідач-2) виступило поручителем, згідно з договором поруки, воно має нести солідарну відповідальність з відповідачем-1.        Представник позивача у судове засідання не з'явився. Про час і місце судового засідання позивач був повідомлений належним чином.        Відповідач-1 висловив заперечення проти позову з посиланням на те, що позивач не виконав свої зобов'язання із здійснення передплати у визначеному сторонами розмірі, а тому строк для виконання замовлення в повному обсязі не настав.                Відповідач-2  відзиву по справі не надав, його представник у судове засідання не з'явився. Про час і місце судового засідання відповідач-2 був повідомлений належним чином.                 Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.        19.05.2012 р. між позивачем (Замовником) та відповідачем-1 (Виконавцем) був укладений договір № 19/05, відповідно до якого Виконавець прийняв на себе зобов'язання на умовах і у строки, передбачені договором виготовити 20000,00 шт. стаканів 0,7 л з логотипом (відформатований і нанесений малюнок), а Замовник зобов'язався прийняти і оплатити замовлення.        Строк дії договору встановлений з моменту його підписання до 31.12.2012 р.       Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.       Відповідно до п.п. 2.1 – 2.2 договора Виконавець зобов'язався виконати роботи, передбачені договором, впродовж 14 календарних днів з момента отримання 50 % передоплати.       Вартість робіт узгоджена сторонами у сумі 6200,00 грн.                                  (п. 4.1 договора)       На виконання умов договора позивачем 24.05.2012 р. було перераховано на рахунок відповідача-1 3000,00 грн., що на 100,00 грн. менше, ніж передбачено договором.       Зобов'язання за договором відповідачем-1 не були виконані, що і з'явилось підставою для звернення позивача з позовом.       Враховуючи, що 29.06.2012 р. позивачем був укладений договір поруки № 19/05 з Товариством з обмеженою відповідальністю „ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ „Віва Лекс”, який виступив поручителем за договором № 19/05 від 19.05.2012 р. (основний договір), позивач просить стягнути з відповідачів солідарно суму боргу за основним договором, а також інфляційні втрати та річні за порушення грошових зобов'язань.      Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.       Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.       Укладений сторонами основной договір від 19.05.2012 р. за правовою природою є договором підряду.       Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.       Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.       Таким чином договір підряду передбачає певні зобовязання сторін, а саме: зобовязання Виконавця виконати роботу, а Замовника – оплатити її вартість.       За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.            Згідно з умовами укладеного договору зобов'язальною стороною по оплаті робіт є позивач, а відповідач є зобов'язальною стороною щодо виконання робіт, тому відповідач не може бути платником за договором, оскільки є виконавцем робіт.       Виконавець робіт не є боржником за грошовими зобов'язаннями, а тому до нього не можуть бути застосовані правові наслідки, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України.        У зв'язку з тим, що строк дії договора закінчився, а зобов'язання за договором відповідачем-1 не виконані, позивач не позбавлений права вимагати повернення суми передоплати на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.        Вимога щодо повернення передоплати була пред'явлена 28.09.2012 р., шляхом надсилання претензії № 16/09,  але в той час строк дії договора              не закінчився.        Відповідно до ч. 4 ст. 653 Цивільного кодексу України сторони                 не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.        Пропозиція позивача щодо розірвання договору, викладена у претензії, не була прийнята відповідачем-1, а тому договір був діючим до          31.12.2012 р.        В силу ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.        В договорі від 19.05.2012 р. відсутня умова про його розірвання в односторонньому порядку.        Стосовно вимог позивача до відповідача – 2 суд зазначає наступне.        За договором поруки від 29.06.2012 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ „Віва Лекс” (Поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ГЕКС-КОРН” (Кредитор), Поручитель поручився перед Кредитором за виконання обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю „ДІФЛОН” за основним договором від 19.05.2012 р. № 19/05.        У п. 4.2 договора поруки сторони обумовили, що цей договір діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 Цивільного кодексу України.        За приписами ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.        Строк виконання зобов'язання за основним договором становить 14 календарних днів з моменту надходження передоплати.        Передоплата перерахована 24.05.2012 р.        У матеріалах справи відсутня дата отримання відповідачем суми передоплати, тому з урахуванням строку надходження банківських платежів (2-3 банківських дня) днем отримання коштів суд вважає 28.05.2012 р.        Таким чином, строком виконання зобов'язань по виготовленню продукції є 11.06.2012 р., а тому вимога до поручителя мала бути пред'явлена до 12.12.2012 р.        У зв'язку з тим, що вимога до поручителя не була пред'явлена у встановлений строк, порука припинилась.        Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.        Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.         Беручи до уваги викладене суд вважає, що правових підстав для задоволення позову немає.         Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84–85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.ст. 509, 526, 559, ч.ч. 1-2              ст. 837  Цивільного кодексу України, суд, –                                                         В И Р І Ш И В :          У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕКС-КОРН” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДІФЛОН”, м. Харків та Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ „Віва Лекс” м. Донецьк про стягнення 3053,26 грн. – відмовити.        Рішення прийнято 18.03.2013 р. і набирає законної сили після закінчення десятинного строку на його оскарження.                Суддя                                                               Овсяннікова О.В.