Постанова

від 12.03.2013 по справі 823/369/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

12 березня 2013 року Справа № 823/369/13-а

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Орленко В.І.,

при секретарі - Яремич В.І.,

за участю представника позивача приватного підприємства «Азот Агро» Грязона Р.М. - за довіреністю від 11.03.2013 р.,

представника відповідача державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби Івченко Я.В. - за довіреністю від 10.04.2012 р. №778/10-017,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Азот Агро» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось приватне підприємство «Азот Агро», в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 13.12.2012 р. № 0006202301, №0006192301 та № 00006212301.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта планової виїзної перевірки від 03.12.2012 р. № 356/22-14/37105687, яким встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 35 842 грн., заниження податку на додану вартість на загальну суму 22 960 грн., завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 8 206 грн. внаслідок безпідставного відображення у податковому обліку господарських операцій за договором проведення сільськогосподарських робіт з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.

Представник позивача зазначає, що висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами та даними господарської діяльності приватного підприємства «Азот Агро», з огляду на те, що згідно вимог Податкового кодексу України нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та виписки особою, що має на це право. Факт виконання сільськогосподарських робіт фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 в повній мірі підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку: податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними, виписками банку.

Висновки акту перевірки контрагента позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про неможливість останнього здійснювати господарську діяльність у зв'язку з відсутністю основних засобів та трудових ресурсів ґрунтуються виключно на підставі поданої ним податкової звітності та реєстраційних документів, без проведення зустрічних звірок, і не враховують можливості фізичної особи-підприємця залучити додаткових працівників, здійснити найм транспортних засобів, а тому не можуть бути належним доказом безтоварності господарської операції.

Враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності, позивач не може і не повинен нести відповідальність за невиконання його контрагентом податкового обов'язку щодо обчислення, декларування, сплати податків та зборів тощо.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що під час перевірки позивача використано акт держаної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області від 07.09.2012 р. № 161/17-307/НОМЕР_2 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_3, реєстраційний номер НОМЕР_2, за період з 01.01.2011 по 30.11.2011», в якому встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 з огляду на відсутність у платника податків найманих працівників, транспортних засобів, складських та офісних приміщень.

Представник відповідача також зазначає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість не підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції. Зокрема, до перевірки не надано товарно-транспортні накладні на перевезення рідкого аміаку, подорожні листи на підтвердження факту використання паливно-мастильних матеріалів Виконавцем. Акти виконаних робіт не містять кількісного показника використання Виконавцем паливно-мастильних матеріалів.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Азот Агро» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 08.06.2010 р., ідентифікаційний код 37105687 (довідка АА № 753824 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 24.09.2012 р.); взято на податковий облік 09.06.2010р. за № 26964. Згідно свідоцтва НОМЕР_4 від 01.08.2011 р. позивач зареєстрований платником податку на додану вартість за № 371056823019.

В судовому засіданні з'ясовано, що з 22.11.2012 по 28.11.2012 посадовими особами державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства «Азот Агро» (код за ЄДРПОУ 37105687) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) за період з 01.01.2011 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт від 03.12.2012 р. № 356/22-14/37105687 (далі по тексту - акт перевірки).

Під час перевірки позивача використано акт держаної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області від 07.09.2012 р. № 161/17-307/НОМЕР_2 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_3, реєстраційний номер НОМЕР_2, за період з 01.01.2011 по 30.11.2011», в якому встановлено, що на підставі п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України не підтверджено формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 30.11.2011.

За наслідками перевірки позивача встановлено порушення:

1. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп.14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІ - ІV квартал 2011 р. на загальну суму 35 842 грн., в тому числі за ІІ квартал 2011 року у сумі 26 258 грн., за ІV квартал 2011 року у сумі 9 584 грн.;

2. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.02.2011 по 28.02.2011, з 01.04.2011 по 30.04.2011, з 01.07.2011 по 31.07.2011 всього у сумі - 22 960 грн., у тому числі за лютий 2011 р. у сумі 8 333 грн., за квітень 2011 р. у сумі - 14 500 грн., за липень 2011 р. у сумі 127 грн. та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 8 206 грн., в тому числі за липень 2011 р. на суму 8 206 грн.

На підставі акта перевірки державна податкова інспекція у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби прийняла податкове повідомлення-рішення від 13.12.2012р. №0006202301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 35 842 грн., в тому числі за основним платежем 35 842 грн.; податкове повідомлення-рішення від 13.12.2012 р. №0006192301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 22 994 грн., в тому числі за основним платежем 22 960 грн., за штрафними санкціями 34 грн.; податкове повідомлення-рішення від 13.12.2012 р. № 00006212301, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 8 206 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, 18.12.2012 р. позивачем було подано скаргу до Державної податкової служби у Черкаській області. За результатами розгляду скарги Державна податкова служба у Черкаській області прийняла рішення від 03.01.2013 року №62/10210, згідно з яким податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 13.12.2012 р. №0006202301, №0006192301 та № 00006212301 залишено без змін, а скаргу підприємства - без задоволення.

Приватним підприємством «Азот Агро» подано до Державної податкової служби України повторну скаргу від 14.01.2013 р. № 1. За результатами розгляду скарги Державна податкова служба України прийняла рішення від 04.02.2013 р. № 1710/6/10-2115, згідно з яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Черкасах від 13.12.2012 р. № 0006202301, №0006192301 та № 00006212301 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скарги - без задоволення.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що згідно п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 р. господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що 01.02.2011 р. між приватним підприємством «Азот Агро» (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Виконавець) укладено договір на проведення сільськогосподарських робіт (далі по тексту - Договір), відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання щодо виконання таких сільськогосподарських робіт: внесення рідкого аміаку. Сума договору 500 000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 83 333 грн. 34 коп. При зміні норми внесення аміаку на 1 га вартість робіт розглядається додатково обома сторонами. Вартість внесення за 1 га може бути змінено у разі зміни ціни рідкого аміаку, та погоджено обома сторонами (розділ 1 Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору Замовник зобов'язується підготувати у відповідності з агротехнічними вимогами площі та об'єм для виконання робіт, а Виконавця забезпечити рідким аміаком під договірний об'єм робіт.

Згідно з п. 2.5. Договору Замовник зобов'язується забезпечити Виконавця паливно-мастильними матеріалами під договірний обсяг сільськогосподарських робіт з розрахунку: Т-150 - 6.5 л/га, К-701 - 8,5 л/га, на перегін тракторів із розрахунку 0,8 л ДП на 1 км та перевізників рідкого аміаку автомобілі КАМАЗ, МАЗ, УРАЛ 50 л. на 100 км Д/П, ЗИЛ - 130 53 л на 100 км АІ - 76 та мастильними матеріалами 2 % від використаного пального. Необгрунтована перевитрата пального відшкодовується Виконавцем.

Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи Виконавця по акту протягом 2-х днів з моменту їх завершення (п. 2.7. Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору Виконавець зобов'язується здійснити сільськогосподарською технікою обсяг робіт, передбачений в п. 1.1 даного Договору власними силами.

Повний розрахунок проводиться протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт.

На підтвердження факту проведення сільськогосподарських робіт за Договором позивачем у судове засідання надані:

- податкова накладна № 9 від 18.02.2011 р. на загальну суму 50 000 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Та-0000009 від 31.03.2011 р. на загальну суму 50 000 грн., розшифровка до акту виконання робіт № Та-0000009 від 31.03.2011 р.;

- податкова накладна № 20 від 28.04.2011 р. на загальну суму 87 000 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Ап-0000020 від 28.04.2011 р. на загальну суму 87 000 грн., розшифровка до акту виконаних робіт № Ап-0000020 від 28.04.2011 р.;

- податкова накладна № 52 від 20.07.2011 р. на загальну суму 50 000 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Та-0000052 від 30.11.2011 р. на загальну суму 50 000 грн., розшифровка до акту виконання робіт № Та-0000052 від 30.11.2011 р.;

- товарно-транспортна накладна БЗС № 000637 від 16.03.2011 р. на перевезення рідкого аміаку в кількості 12,7 т; товарно-транспортна накладна БЗС № 000638 від 17.03.2011 р. на перевезення рідкого аміаку в кількості 6,7 т; товарно-транспортна накладна БЗС № 000639 від 18.03.2011 р. на перевезення рідкого аміаку в кількості 12,65 т; товарно-транспортна накладна БЗС № 000640 від 19.03.2011 р. на перевезення рідкого аміаку в кількості 6,45 т; товарно-транспортна накладна БЗС № 000641 від 21.03.2011 р. на перевезення рідкого аміаку в кількості 12,365 т; товарно-транспортна накладна БЗС № 000630 від 14.04.2011 р. на перевезення рідкого аміаку в кількості 12,65 т; товарно-транспортна накладна БЗС № 000631 від 15.04.2011 р. на перевезення рідкого аміаку в кількості 9,7 т; товарно-транспортна накладна БЗС № 000632 від 16.04.2011 р. на перевезення рідкого аміаку в кількості 11,7 т; товарно-транспортна накладна БЗС № 000633 від 17.04.2011 р. на перевезення рідкого аміаку в кількості 6,55 т; товарно-транспортна накладна БЗС № 000633 від 18.04.2011 р. на перевезення рідкого аміаку в кількості 12,7 т; товарно-транспортна накладна БЗС № 000634 від 19.04.2011 р. на перевезення рідкого аміаку в кількості 5,455 т; товарно-транспортна накладна БЗС № 000629 від 20.11.2011 р. на перевезення рідкого аміаку в кількості 12,65 т; товарно-транспортна накладна БЗС № 000635 від 20.11.2011 р. на перевезення рідкого аміаку в кількості 6,455 т; товарно-транспортна накладна БЗС № 000636 від 21.11.2011 р. на перевезення рідкого аміаку в кількості 12,54 т;

- банківська виписка за 18.02.2011 р. на суму 50 000 грн., банківська виписка за 28.04.2011р. на суму 87 000 грн., банківська виписка за 20.07.2011 р. на суму 50 000 грн.

На підтвердження відпуску пального, аміаку фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 під договірний обсяг сільськогосподарських робіт позивачем до суду надано: відомість відпуску палива та аміаку для внесення аміаку на полях товариства з обмеженою відповідальністю «Розсішки» за березень 2011 р.; відомість відпуску палива та аміаку для внесення аміаку за квітень 2011 р. на полях ДП «Ілліч Агро Умань»; відомість відпуску палива та аміаку для внесення аміаку на полях фермерського господарства «Ром» за листопад 2011 р.

Позивачем виконано вимоги статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» щодо документального оформлення фактів здійснення господарських операцій та дотримано вимог статті 198 Податкового кодексу України, і в підтвердження правомірності формування податкового кредиту за податковими накладними, виданими вище зазначеним контрагентом позивача, надано всі передбачені діючим законодавством України документи, в тому числі податкові накладні, складені у відповідності до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України особами, які зареєстровані як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З огляду на зазначене суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів/надання послуг.

Як вбачається з акту державної податкової інспекції у м. Черкаси Черкаської області від 07.09.2012 р. № 161/17-307/НОМЕР_2 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_3, реєстраційний номер НОМЕР_2, за період з 01.01.2011 по 30.11.2011», суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської міської ради 05.03.2009 р. за №20260000000022691; взято на податковий облік в органах державної податкової служби 13.03.2009 р.; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 10.04.2009 р. № 100222176, видане державною податковою інспекцією у м. Черкаси, індивідуальний податковий номер НОМЕР_2.

Відповідно до Довідки АА № 753824 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) від 24.09.2012 р. видами діяльності за КВЕД-2010 приватного підприємства «Азот Агро» є: допоміжна діяльність у рослинництві ; вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; післяурожайна діяльність, діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; оптова торгівля хімічними продуктами; вантажний автомобільний транспорт.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено наявність зв'язку між фактом виконання сільськогосподарських робіт та господарською діяльністю платника податків. Відповідач не надав доказів, що підтверджували б відсутність ділової мети в діях платника податків під час здійснення господарських операцій.

Враховуючи те, що судом встановлено та підтверджено матеріалами справи рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагентів податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платника податку, витрати підтверджені первинними документами, суд вважає встановленим факт здійснення господарської операції, а відтак доходить висновку про відсутність підстав у контролюючого органу для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідно до п. 36.5 статті 36 Податкового кодексу України несе платник податків. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Надання ж податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про оподаткування, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування) є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не доведе і не встановить, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Державною податковою інспекцією у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби жодних доказів в підтвердження необґрунтованості заявлених платником податків вимог про надання податкової вигоди, в тому числі щодо безтоварності операцій чи одержання доходу за рахунок податкової вигоди, зокрема відшкодування податку на додану вартість з бюджету, за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність, ні під час складання акту перевірки, покладеного в основу оскаржуваного в судовому порядку податкового повідомлення-рішення, ні під час розгляду справи по суті не надано.

Разом з тим, суду з боку суб'єкта владних повноважень не було надано належних та допустимих доказів щодо підтвердження обставин, які викладені в акті перевірки від 03.12.2012р. № 356/22-14/37105687 та слугували для прийняття оскаржуваних рішень від 13.12.2012 р. № 0006202301, № НОМЕР_3 та № 00006212301.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 13.12.2012 р. № 0006202301, № НОМЕР_3 та № 00006212301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Азот Агро» 670 (шістсот сімдесят) грн. 42 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягомдесяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 18.03.2013 р.