Постанова

від 20.03.2013 по справі 812/2216/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2013 року Справа № 812/2216/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Островської О.П .,

при секретарі: Тельдековій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Рубіжному Луганської області до Дочірнього підприємства «Рубіжанська автобаза» Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» про стягнення пені в сумі 111,40 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Рубіжному Луганської області до Дочірнього підприємства «Рубіжанська автобаза» Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» про стягнення пеня в сумі 111,40 грн.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що Дочірнє підприємство «Рубіжанська автобаза» Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» зареєстроване у відділенні виконавчої дирекції Фонду СНВ в м. Рубіжне Луганської області 16.08.2001 року, у зв'язку з чим прийняло на себе зобов'язання страхувальника по сплаті страхових внесків до Фонду. Але своє зобов'язання належним чином не виконує. Так відповідач при виплаті заробітної плати, що була нарахована до 01.01.2011 року, не сплатив страхові внески перед Фондом СНВ в особі її виконавчого органу відділення виконавчої дирекції Фонду СНВ в м. Рубіжне Луганської області, в зв'язку з чим було нараховано пеню в сумі 111,40 грн., що підтверджує Акт перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №103 від 12.09.2012 року та акт звірки від 12.09.2012 року. Таким чином заборгованість по сплаті пені складає 111,40 грн.

Ненадходження до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України сум страхових внесків перешкоджає фінансуванню витрат по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди потерпілим та членам їх родин, проведенню профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних факторів, запобіганню нещасних випадків на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці, а також реалізації державної політики у сфері страхування від нещасних випадків на виробництві, чим прямо порушуються інтереси держави.

На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по сплаті пені в сумі 111,40 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у адміністративному позові та просив суд позов задовольнити.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, повідомлявся належним чином, надав через представника позивача заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі та клопотанням про розгляд справи без участі представника Дочірнього підприємства «Рубіжанська автобаза» Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс», яку було надано суду разом з адміністративним позовом (а.с.21).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач - Дочірнє підприємство «Рубіжанська автобаза» Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» зареєстрований у якості юридичної особи виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради Луганської області 04.07.1994 року, на підтвердження чого було видане свідоцтво серії А 01 №321162 (а.с.6). На підставі відповідної заяви 16.08.2001 відповідача було взято на облік у відділенні ВД Фонду СНВ України у м. Рубіжному як платника страхових внесків.

Позивачем 12.09.2012 було здійснено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Дочірнього підприємства «Рубіжанська автобаза» Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» за період з 01.08.2011 по 31.08.2012, про що було складено акт №103 від 12.09.2012 (а.с.7-8). Акт підписаний уповноваженими особами відповідача без зауважень та заперечень. В ході перевірки були виявлені факти порушення сплати страхових внесків, за що нараховано пеню 111,40 грн.

Наявність заборгованості також підтверджено актом звірення взаємних розрахунків від 12.09.2012 року, який підписано уповноваженими представниками Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Рубіжному Луганської області та Дочірнього підприємства «Рубіжанська автобаза» Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» (а.с.10).

Згідно статті 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 №1105-XIV (надалі - Закон №1105-ХІУ) страхувальники зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Частиною другою статті 52 Закону №1105 (у редакції чинній до 01 січня 2011 року) встановлювалося, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (надалі - Закон України 2464-VI), згідно з вимогами Прикінцевих та перехідних положень якого, частину другу статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» виключено.

Проте вказана обставина не скасовує відповідальність страхувальника за вчинення відповідних порушень.

Згідно ч. ч. 5, 6 п. 7 Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 р., в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до І січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, вказана норма передбачає вчинення органом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій відповідно до законодавства , що діяло на момент їх виникнення.

Отже, Фонд і після 01 січня 2011 року має право здійснювати контроль за правильністю нарахування та сплати страхових внесків, нарахованих за період до 01 січня 2011 року, і у випадку виявлення порушень - право застосовувати штрафні санкції, визначені законом , чинним на момент вчинення таких порушень.

У спірному випадку йдеться про невиконання підприємством вимог законодавства щодо сплати внесків за період з 01.08.2011 року по 31.08.2012 рік, а це означає, що стягнення заборгованості зі сплати цих внесків має відбуватись відповідно до закону, який діяв у відповідний період - тобто виключеної Законом № 2464 ч.2 ст.52 ЗУ №1105.

Порядок взяття на облік платників страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України визначено Інструкцією «Про порядок перерахування, обліку та витрачення страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженої постановою Правління Фонду від 12.07.2007 за № 36 ( далі- Інструкція).

Пунктом 2 Постанови Правління Фонду від 30 листопада 2010 року № 31 « Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» визнана такою, що втратила чинність постанова Правління Фонду від 12.07.2007 за № 36.

При цьому встановлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, здійснюється відповідно до цієї ж Постанови №36, яка втратила чинність.

Згідно п. 4.12 Інструкції, страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

У разі виплати заробітної плати за першу половину місяця страхувальник одночасно з одержанням зазначених сум сплачує страхові внески, нараховані на суму цих виплат.

Керуючись п. 4.13 Інструкції, нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.

Згідно з п. 5.1. Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Представник відповідача позовні вимоги в повному обсязі, на підтвердження чого в матеріалах справи мається відповідна заява.

З урахуванням того, що визнання відповідачем позовної заяви не суперечить закону, представник відповідача, який надав заяву в якій визнав позові вимоги уповноважений на подання документів про визнання позовних вимог, та його дії не порушують чиї-небудь права та інтереси, суд приймає до уваги визнання позову.

Враховуючи те, що відповідач на час судового розгляду справи в добровільному порядку заборгованість зі сплати пені у розмірі 111,40 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають повному задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 94, 158-163, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Рубіжному Луганської області до Дочірнього підприємства «Рубіжанська автобаза» Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» про стягнення пені в сумі 111,40 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Рубіжанська автобаза» Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» (код ЄДРПОУ 01236207, адреса: 93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, 1) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Рубіжному Луганської області (код 25938256, адреса: 93010, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Леніна, 36 «б») заборгованість по сплаті пені в сумі 111,40 грн. (сто одинадцять гривень 40 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 25 березня 2013 року.

Суддя О.П. Островська