Постанова

від 27.02.2013 по справі 5049/12/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2013 р. 15 год.41 хв.Справа №2а- 5049/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Леутській Н.І., за участю представників позивача Сіліної І.В., Заріцької О.В., представника відповідача Зеленіної С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Юга-С" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Приватне підприємство "Юга-С" (позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 29.11.12 № 0008412200, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по ПДВ на 50626 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 25313 грн. Позивач вважає неправомірними висновки податкової інспекції, що полягають у визнанні нікчемними правочини між позивачем та контрагентом - приватним підприємством "Квант ВЛ" у серпні 2012 року, на час перевірки всі необхідні первинні документи були надані, зауважень щодо їх оформлення не було викладено. У податкової інспекції відсутнє рішення суду щодо визнання нікчемним правочинів. ПП "Юга-С" також вважає неправомірним дії ДПІ, які ставлять в залежність показники позивача по податковому кредиту від контрагентів третього та подальших ланцюгів, з якими позивач не мав ніяких відносин, ПП "Квант ВЛ" за оподатковуваними операціями включило у серпні 2012 року податкові накладні, видані позивачу, до реєстру виданих податкових накладних з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях з податку на додану вартість, сплачені за цими накладними суми податку на додану вартість позивачем включено до складу податкового кредиту. ПП "Юга-С" також зазначає про те, що контрагент ПП "Квант ВЛ" на момент укладення договорів перебувало в статусі юридичної особи, було платником ПДВ, поставка дизельного палива відбувалась із залученням в якості перевізників інших суб'єктів господарювання - ПП ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_5, отриманий товар позивач реалізував. ПП "Юга-С" не має нести відповідальність за невиконання податкових зобов'язань інших підприємств по ланцюгу постачання.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили суд позов задовольнити в повному обсязі.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (відповідач, ДПІ) проти позову заперечує, посилаючись на законність та обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення від 29.11.12 № 0008412200. ДПІ в наданих суду запереченнях на адміністративний позов зазначає, що підставою прийняття спірного податкового повідомлення - рішення стали висновки акту від 05.11.12 № 136/15-3/37125022 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Квант ВЛ" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.12 по 30.09.12, в якому зазначено, що ПП "Квант ВЛ" має стан "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, підприємство не має основних фондів, складських приміщень, автотранспортних засобів, не підтверджено реальність фінансово-господарських операцій, розрахунків та обставин їх здійснення, товарно-матеріальні цінності фактично за рахунок ПП "Квант ВЛ" не відвантажуються, реквізити підприємства слугують для здійснення транзитного руху коштів, основний покупець СВК "Борозенське" добровільно відмовився від формування схемного податкового кредиту, у зв'язку з чим встановлено нереальність здійснення господарських операцій за період серпня-вересня 2012 року. Звіркою суб'єкта господарювання документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ПП "Квант ВЛ" із платниками податків за період з 01.08.12 по 30.09.12, з чого слідує, що господарські відносини по ланцюгу постачання ПП "Квант ВЛ" - ПП "Юга-С" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, вбачаються нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача". Податкова інспекція також зазначає про те, що первинні документи складені з порушенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відносно ПП "Квант ВЛ" неодноразово було змінено стан платника на відмінний від основного (розшук), податкова адреса на первинних документах даного підприємства не відповідає дійсності, у зв'язку з чим всі первинні документи позивача є недійсними.

Представник відповідача в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні позову за його необґрунтованістю.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "Юга-С" є юридичною особою, виступає суб'єктом підприємницької діяльності у сфері оптової торгівлі паливом, посередництва в торгівлі паливом, рудами, матеріалами, хімічними речовинами та інш., є платником податку на додану вартість.

Спірні відносини між сторонами виникли внаслідок прийняття Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби податкового повідомлення - рішення від 29.11.12 № 0008412200, яким збільшено ПП "Юга-С" суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 50626 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 25313 грн., за висновками проведеної виїзної позапланової документальної перевірки ПП "Юга-С" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП "Квант ВЛ" за серпень 2012 року (акт від 20.11.12 № 2622/22-1/36236213). З дослідженого в судовому засіданні акту перевірки вбачається, що підставою для перевірки слугувало декларування ПП "Юга-С" в серпні 2012 року показників податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 372612 грн. на підставі податкових накладних, виданих за результатами проведених господарських операцій із продавцем ПП "Квант ВЛ". Під час перевірки взаємовідносин ПП "Юга-С" з ПП "Квант ВЛ" перевіряючими був використаний акт перевірки ПП "Квант ВЛ" від 05.11.12 № 136/15-3/37125022 та декларація з ПДВ ПП "Юга-С" за серпень 2012 року.

В акті перевірки ПП "Квант ВЛ" зазначено про те, що підприємство має стан "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, податкова адреса суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію зазначена м. Херсон, вул. Нафтовиків, 50, з 26.11.10 підприємство є платником ПДВ, директор ПП "Квант ВЛ" ОСОБА_6. Підприємство здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, остання звітність надана за вересень 2012 року від 15.10.12 № НОМЕР_2, основні засоби відсутні, найманих працівників не має. Основними контрагентами ПП "Квант ВЛ" в серпні 2012 року були ТОВ "Перша Таврійська АгроРесурна Компанія", СВК "Борозенське", у вересні 2012 року ТОВ "Орланта ЛТД", СТОВ "Стрілець". Головним покупцем дизельного паливо було СВК "Борозенське" яке відмовилось від формування схемного податкового кредиту та посадові особи не підтвердили взаємовідносини підприємства з ПП "Квант ВЛ". В акті перевірки зазначено про те, що керівник ПП "Квант ВЛ" ОСОБА_6 не зміг пояснити умови приймання, відвантаження, перевезення товару та його зберігання. Таким чином, податкова інспекція дійшла висновку про те що ТМЦ фактично за рахунок ПП "Квант ВЛ" не відвантажуються, реквізити ПП "Квант ВЛ" слугують лише для здійснення транзитного руху коштів, основний покупець СВК "Борозенське" відмовилось співпрацювати з ПП "Квант ВЛ", з чого слідує нереальність здійснення господарських операцій ПП "Квант ВЛ" за період серпня-вересня 2012 року.

Перевіряючою особою в акті перевірки П "Юга-С" зазначено також про те, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від контрагента - постачальника ПП "Квант ВЛ" у серпні 2012 року, що свідчить про те, що задекларовані ПП "Юга-С" правочини з вказаним СГД не мали настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 ЦК України є нікчемним, і в силу ст. 216 ЦКУ не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Виходячи з вказаних вище висновків податкового перевіряючого, ПП "Юга-С" порушено:

- ч. 1-5 ст. 203, ч. 1-2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, 228, 626, 629 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Юга-С" при придбанні товарів у ПП "Квант ВЛ" у серпні 2012 року. Товар (послуги) по вказаних правочинах не був передбачений в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України;

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.1 п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого завищено суму податкового кредиту за серпень 2012 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість у серпні 2012 року на суму 50626,62 грн.

Виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів та з'ясувавши позиції сторін вбачається, що доводи податкової інспекції базуються на тому, що ПП "Квант ВЛ" не мало всіх необхідних умов для здійснення підприємницької діяльності, відсутнє за місцезнаходженням, перевірити господарські взаємовідносини з його безпосередніми постачальниками не вдалось, у зв'язку з чим первинні документи, складені ПП "Юга-С" та ПП "Квант ВЛ" по операціям з поставки ТМЦ у серпні 2012 року є недійсними, та як наслідок відповідні правочини є нікчемними. Таким чином, враховуючи викладені обґрунтування сторін, суд вважає необхідним встановити наявність чи відсутність факту поставки дизельного палива ПП "Квант ВЛ" покупцю ПП "Юга-С" у серпні 2012 року та відповідно правомірність формування податкового кредиту, виходячи з об'єкта оподаткування, який вважає відсутнім ДПІ у м. Херсоні.

Спірне рішення ДПІ у м. Херсоні ґрунтуються на неправомірності та нікчемності укладеної позивачем угоди щодо поставки дизельного палива № 08 від 16.03.12 у кількості 34960 л. на загальну суму 303759,70 грн., у т.ч. ПДВ у розмірі 50626,62 грн. Суд вважає необхідним зазначити, що частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемними правочини). У цьому разі визнання такою правочину недійсним судом не вимагається. Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Таким чином до правочинів, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, відносяться правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу, землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені підприємством правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі позовної заяви зацікавленої особи після повного та всебічного судового розгляду. Про недійсність правочинів ухвалюється судове рішення. Отже, відповідач, зробивши висновок у акті перевірки про нікчемність правочину щодо поставки ТМЦ у серпні 2012 року, міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, його позиція про те, що цей правочини очевидно суперечить інтересам держави, не підкріплена належними доказами чи відповідними судовими рішеннями. Відобразивши в акті перевірки певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину. Відповідачеві не надано право визначати дійсність договорів в залежності від наявності у сторін договору основних фондів, приміщень, чисельності персоналу, наявності транспорту. ДПІ не наведено жодного нормативного акту, який би обґрунтовував таку позицію контролюючого органу. Положеннями законодавства, яке регламентує права органів державної податкової служби, вбачається, що податковим органам, відповідно до покладених на них функцій та повноважень, не надано прав щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність, або недійсність правочинів, укладених суб'єктами господарювання. Тому правочин між позивачем та його постачальником є оспорюваним, тобто, є правомірним, поки його недійсність не буде встановлена судом.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Пунктом 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями. Згідно п.201.8 ст.201 Податкового Кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість, в порядку передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В акті перевірки позивача не зазначено фактів відсутності документального підтвердження правочину щодо поставки дизельного палива. Судом повністю досліджено всі обставини справи щодо здійснення господарських операцій між ПП "Юга-С" та ПП "Квант ВЛ". Суд вважає, що вони носять реальний характер та не мають жодних ознак фіктивності. Надані позивачем докази свідчать, що він отримував дизпаливо від ПП "Квант ВЛ" шляхом самовивезення з нафтобази у м. Херсона, вул. Адмірала Макарова, 44, із залученням як перевізників приватних підприємців ОСОБА_4, ОСОБА_5, вартість транспортних послуг оплачена позивачем в повному обсязі. Здійснення господарських операцій підтверджується договором купівлі-продажу № 8 від 16.08.12, податковими накладними, видатковими накладними, платіжними документами, товарно-транспортними накладними. Первинні бухгалтерські документи та податкові документи оформлені без порушень, зі сторони постачальника підписані директором ОСОБА_6, скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України. ПП "Квант ВЛ" є платником податку на додану вартість. При перевірці були надані товарно-транспортні накладні. Зазначеними доказами спростовуються доводи відповідача про безтоварність господарських операцій між позивачем та ПП "Квант ВЛ", відсутність об'єкта оподаткування. Документальне підтвердження взаємовідносин з ПП "Квант ВЛ" позивач надавав на запит ДПІ.

Допитаний в судовому засіданні керівник ПП "Квант ВЛ" ОСОБА_6 підтвердив здійснення підприємницької діяльності підприємства у сфері оптової торгівлі палива та підтвердив факт поставки ТМЦ ПП "Юга-С", податкова звітність, в якій відображені операції з ПП "Юга-С", повністю відображена та подана до ДПІ. ОСОБА_6 надав суду договір, укладений з ПП ОСОБА_7 на надання для зберігання ємностей під бензин та дизпаливо.

Допитана в якості свідка ОСОБА_8 повідомила, що працює бухгалтером у фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, який власними бензовозами перевозив дизпаливо для позивача, факт надання транспортних послуг підтверджений актами виконаних робіт, податковими накладними.

Та обставина що у ПП "Квант ВЛ" відсутні основні засоби, на підприємстві працює 1 особа, не є ознакою фіктивності господарських операцій, відповідач не зміг пояснити, як саме це заважає діяльності в сфері посередництва в торгівлі, посилання в акті перевірки на неможливість контрагентом позивача здійснювати господарську діяльність мають характер припущень.

Таким чином, суд вважає доведений факт поставки ТМЦ, ПП "Квант ВЛ" є діючим підприємством, первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідач, в свою чергу, не може керуватись у своїх висновках відібраними поясненнями ОСОБА_6, які в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.

Відповідно податкова інспекція неправомірно прив'язує правовідносини ПП "Квант ВЛ" з іншими покупцями дизпалива до діяльності ПП "Юга-С", оскільки до поставки дизельного палива позивачу у серпні 2012 року вони ніякого відношення не мали.

ДПІ мала перевіряти безпосередньо господарську діяльність між ПП "Юга-С" та ПП "Квант ВЛ", всі первинні документи були в наявності, зауважень щодо них не було викладено як під час перевірки так і в судовому засіданні, придбане дизельне паливо використане у власній господарській діяльності, аргументувати в акті перевірки щодо недійсності документів невідповідністю податкової адреси контрагента ПП "Квант ВЛ" є неправомірним та необґрунтованим, оскільки на час укладання угоди ПП "Квант ВЛ" було зареєстровано за своєю податковою адресою, відомості про відсутність юридичної особи за адресою її реєстрації підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру і лише за цієї умови такі відомості можуть бути використані у спорі відповідно до ч. 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", а також ні ПК України ні інші нормативні акти не передбачають визнання недійсними первинних документів у зв'язку з відмінним станом платника.

ДПІ не надала суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ПП "Квант ВЛ" було фіктивним підприємством, вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Враховуючи той факт, що у позивача як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи (наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт поставки товару на користь позивача, посилання ДПІ на порушення норм податкового законодавства в обґрунтування своєї позиції є недоведеним, об'єкт оподаткування у розумінні ст. 185 ПК України знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню, податкове повідомлення-рішення винесено незаконно та підлягає скасуванню.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню з Державного бюджету в повному обсязі. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Задовольнити позов приватного підприємства "Юга-С".

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 29.11.12 № 0008412200.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь ПП "Юга-С" (вул. Карбишева, 11, кв. 32-А, м. Херсон, ЄДРПОУ 36236213) витрати по сплаті судового збору в сумі 759 (сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 39 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11 березня 2013 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1