Ухвала

від 14.03.2013 по справі 2а-3814/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3814/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

14 березня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г,

при секретарі - Ніколаєнко М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія 2009» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.12.2011 № 0021731503.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2012 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0021731503 від 06.12.2011, прийняте Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції неправильно та неповно з'ясовані обставини справи, а постанову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для її скасування.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 02.12.2011 за результатами камеральної перевірки ТОВ «Студія 2009» ДПІ у Печерському районі міста Києва було складено Акт № 201/15-3, яким, зокрема, встановлено порушення позивачем п. 3 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та, як наслідок, завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 1171832 грн.

06.12.2011 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0021731503, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1171832 грн.

Як видно з Акту перевірки, підставою для висновку ДПІ у Печерському районі міста Києва про порушення позивачем п. 3 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення»ПК України та, як наслідок, завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 1171832 грн., стало включення ТОВ «Студія 2009»до складу другого та третього кварталів 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року, у сумі 1171832 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач правомірно сформував склад об'єкта оподаткування за другий і третій квартали 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року, у сумі 1171832 грн.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності з положеннями пункту 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон), якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 р. норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 ст. 22 Закону, відповідно до якого у 2010 р. у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010 р. У 2011 р. сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 р., підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З 01.04.2011р. набрав чинності розділ ІІІ ПК України, яким врегульовуються питання оподаткування податком на прибуток підприємств (п. 1 розділу ХІХ Прикінцевих положень ПК України).

Згідно з п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, розрахунок об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року повинен здійснюватися відповідно до зазначених вище вимог п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону, якими було прямо передбачено включення до валових витрат І кварталу 2011 р. від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 р., без обмежень.

Пунктом 150.1 ст. 150 ПК України передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу застосовується у 2011р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011р.

Ці особливості зумовлені тим, що розділ ІІІ Податкового кодексу України набув чинності з 1 квітня 2011 року, тобто починаючи з другого кварталу 2011 року. Включення від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу витрат не першого, а другого кварталу звітного року, має місце лише у 2011 році, у зв'язку з чим законодавцем було передбачено відповідні особливості нормативного регулювання цієї ситуації.

Таким чином, до складу валових витрат ІІ календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат І календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками ІІ, ІІ і ІІІ кварталів, ІІ-IV кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011 р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Отже, згідно наведених законодавчих положень та в контексті фактичних обставин даної справи розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 р. в обов'язковому порядку здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло в 2010 р., включеного в склад валових витрат в І кварталі 2011 р., у розмірі, що не був врахований у складі валових витрат 2010 р. У разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011р., сума такого від'ємного значення в повному обсязі підлягає включенню платником до витрат ІІ календарного кварталу 2011 р. та враховується ним в результатах наступних податкових періодів 2011р. (ІІ, ІІ і ІІІ квартали, ІІ-IV квартали) у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягає включенню платником податку до складу валових витрат 1 кварталу 2011 року без обмежень. Суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік включалися до фінансового результату 1 кварталу 2011 року не самі по собі, а в складі валових витрат за 1 квартал 2011 року, а їх виключення зі складу валових витрат не передбачено ні Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» ні Податковим кодексом України.

Доводи податкового органу, що від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, яке увійшло до першого кварталу 2011 року, не включається до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року, судом апеляційної інстанції не приймаються, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень п. 150.1 ст. 150 і п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК і суперечать останнім.

До того ж, жодних обмежень щодо врахування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року і відображеного в декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, ПК України не встановлено.

Слід зауважити, що при перегляді оскаржуваної постанови колегія суддів врахувала лист Комітету ВРУ з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики №04-39/10-1052 від 18.10.2011 року, де зазначено: «… пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України не містить заборони на врахування, починаючи з другого кварталу 2011 року, збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже такі збитки повинні враховуватися у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення».

Суд апеляційної інстанції відмічає, що відповідно до наказу Державної податкової служби України №575 від 05.07.2012 року «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток» враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке утворилося станом на 1 січня 2011 року, при визначенні від'ємного значення об'єкту оподаткування за II - IV квартал 2011 року.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивач правомірно сформував від'ємне значення об'єкту оподаткування за ІІ квартал 2011 року, а саме включив до складу витрат цих періодів від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, який в свою чергу було сформовано за підсумками 2010 рік, як це і передбачено чинним законодавством України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.07.2012 року по справі № К/9991/32014/12, а також їх листі від 13.09.2012 року № 2019/12/13-12.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем не було завищено суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, в зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно скасував податкове повідомлення-рішення від 06.12.2011 № 0021731503.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

В.Г. Усенко

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.