Постанова

від 19.03.2013 по справі 812/2298/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2013 року Справа № 812/2298/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тріфанової С.С.,

при секретарі Нестеровській Ю.В.,

за участю:

представника позивача не прибув,

представник відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до малого приватного підприємства «Полина» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 8020,09 грн.,

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області (надалі УПФУ в м. Алчевську, позивач) звернулося до суду з позовом до малого приватного підприємства «Полина» (надалі МПП «Полина», відповідач), в якому зазначає наступне. Відповідач зареєстрований в УПФУ в м. Алчевську як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У порушення норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідач не сплатив у встановлений строк страхові внески, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 8020,09 грн. На підставі ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідачу було направлено вимогу про сплату боргу від 04.01.2013 № Ю66у на суму 18607грн. Відповідач отримав вимогу 10.01.2013, не оскаржив її, суму боргу не сплатив. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 8020,09 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи відповідно до ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлявся належним чином, від нього на адресу суду за вх.№9069 від 15.01.2013 надійшла заява про розгляд справи без участі представника Фонду.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Відповідач правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

На адресу суду повернувся конверт з відміткою "за закінченням терміну зберігання"(а.с.60).

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до такого.

Судом установлено, що відповідач МПП «Полина» зареєстрований в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області (а.с.6).

Відповідач був зареєстрований в УПФУ в м. Алчевську Луганської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.9).

Порядок справляння та використання єдиного внеску, передбачений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Згідно ст. 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається виключно цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами. Єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Статтею 4 даного Закону встановлено перелік осіб, що є платниками єдиного внеску.

Статтею 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Отже, відповідач є страхувальником у розумінні Закону.

Частиною 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Згідно ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок нараховується, зокрема, роботодавцями на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування визначені статтею 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме: єдиний внесок встановлюється у відсотках до визначеної ст. 7 вказаного Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності. Розподіляються ж суми єдиного внеску за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування пропорційно до сум єдиного внеску (у відсотках).

Відповідно до ч. 8. ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Згідно ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч. 3-4 ст. 9).

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу) (ч. 12 ст. 9).

Статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Територіальний орган Пенсійного фонду надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Згідно ч. 16 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Загальна сума нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахованого за період з 20.02.2012 по 20.01.2013 становить 7125,64 грн.

За несвоєчасну сплату єдиного внеску на відповідача було накладено штрафні санкції згідно з Рішенням № 772 від 03.07.2012 на загальну суму 894,45 грн.(а.с.46)

Оскільки сума єдиного внеску у строки, встановлені ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідачем самостійно повністю сплачена не була, йому позивач надіслав вимогу про сплату заборгованості № Ю66у від 04.01.2013 на загальну суму 18607 грн., яка була отримана уповноваженою особою підприємства 10.01.2013 (а.с.47).

Таким чином, заборгованість відповідача станом на день звернення до суду становить 8020,09 грн. При цьому, суд приймає до уваги той факт, що відповідачем доказів погашення заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, вищевказану вимогу про сплату боргу у судовому порядку не було оскаржено, у зв'язку з чим сума недоїмки вважається узгодженою та підлягає стягненню у заявленому позивачем розмірі, який повністю відповідає даним згідно з картками особового рахунку відповідача.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені наданими суду доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до малого приватного підприємства «Полина» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 8020,09 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з малого приватного підприємства «Полина» (ід. код 31036477) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області, заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 8020,09 грн. (вісім тисяч двадцять грн. 09 коп.), перерахувавши на р/р 37197101001205 в ГУДК в Луганській області, МФО 804013.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 25 березня 2013 року.

Суддя С.С. Тріфанова