12.03.2013
Справа № 1519/20494/2012
Провадження № 2/521/1635/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2013 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Бобуйок І.А.,
при секретарі - Гресько О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, після уточнення позовних вимог просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики від 01.03.2012 р. у сумі 161 850,00 грн., суму інфляції у розмірі 1217,55 грн., три процента річних за весь час прострочення у розмірі 5 867,10 грн., пеню за увесь час прострочення у розмірі 38 411,19 грн. та судові витрати, посилаючись на такі обставини. 01.03.2012 року між гр. ОСОБА_1 з однієї сторони та гр. ОСОБА_2 з другої сторони було укладено договір позики за № 190. Відповідно до п. 1 Договору, Позикодавець передав, а Позичальник прийняв у власність 244 000,00 грн. Факт одержання грошей підтверджується розпискою, власноручно написаною Позичальником в момент передачі йому суми позики. Так, 01.03.2012 року Відповідачем було видано власноручну розписку відповідно до якої останній отримав від Позивача суму 244 000,00 грн. та зазначив, що сума позики повинна бути повернута до 17.03.2012 року включно.
Згідно із п. 2 Договору, зазначену вище суму грошей Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві готівкою в строк до 17.03.2012 року включно. Після повернення позики в повній сумі Позикодавець повинен повернути Позичальнику розписку. У разі неможливості повернення розписки Позикодавець повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність розписки у Позичальника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Відповідно до п. 5 Договору, позика вважається повернутою в момент передання Позикодавцеві грошей готівкою або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. У разі відмови від прийняття грошей Позичальник має право внести на депозит.
Однак, незважаючи на те, що Позивачем належним чином було виконано умови договору позики від 01.03.2012 року, що підтверджується розпискою від 01.03.2012 року, відповідач свого обов'язку щодо повернення коштів до 17.03.2012 року включно не виконав, чим порушив законні права та інтереси позивача.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 01.03.2012 року між гр. ОСОБА_1 з однієї сторони та гр. ОСОБА_2 з другої сторони було укладено договір позики за № 190. Відповідно до п. 1 Договору, Позикодавець передав, а Позичальник прийняв у власність 244 000,00 грн. Факт одержання грошей підтверджується розпискою, власноручно написаною Позичальником в момент передачі йому суми позики. Так, 01.03.2012 року Відповідачем було видано власноручну розписку відповідно до якої останній отримав від Позивача суму 244 000,00 грн. та зазначив, що сума позики повинна бути повернута до 17.03.2012 року включно.
Згідно із п. 2 Договору, зазначену вище суму грошей Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві готівкою в строк до 17.03.2012 року включно. Після повернення позики в повній сумі Позикодавець повинен повернути Позичальнику розписку. У разі неможливості повернення розписки Позикодавець повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність розписки у Позичальника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Відповідно до п. 5 Договору, позика вважається повернутою в момент передання Позикодавцеві грошей готівкою або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. У разі відмови від прийняття грошей Позичальник має право внести на депозит.
Однак, незважаючи на те, що Позивачем належним чином було виконано умови договору позики від 01.03.2012 року, що підтверджується розпискою від 01.03.2012 року, відповідач свого обов'язку щодо повернення коштів до 17.03.2012 року включно не виконав, чим порушив законні права та інтереси позивача.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст. 1047 на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання обов'язків за договором позики, відмовляючись повернути отримані грошові кошти, що підтверджується фактом пред'явлення судові позивачем вказаного договору позики від 01.03.2012 року та розписки від 01.03.2012 р.
31.08.2012 р. позивач подав до Личаківського районного суду м. Львова уточнену позовну заяву в якій зменшив позовні вимоги на підставі копії розписки, яку надав суду в якій вказано, що ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 суму коштів у розмірі 82 150,00 грн. та на підставі чого просив суд стягнути з ОСОБА_2 суму заборгованості за договором позики від 01.03.2012 р. у розмірі 161 850,00 грн.
За правилом ч. 2 та ч. 3 ст. 545 ЦК України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. Таким чином наявність боргового документ у кредитора без відповідної помітки про виконання зобов'язання свідчить про невиконання останнього.
Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стосовно стягнення пені за увесь час прострочення у розмірі 38 411,19 грн. суд відмовляє на підставі наступного.
Згідно п. п. 1 та 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.
Враховуючи те що договором позики від 01.03.2012 р. який укладено між сторонами не встановлено відповідальності за не виконання цього договору ОСОБА_2 у вигляді сплати пені то такі вимоги не можуть бути задоволенні тому, що сторони домовились між собою щодо усіх умов договору, а відповідальність ОСОБА_2 за неналежне виконання договору передбачає лише додатково окрім стягнення основного боргу ще стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних.
Також позивач просив суд стягнути індекс інфляції у сумі 1 217,55 грн. та три процента річних у сумі 5 867,10 грн. суд задовольняє вказані вимоги з наступних підстав.
Відповідно до ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості по договору позики від 01.03.2012 р. індекс інфляції складає 1 217,55 грн. та 3 % за період з 17.03.2012 р. по 16.07.2012 р. складає 2 767,56 грн. і за період з 16.07.2012 р. по 06.03.2013 р. складає 3 099,54 грн. загальна сума заборгованості складає 161 850 грн.+1217,55 грн.+2767,56 грн.+3099,54 грн. = 168 934,65 грн.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 16, 525, 526, 530, 545, 610, 611, 625, 1046, 1047 ЦК України, ст.ст. 88, 209, 212-215 ЦПК України, СУД -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_3 виданого Приморським РВ УМВС України в Одеській області 26.06.2000 р.) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_4 виданого Личаківським РВ УМВС України у Львівській області 30.10.1997 р.) заборгованість за договором позики від 01.03.2012 р. у сумі 161 850,00 грн. (сто шістдесят одна тисячя вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_3 виданого Приморським РВ УМВС України в Одеській області 26.06.2000 р.) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_4 виданого Личаківським РВ УМВС України у Львівській області 30.10.1997 р.) суму інфляції у розмірі 1217,55 грн. (одна тисяча двісті сімнадцять гривень 55 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_3 виданого Приморським РВ УМВС України в Одеській області 26.06.2000 р.) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_4 виданого Личаківським РВ УМВС України у Львівській області 30.10.1997 р.) три проценти річних за весь час прострочення у розмірі 5 867,10 грн. (п'ять тисяч вісімсот шістдесят сім гривень 10 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_3 виданого Приморським РВ УМВС України в Одеській області 26.06.2000 р.) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_4 виданого Личаківським РВ УМВС України у Львівській області 30.10.1997 р.) суму витрат на сплату судового збору у розмірі 2 440,00 (дві тисячі чотириста сорок гривень 00 копійок).
В іншій частині позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
С У Д Д Я: І.А. Бобуйок
Суд | Малиновський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2013 |
Оприлюднено | 28.03.2013 |
Номер документу | 30147565 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Малиновський районний суд м.Одеси
Бобуйок І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні