Ухвала

від 12.04.2012 по справі 9101/170492/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ "12" квітня 2012 р.справа № 2а/0470/6519/11 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Проценко О.А.           суддів:                     Ясенової Т.І.  Шлай А.В. при секретарі судового засідання:          Ліпіній О.О., Розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду  від 25.08.2011р. у справі № 2а/0470/6519/11 за позовом Науково-виробничого підприємства «ЛАКС», м.Дніпропетровськ до  Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом про визнання противоправним та скасування рішення від 21.04.11 №972 Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровськ про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Науково-виробничого підприємства «ЛАКС». В обґрунтування позову зазначалось, що оскаржуване рішення податкового орану не відповідає положенням абз. «и»п. 184.1 ст.184 ПК України, оскільки відповідач для розрахунку обсягу постачання товару взяв не останні 12 календарних місяців, як зазначено в положеннях наведеної норми, а передостанні 12 місяців. За викладених обставин просив позов задовольнити, рішення визнати противоправним та скасувати. Постановою суду першої інстанції від 25.08.2011р. позов задоволено з посиланням на норми ст.184 Податкового кодексу України та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПА України від 22.12.10 №978. При цьому суд зазначив, що відповідачем при винесені спірного рішення не дотримано вищевказаних норм; відповідач не надав до суду доказів правомірності прийняття рішення про анулювання позивача як платника податку на додану вартість. Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. Апелянт зазначає про те, що судом не прийнято до уваги декларації позивача з податку на додану вартість, згідно з якими за період з березня 2010р по лютий 2011р. підприємство позивача мало обсяги поставок в сумі 95810грн. Судом не враховано, що згідно з додатком % «Розшифровкиподаткових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»до декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року поставка в сумі 95810грн. здійснена не платнику податку, оскільки дана сума зазначена підприємством у рідку «Інші», тобто за вказаний період обсяги постачання товарів (послуг) іншим платникам податку сукупно становить «0 відсотків», тобто менше 50 відсотків загального обсягу постачання, як того вимагає пп. «и»п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України (далі –ПК України). Позивач не погоджується з доводами апелянта, судове рішення вважає законним та обґрунтованим. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін. Розглянувши апеляційну скаргу з урахуванням матеріалів справи та доводів сторін, колегія зазначає наступне. Як свідчать матеріали справи, позивач - Науково-виробниче підприємство «Лакс»(далі по тексту –позивач, НВП «Лакс»)  включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з ідентифікаційним кодом –31287284 і знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Лівобережній МДПІ (далі по тексту –відповідач, МДПІ). 04.05.01 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість згідно зі свідоцтвом №4659179. Матеріалами справи встановлено, що за рішенням МДПІ №972 від 21.04.11 була анульована реєстрація НВП «Лакс»як платника податку на додану вартість. З матеріалів справи вбачається, що правовою підставою для винесення спірного рішення відповідачем стали норми абз. «и»п. 184.1 ст.184 ПК України у зв'язку з висновком про надання податкової звітності з податку на додану вартість протягом 12 послідовних календарних місяців, у якій обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання. Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні справовідносини, показав наступне. Правовідносини з приводу анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість регулюються ст.184 Податкового кодексу України. Відповідно до абз.«и» п.184.1 ст.184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання. Процедура здійснення суб'єктом владних повноважень анулювання реєстрації особи як платника ПДВ визначена Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України від 22.12.10 №978, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.10 за №1400/18695 (далі - Положення №978). У відповідності до п.5.2.14 п.5.2 розділу V Положення №978 рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), а саме: акту (довідки) документальної чи камеральної перевірки або реєстру (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи, зареєстрованої добровільно, за 12 послідовних податкових місяців, який свідчить про те, що обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання. У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги поставок звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку), обсяги постачання товарів/послуг та їх відсоток платникам ПДВ. З аналізу наведених норм вбачається, що для з'ясування питання наявності підстав для анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість відповідно до п. «и»п. 184.1 ст. 184 ПК України обрахунок відповідних обсягів постачання товарів/послуг такого платника ПДВ повинен здійснюватись податковим органом за попередні 12 календарних місяців, які передують місяцю, в якому таким органом приймається відповідне рішення. Тобто, приймаючи рішення в квітні 2011 року, відповідач мав обраховувати обсяги постачання товарів позивача з квітня 2010 року по березень 2011 року, здійснивши аналіз відповідних податкових декларацій з ПДВ. Проте, відповідачем порушено такий порядок. Так, з реєстру податкових декларацій, складеного МДПІ на виконання положень п.5.2.4 п.5.2 розділу V Положення №978, а також зі змісту спірного рішення вбачається, що відповідачем обрахунок відповідних обсягів постачання товарів здійснювався за послідовні 12 календарних місяців, проте не останні, а попередні останьому, оскільки МДПІ взяті до уваги податкові декларації з березня 2010 року по лютий 2011 року. При цьому декларація за березень 2011 року врахована не була, хоча прийнята податковим органом 18.04.11. Причини неприйняття даної декларацій до уваги представник відповідача пояснити суду не зміг. За приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної слпди та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'зані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Колегія суддів вважає, що в даному випадку відповідач як владна особа порушив вищезазначений принцип права. Доводи відповідача (апелянта) щодо врахування ним даних за березень 2011р. є припущенням, оскільки фактично цей період враховано не було і в основу спірного рішення не покладено. За таких обставин доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін. Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів У Х В А Л И Л А : Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду  від 25.08.2011р. у справі № 2а/0470/6519/11 залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду  від 25.08.2011р. у справі № 2а/0470/6519/11 залишити без змін. Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України. Головуючий:                                                            О.А. Проценко           Суддя:                                                            Т.І. Ясенова           Суддя:                                                            А.В. Шлай