Рішення

від 25.03.2013 по справі 904/790/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.03.13р. Справа № 904/790/13-г

За позовом Приватного підприємства "СІТЕН", (м. Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Біон - Імпекс", (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 17 886,94 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Тесаков О.І. - директор (довідка від 02.03.12р.; паспорт)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "СІТЕН" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Біон-Імпекс" (далі-відповідач) про стягнення 20 299,18 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 14 180,56 грн. - основний борг, 3 619,73 грн. - пеня, 1 418,06 грн. - штраф, 368,69 грн. - інфляційні втрати, 712,14 грн. - 3% річних.

Позивачем 15.02.13р. до господарського суду подано заяву № 15/02 від 15.02.13р., в якій просить збільшити розмір позовних вимог, оскільки при поданні позовної заяви (23.01.2013) сума позовних вимог становила 20 299,18 грн., при цьому розрахунок був складений станом на 21.01.13р. (день подання позову). Термін між датами подання позову і судового засідання складає 27 днів. Таким чином, станом на 19.02.13р., з урахуванням збільшення, сума позовних вимог, згідно даного розрахунку складається у загальному розмірі 20 516,37грн.

Сума позову складається з наступних сум: 14 180,56 грн. - основний борг, 3 777,08 грн. - пеня, 1 418,06 грн. - штраф, 397,06 грн. - інфляційні втрати, 743,61 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 2 від 12.01.2011р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Позивачем було надано до суду клопотання за № 20/03 від 20.03.13р. щодо долучення до матеріалів справи акту звірки взаєморозрахунків станом на 26.02.13р. та уточнений розрахунок ціни позову станом на 25.03.13р., яким уточняє, що сума основного боргу 14 180,56 грн., загальний індекс інфляції за період з травня 2011р. по лютий 2013р. складає у сумі 397,06 грн., 3% річних за період з 24.05.11р. по 25.03.13р. складає у сумі 783,23 грн., пеня за період з 24.05.11р. по 23.11.11р. складає у сумі 1 108,03 грн. та штраф 10% становить 1 418, 06 грн., а всього 17 886,94 грн.

Відповідач позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не направив, представник відповідача в судове засідання чотири рази не з'явився, про причини неявки суду не сповістив, в той час, як відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується направленням ухвал суду на юридичну адресу відповідача, яка підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 15792496 станом 06.02.13р.

Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином з огляду також на наступне.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався з 05.02.13р. на 19.02.13р., з 19.02.13р. на 04.03.13р. та з 04.03.13р. на 25.03.13р.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.11р. між Приватним підприємством "СІТЕН", як постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Біон-Імпекс", як покупець, було укладено договір № 2, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (далі-товар), згідно специфікацій (рахунків-фактур, видаткових накладних), які є невід'ємною частиною договору.

Договір вступає в силу з дня підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2010 року, а в області фінансових рахунків до повного виконання сторонами своїх обов'язків (п. 9.1. договору).

Згідно п. 3.2. договору, товар вважається поставленим в момент фактичної його передачі покупцю в зазначеному місті, яке оформлюється відповідною видатковою накладною, товаро-транспортною накладною та передаються постачальником покупцю у вказаному місті.

Відповідно до п. 4.1. договору, оплата товару виконується на умовах 100% попередньої оплати, шляхом банківського переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на основі пред'явлених рахунків. Оплата вказаних рахунків виконається протягом 3-х банківських днів з моменту їх пред'явлення.

У разі поставки товару без попередньої оплати, покупець виконує оплату протягом 3-х банківських днів від дати поставки товару.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що датою оплати товару вважається надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Доказом оплати є відмітка уповноваженого банку постачальника про надходження грошових коштів.

Позивач зазначає, що у період березень - травень 2011 року Приватне підприємство "СІТЕН" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Біон-Імпекс" товар (гіпс сепарирований) на загальну суму 14 180,56 грн., що підтверджується рахунком-фактури та видатковими накладними, які додані до позовної заяви (а.с. 11-34).

Жодних перерахувань щодо оплати за поставлений товар відповідач не здійснив, у зв'язку з чим, позивачем були направлені на адресу відповідача листи-претензії за № 1912/1 від 19.12.11р. та № 2001/1 від 20.01.12р., копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 35, 37), в яких Приватне підприємство "СІТЕН" вимагало протягом 10-ти днів погасити заборгованість у розмірі 14 180,56 грн.

Відповідачем вимоги позивача залишені без відповіді та задоволення.

Таким чином у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за отриманий товар у загальному розмірі 14 180,56 грн.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у загальному розмірі 14 180,56 грн.

Доказів виконання по оплаті за договором № 2 від 12.01.11р. на загальну суму 14 180,56 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 14 180,56 грн.

Згідно п. 6.6. договору у випадку прострочення оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченого рахунку.

Відповідно до п. 6.7. договору, у випадку прострочення оплати покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу.

На підставі п. 6.6., п. 6.7. договору та ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 24.05.2011р. по 23.11.2011р. у сумі 1 108,03 грн., 3% річних за період з 24.05.2011р. по 25.03.13р. у сумі 783,23 грн., інфляційні втрати за період з травня 2011 року по лютий 2013 року у сумі 397,06 грн. та 10% штрафу у сумі 1 418,06 грн., згідно уточненому розрахунку, який додається до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Ліга", судом встановлено, що розрахунок пені та 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у сумі 1 108,03 грн. 3% річних у сумі 783,23 грн. та штрафу у сумі 1 418,06 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Перевіривши уточнений розрахунок позивача за допомогою нормативно-додаткових таблиць системи "Ліга", судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних нарахувань, розрахованих від суми основного боргу з застосуванням індексів інфляції з травня 2011 року по лютий 2013 року у сумі 397,06 грн. не підлягають задоволенню, оскільки індекс інфляції за наведений період, розраховане шляхом перемножування між собою помісячних індексів інфляції, що складають відповідний період, є меншим одиниці.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Біон - Імпекс" (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Артельна, 10; код ЄДРПОУ 20226781) на користь Приватного підприємства "Сітен" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 10/320; код ЄДРПОУ 36961750) - 14 180 (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят) грн. 56 коп. основного боргу, 1 108 (одна тисяча сто вісім) грн. 03 коп. пені, 783 (сімсот вісімдесят три) грн. 23 коп. 3% річних, 1 418 (одна тисяча чотириста вісімнадцять) грн. 06 коп. 10% штрафу, 1 682 (одна тисяча шістсот вісімдесят дві) грн. 31 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.Ю. Дубінін Повне рішення складено 26.03.13р.