Рішення

від 18.03.2013 по справі 922/899/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2013 р.Справа № 922/899/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Паритет-Сервіс" (м. Харків) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СНТ-5" (м. Харків) про стягнення 16000,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - Мельник М.О. (довіреність від 01.02.13 р.);

відповідача - Піменова Ю.В. (довіреність від 31.01.13 р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Паритет-Сервіс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "СНТ-5", на свою користь суму основного боргу у розмірі 16000,00 грн. за неналежне виконання умов договору про надання послуг №01-10-2012 від 01.10.12 р. від 31.03.09 р. Судові витрати в розмірі 1720,50 грн. просить суд покласти на відповідача.

18.03.13 р. до канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення до позову.

15.03.13 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він визнав заборгованість у розмірі 16000,00 грн. в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 18.03.13 р. підтримує позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.03.13 р. визнав заборгованість у розмірі 16000,00 грн. в повному обсязі та зазначив, що борг не може бути погашений на цей час у зв"язку із погіршенням фінансового стану ТОВ "СНТ-5".

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.10.12 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Паритет-Сервіс" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СНТ-5" (замовник) було укладено договір на надання послуг №01-10-2012, згідно якого виконавець надає замовнику послуги з проведення аналізу й оцінки фінансових результатів діяльності замовника, здійснює аналіз і оцінку фінансових ризиків (п.п. 1.2.1 та 1.2.2), виконавець надає замовнику документ - фінансовий аналіз господарської діяльності (п. 2.1.2 договору).

30.10.12 р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору на надання послуг №01-10-2012 від 01.10.12 р.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди №1 від 30.10.12 р. до договору на надання послуг №01-10-2012 від 01.10.12 р., сторони домовились розділ 1 договору доповнити п. 1.2.4 наступного змісту: виконавець зобов'язується підготувати замовнику техніко-економічне обґрунтування доцільності відкриття кредитної лінії або отримання банківського кредиту з урахуванням аналізу та оцінки фінансових результатів діяльності.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди №1 від 30.10.12 р. до договору на надання послуг №01-10-2012 від 01.10.12 р., сторони домовились розділ 4 договору доповнити п. 4.3 наступного змісту: вартість послуг, зазначених у п. 1.2.4 цього договору замовник оплачує додатково в сумі 16000,00 грн., ПДВ не передбачений.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що оплата за надані послуги відбувається на підставі акту виконаних робіт, який виставляється виконавцем. Замовник оплачує послуги не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Факт отримання відповідачем послуг від позивача підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями акту №2 прийому-здачі наданих послуг від 30.11.12 р. та акту звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 20.02.13 р., які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств.

В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію №1 від 20.02.2013 з вимогою сплатити заборгованість в сумі 16000,00 грн.

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору про надання послуг №01-10-2012 від 01.10.12 р., не сплатив заборгованість за надані послуги, у наслідок чого у відповідача перед позивачем наявна заборгованість по договору в сумі 16000,00 грн.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 16000,00 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22,33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СНТ-5" (61022, м. Харків, Дзержинський р-н., вул. Анрі Барбюса, буд. 3А; код ЄДРПОУ 36455355; р/р 26003432380010 в ПАТ "АКБ "Базис" м. Харків, МФО 351760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Паритет-Сервіс" (61135, м. Харків, Московський р-н., вул. Героїв Праці, буд. 52, кв. 215; код ЄДРПОУ 23519779; р/р 26002008105401 в АТ "Банк "Фінанси та Кредит", МФО 300131) заборгованість у розмірі 16000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.03.2013 р.

Суддя Сальнікова Г.І.