Рішення

від 22.03.2013 по справі 910/1498/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1498/13 22.03.13 За позовом Приватного акціонерного товариства «Київенерго»

До Комунального підприємства «Приватна середня загальноосвітня школа «Співтворчість»

Про стягнення 30 099,61 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Марковська В.В., довіреність № 91/2012/12/26-12 від 26.12.2012

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Комунального підприємства «Приватна середня загальноосвітня школа «Співтворчість» (далі - відповідач) про стягнення грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 910 від 24.03.1997р.

Ухвалою суду від 28.01.2013р. порушено провадження у справі № 910/1498/13 та призначено розгляд на 22.02.2013 р.

22.02.2013 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення по суті спору та документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 22.03.2013р., у зв"язку з відсутністю представник відповідача.

22.03.2013р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 22.03.2013р., а саме : 02232, м.Київ, просп. Маяковського 52-А.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році"зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір на використання електричної енергії від 24.03.1997 р. № 910, о/р 3510910 (далі - договір).

Додатком №1 до додаткової угоди від 29.10.2010 до договору № 910 між позивачем та відповідача, договір № 910 викладено у новій редакції і підписано сторонами 29.10.2010р.

Відповідно до п.1 договору (у новій редакції), позивач продає відповідачу електричну енергію, а останній зобов"язується оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії.

Підпунктом 2.1 додатку 2 до договору, відповідач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електроенергії за розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком.

Підпунктом 2.2 додатку 2 до договору зобов"язує відповідача здійснити остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію та за перетікання реактивної електроенергії на підставі самостійно отриманих рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті підтверджуються актом про використану електричну енергію, який відповідач надає позивачу протягом доби після закінчення розрахункового періоду ( п.1 та пп. 4.3 додатку 2 до договору).

Згідно додатка 5 до договору регламентовано порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, який визначений, відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами затверджена наказом Міністерства палива та Енергетики України від 17.01.2002 № 19.

Позивач в обгрунтування позовних вимог та на виконання вимог ст. 33 ГПК України надає суду копії актів про використану електричну енергію за спірний період, рахунки- розшифровки за спірний період, акти приймання-передачі товарної продукції, а також акти надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії за спірний період та довідку про надходження коштів за спожиту електричну енергію, що є первинними документами, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

23.05.2012 позивачем виконано наряд-завдання № 1427 від 23.05.2012 щодо відключення об"єкта відповідача від електропостачання у зв'язку з наявністю заборгованості.

Позивач взяті на себе зобов'язання виконав. Однак Відповідачем умови договору порушувались, внаслідок чого за період з 01.01.2012 по 01.07.2012 утворилась заборгованість за використану активну та реактивну електричну енергію.

В матеріалах справи наявні гарантійні листи відповідача, згідно яких останній зобов"язувався погасити заборгованість.

Пунктом 4.2.1 договору (у новій редакції) визначено, що за внесення платежів з порушенням термінів відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій.

Згідно п.6.ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом а бо договором, в межах скороченого строку позовної давності.

В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 30 099,61 грн. боргу, а саме: 27 233,57 грн. - боргу за спожиту активну електроенергію, 172,51 грн. - боргу за спожиту реактивну електроенергію, 691,58 грн. - 3% річних, 2001,95 грн. - пені та судовий збір.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в ялу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець обов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії та оригінали яких знаходяться у матеріалах справи.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживач у разі споживання електричної енергії понад встановлену договірну величину за розрахунковий період сплачує енергопостачальній організації двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електричної енергії.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Співтворчість» (02232, м.Київ, просп. Маяковського 52-А, код ЄДРПОУ 24369678) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м.Київ, пл. І.Франка 5, код ЄДРПОУ 00131305) 27 233 (двадцять сім тисяч двісті тридцять три) грн. 57 коп. - боргу за спожиту активну електроенергію, 172 (сто сімдесят дві) грн. 51 коп. - боргу за спожиту реактивну електроенергію, 691 (шістсот дев'яносто одну) грн. 58 коп. - 3% річних, 2001 (дві тисячі одну) грн. 95 коп. - пені, судовий збір у розмірі 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено: 26.03.2013р.)

Суддя В.І.Мельник