Рішення

від 21.03.2013 по справі 918/98/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"21" березня 2013 р. Справа № 918/98/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Градієнт"

до відповідача Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка"

про стягнення в сумі 27 230 грн. 51 коп.

Суддя Павлюк І.Ю.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

В судове засідання 21.03.2013р. сторони не з'явилися, хоч про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому порядку.

Суть спору: Позивач - ТзОВ "Градієнт" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - ПВКФ "Фіалка" 5000 грн. 00 коп. основного боргу, 9 390 грн. 85 коп. пені та 10 643 грн. 92 коп. штрафу згідно укладеного договору №26/2011 від 01.12.2011р., а також 475 грн. 24 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції.

Представник позивача в судовому засіданні 05.03.2013р. підтримав подану заяву про зменшення позовних вимог №085 від 05.03.2013р., відповідно до якої повідомив, що відповідачем після порушення провадження у справі сплачено 5 000 грн. 00 коп. основного боргу, відтак просить стягнути з останнього 9390 грн. 85 коп. пені та 10 643 грн. 92 коп. штрафу згідно укладеного договору №26/2011 від 01.12.2011р., а також 475 грн. 24 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції.

18.03.2013р. до канцелярії суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог №090 від 14.03.2013р., відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 7509 грн. 70 коп. пені, 10 643 грн. 92 коп. штрафу та 480 грн. 24 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції. Оскільки заяву подано до прийняття рішення у справі, вона відповідає ст.ст. 22, 54-57 ГПК України, - господарський суд прийняв її до розгляду.

Відповідач в судове засідання 21.03.2013р. не з'явився, проте, подав відзив на позов №15 від 04.03.2013р., відповідно до якого повідомив про погашення основного боргу в сумі 5000 грн. 00 коп., що ствердив платіжним дорученням №64 від 26.02.2013р. на суму 5000 грн. 00 коп., решту позовних вимог заперечив.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі сторін.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Градієнт» - продавець та Приватна виробничо-комерційна фірма «Фіалка» - покупець 01.12.2011р. уклали договір №26/2011 та додаток №1 до договору (а.с.6-8). Згідно з п.1.1 Договору продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити поставку енергетичного вугілля, вказаного в специфікації до даного договору, надалі товар. Відповідно до умов п.п.5.1, 5.2, Договору протягом 2-ох банківських днів після отримання від продавця по факсимільному зв'язку чи в сканованому вигляді, шляхом відправки по електронній пошті рахунку передоплати, покупець здійснює 75 % передоплату згідно партії товару. Залишок 25% вартості відвантаженого товару проводиться протягом 5 банківських дні з моменту його прибуття на станцію призначення. Датою оплати рахується дата поступлення коштів на рахунок продавця. Оплата повинна бути проведена покупцем на рахунок продавця, вказаний в договорі. Строк дії договору: з моменту підписання і до 31 грудня 2012р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п.10.6 Договору).

Фактично, на виконання умов вищевказаного договору на підставі видаткової накладної №РН-0000078 від 09.12.2011р. на суму 215 155 грн. 20 коп. та видаткової накладної №РН-0000081 від 30.12.2011р. на суму 285 907 грн. 16 коп. позивач поставив відповідачу товар (вугілля марки ДГ-13-100) на загальну суму 501063 грн. 36 коп., що стверджується підписами уповноважених осіб позивача та відповідача та відбитками печаток сторін на вищевказаних накладних та актами приймання-передачі вугільної продукції №67 від 09.12.2011р. та №69 від 30.12.2011р. (а.с.9-15).

За вказаний товар відповідач здійснив часткову оплату, однак сума 5000 грн. 00 коп. залишилась відповідачем не оплаченою. Відтак позивач звернувся про стягнення вказаної суми заборгованості в судовому порядку.

В судовому засіданні 05.03.2013р. судом було встановлено, що після порушення провадження у справі відповідачем було погашено основну заборгованість в сумі 5000 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення №64 від 26.02.2013р. (а.с.41)

Покликаючись на п.7.2, 7.4 Договору позивач за несвоєчасну оплату товару нарахував 7509 грн. 70 коп. пені за період 14.01.2012р.-14.06.2012р. та 10 643 грн. 92 коп. штрафу (розрахунок а.с. 56-57).

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України позивач за прострочення виконання грошового зобов'язання нарахував 480 грн. 24 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції за період січень 2012р. - лютий 2013р.

Відтак, згідно поданої 18.03.2013р. заяви про зменшення позовних вимог №090 від 14.03.2013р. (а.с.55-57) позивач просить стягнути з відповідача 7509 грн. 70 коп. пені, 10 643 грн. 92 коп. штрафу та 480 грн. 24 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції.

Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

За договором поставки (ст.712 ЦК України), - продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч.1 ст.692 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.(ч.2 ст.625 ЦК України).

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги в частині нарахування пені заперечив, зокрема зазначив, що відповідно до норм ЦК України, зокрема ст.258, щодо вимог про стягнення неустойки (пені) передбачена спеціальна позовна давність в один рік. Просить суд при вирішенні спору застосувати строк позовної давності.

Разом з тим, суд звертає увагу на наступне. Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, суду звертає увагу відповідача на те що відповідно до статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Як вбачається з матеріалів справи, сторони пунктом 7.1 Договору №26/2011 від 01.12.2011р. збільшили строк позовної давності по всім вимогам, які витікають з даного договору до трьох років, а тому нарахування пені за період 14.01.2012р. - 14.06.2012р. є підставним та обгрунтованим.

Щодо розміру (7509 грн. 70 коп.) нарахованої позивачем пені суд зазначає наступне. Відповідно до статей 1, 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", - за просторочення грошового зобов'язання кредитор вправі нараховувати пеню лише на підставі угоди, в узгодженому сторонами розмірі, який, однак, - не повинен перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення. Відповідно до п.7.3 Договору №26/2011 від 01.12.2011р. у випадку затримки платіжа понад строк, вказаний у договорі, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, і до моменту повного виконання покупцем свого зобов'язання по оплаті. З врахуванням зазначеного безпідставним є нарахування пені в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочки, підставною та обгрунтованою вбачається пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, а саме 3105 грн. 21 коп. за період 14.01.2012р. - 14.06.2012р. згідно розрахунку, проведеного судом.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, вбачається, що на підставі ст.ст. 509, 526, 549, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 14229 грн. 37 коп., а саме 3105 грн. 21 коп. пені, 10 643 грн. 92 коп. штрафу, 480 грн. 24 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції оскільки стверджуються Договором, накладними, актами приймання-передачі вугільної продукції, іншими матеріалами справи. В частині стягнення 4404 грн. 49 коп. пені - в позові відмовити. На відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі частини першої ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 46-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватної виробничо-комерційно фірми «Фіалка», яка знаходиться в с.Зоря Рівненського району Рівненської області, вул.Конституції,24 кв.16 (фактична адреса: м.Рівне, вул. Грушевського,2-А) (код ЄДРПОУ 30207687) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Градієнт», яке знаходиться в м. Київ, вул.Червоноткацька,27-А офіс 3 (код ЄДРПОУ 32490223) 3 105 грн. 21 коп . пені, 10 643 грн. 92 коп . штрафу, 480 грн. 24 коп . збитків, завданих внаслідок інфляції та 1313 грн. 83 коп . судового збору.

3. В частині стягнення 4404 грн. 49 коп. пені в позові відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Ю. Павлюк

Рішення підписане суддею "21" березня 2013 р.