Рішення

від 20.03.2013 по справі 910/4325/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4325/13 20.03.13

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Довганюк Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомПриватного підприємства "ЛІКОПАК", м. Дніпропетровськ, доТовариства з обмеженою відповідальністю "КЛЮЄ СЕРВІС МЕНЕДЖМЕНТ", м. Київ, простягнення заборгованості 12 390,50 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Директор Капітоненко О.І. від відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "ЛІКОПАК" (надалі - ПП "ЛІКОПАК") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЮЄ СЕРВІС МЕНЕДЖМЕНТ" (надалі - ТОВ "КЛЮЄ СЕРВІС МЕНЕДЖМЕНТ") 10 632,62 грн. боргу за поставлений товар, штраф у розмірі 1 594,89 грн., 131,09 грн. 3% річних та 31,90 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою від 06.03.2013 р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Князькова В.В. порушено провадження у справі № 910/4325/13.

20.03.2013р. через канцелярію суду позивачем подано клопотання про залучення до матеріалів справи документів.

Представник позивача в судовому засіданні 20.03.2013р. позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд відзначає, що ухвалу суду про прийняття справи до провадження від 06.03.2013р., відправлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу: 03067, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 94 та отримана відповідачем 12.03.2013р., про що свідчить рекомендоване повідомлення, яке долучено до матеріалів справи.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/4325/13.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.02.2012р. між ПП "ЛІКОПАК" (постачальник, позивач) та ТОВ "КЛЮЄ СЕРВІС МЕНЕДЖМЕНТ" (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 17021, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність, а покупець прийняти і сплатити товар, згідно накладних.

Згідно п. 1.2 договору товар поставляється партіями, об`єми партій і терміни постачання, передбачаються в заявках, письмово або з використанням засобів факсимільного зв`язку.

Найменування, кількість і ціна товару вказується в накладних (п. 1.3 договору).

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що загальна вартість договору складається із суми цін всіх товарів, вказаних в накладних.

Оплата товару здійснюється протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту відвантаження (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору ціна на товар, що поставляється, є договірною і може бути змінена лише за взаємною угодою сторін.

Датою оплати товару вважається дата платіжного доручення на перерахування грошових коштів в адресу Постачальника (п. 2.4 договору).

Згідно п. 3.2 договору приймання Товару за кількістю здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу від 15.06.1965р. N П-6, за якістю здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу від 25.04.1966р. № П-7.

Згідно п. 3.4 договору датою постачання вважається дата фактичного приймання товару Покупцем.

Пунктом 4.1 договору визначено, що покупець зобов'язався: прийняти продукцію по кількості і якості, сплатити продукцію в розмірі і в терміни, передбачені розділом 2 цього договору.

В разі невчасного і неповного перерахування грошових коштів у відповідності п.2.2 і 2.3 Покупець сплачує Постачальникові штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п. 5.2 договору).

Постачальник, у свою чергу, сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за невчасне постачання товару (п. 5.4 договору).

Відповідно до п. 5.3 договору Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання своїх зобов язань за даною Угодою.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2012 року (п. 9.1 договору).

Якщо за один місяць до терміну закінчення дії цього договору, жодна із сторін не зажадала його розірвання або зміни, договір вважається пролонгованим на новий термін (п. 9.3 договору).

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачеві товару на загальну суму 39 903,13 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем не виконано зобов'язання щодо оплати поставленого ПП "ЛІКОПАК" товару, у зв'язку з чим у ТОВ "КЛЮЄ СЕРВІС МЕНЕДЖМЕНТ" виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 10 632,62 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір, згідно з яким позивач постачає, а відповідач отримує та оплачує отриману продукцію.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосо вуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно видаткових накладних № 03302 від 30.03.2012р. на суму 1 438,13 грн., № 04050 від 05.04.2012р. на суму 7 601,12 грн., №05230 від 23.05.2012р. на суму 6 111,58 грн., №07112 від 11.07.2012р. на суму 4 578,29 грн., №07160 від 16.07.2012р. на суму 2 013,00 грн., №07180 від 18.07.2012р. на суму 2 400,00 грн., №07232 від 23.07.2012р. на суму 2 671,80 грн., №08010 від 01.08.2012р. на суму 1 248,79 грн., №08062 від 06.08.2012р. на суму 418,70 грн., №08080 від 08.08.2012р. на суму 789,10 грн., №08141 від 14.08.2012р. на суму 1 421,30 грн., №08172 від 17.08.2012р. на суму 9 211,32 грн., та довіреностей на отримання матеріальних (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками позивача та відповідача, підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем партії товару загальною вартістю 39 903,13 грн.

Однак, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем не здійснено оплату по видаткових накладних №08141 від 04.08.2012р. та №08172 від 17.08.2012 на загальну суму 10 632,62 грн., що підтверджується банківськими виписками за спірний період.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Разом з тим, відповідно п. 2.1 договору покупець зобов`язаний оплачувати товар протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту відвантаження.

Отже по видатковій накладній №08141 від 04.08.2012 р. на суму 1 421,30 грн. строк оплати настав 24.08.2012р ., №08172 від 17.08.2011р. на суму 9 211,32 грн. строк оплати настав 06.09.2012р.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав вимоги п. 4.1 договору, а відтак порушив приписи ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За таких обставин, позовні вимоги ПП "ЛІКОПАК" про стягнення з ТОВ "КЛЮЄ СЕРВІС МЕНЕДЖМЕНТ" заборгованості у розмірі 10 632,62 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Факт наявності прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорено відповідачем.

ТОВ "КЛЮЄ СЕРВІС МЕНЕДЖМЕНТ" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

ПП "ЛІКОПАК" заявлено до стягнення штраф у розмірі 1 549,89 грн.

При цьому, договором сторін, видом забезпечення виконання зобов'язання передбачено штраф, а саме: в разі невчасного і неповного перерахування грошових коштів у відповідності п.2.2 і 2.3 покупець сплачує постачальникові штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Визначення штрафу наведено в ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, яким є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

При цьому відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Розмір штрафних санкцій унормований статтею 231 цього ж Кодексу, за приписами пункту 6 наведеної норми штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Між тим, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", який регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, встановлено, що розмір пені, який встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, законодавець передбачив, що за порушення саме грошових зобов'язань штрафні санкції, незалежно від їх вигляду (неустойка, штраф, пеня), встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, при цьому, як в договорі, так і в законі, може бути передбачений інший розмір відсотків, втім, обчислення (сплата та/або стягнення) цих санкцій обмежується спеціальним вищезазначеним Законом, тобто, не може бути вище подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи те, що сторонами у договорі штрафні санкції обмежено подвійною обліковою ставкою НБУ у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, то суд приходить до висновку, що фактично сторонами у договорі погоджено нарахування пені, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1421.3 25.08.2012 - 28.02.2013 188 7.5000 % 0.041 %* 109.51 9211.30 17.09.2012 - 28.02.2013 165 7.5000 % 0.041 %* 622.90 Таким чином, загальна сума пені за договором складає 732,41 грн.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 131.09 грн. 3 % річних та 31,90 грн. інфляційних втрат за період прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом визнано його обґрунтованим, а тому за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо оплати вартості отриманого товару стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 3% річних в розмірі 131.09 грн. та 91,90 грн. інфляційних втрат.

ТОВ "КЛЮЄ СЕРВІС МЕНЕДЖМЕНТ" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено, несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, за таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги в справі №910/4325/13 підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача основний борг в розмірі 10 632.62 грн., пеню в розмірі 732,41 грн., 3% річних в розмірі 131.09 грн. та 31,90 грн. інфляційних втрат, що в загальному підрахунку складає 11 528,02 грн.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного товариства "ЛІКОПАК" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЮЄ СЕРВІС МЕНЕДЖМЕНТ" (03067, м. Київ, вул. Виборзька, 94, ідентифікаційний код 34964482) на користь Приватного товариства "ЛІКОПАК" (49000, м. Дніпропетровськ, проспект Калініна, 32, ідентифікаційний код 32470888) основний борг в сумі 10 632 (десять тисяч шістсот тридцять дві) грн. 62 коп., пеню в сумі 732 (сімсот тридцять дві) грн. 41 коп., 3% річних в сумі 131 (сто тридцять одна) грн. 09 коп., інфляційні втрати у сумі 31 (тридцять одна) грн. 90 коп. та судовий збір у сумі 1 716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн. 19 коп.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 26.03.2013

Суддя В.В. Князьков